не знаю, можливо є люди, які не бачать себе інакше як самотніми... можливо, це їм в кайф.. але мені хочеться відчувати поряд людину, до якої я не байдужа... до якої маю якісь особливі почуття та симпатію... і кайф тоді, коли це взаємно)

напевно все-таки час розставляє все на свої місця.... проблема тільки в тому, що ніхто не знає скільки ще треба часу, щоб перестати відчувати себе самотньою у колі добре знайомих людей.... які думають, що в тебе все окей...

 а може для профілактики душі так треба?)