виє прекрасная Vivyenn "Де ти, мій істиний Север?"
північ опівночі мовчки страчує ніжну весну
сумно летить над лiсами тихая вiдповiдь "never"
та невгамонная панi пхає себе на сосну
"йестедi" каже "й навiки я укромовна й тримовна
руська вкраїнська англiйська - мнє як два пальцi тогой"
плаче нiма Україна болем та мукою повна
плачуть валторна i скрипка стогнуть кларнет та гобой
та невгамонная Vivyenn не помiчає не чує
"ось я тобi розтолкую де твоє мiсто усе"
i солов`їну та нiжну кожної митi гвалтує
та перфоратором в зуби дурощі світу несе