Рейтинг довіри до політичних лідерів очолив ексголовком ЗСУ Валерій Залужний, за ним колишній міністр оборони Михайло Федоров та командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді. Президент України Володимир Зеленський у цьому рейтингу шостий.

Джерело: результати соціологічного опитування проведеного 28 липня – 2 серпня Центром соціальних досліджень "Социс"

Деталі: Згідно з даними опитування, Залужному повністю довіряють 27,8% опитаних, 37,1% скоріше довіряє, 11,6 скоріше не довіряє і 18,1% взагалі не довіряє.

Федорову повністю довіряють 26,8%, скоріше довіряють 37,8, скоріше не довіряють 8,5% і зовсім не довіряють 16,4%.

Третє місце у рейтингу займає Бровді: йому довіряють 25,4% опитаних, 25,8% скоріше не довіряють, 7,4% скоріше не довіряють і 17,7% зовсім не довіряють.

Четверте й п'яте місце за рівнем довіри отримали головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий (24%) та керівник Офісу президента Кирило Буданов (23,8%).

Другим за значущістю негативним фактором українці назвали обстріли (63%), причому серед жінок цей показник значно вищий, ніж серед чоловіків — 69% проти 56%.

Далі в переліку проблем ідуть мобілізація (52%) та бідність (48%).

Ще 14% опитаних вказали на інші причини.

Майже чверть українців (24%) вважають курс країни правильним, тоді як майже половина (47%) висловлюють протилежну думку.

Найменше вважають, що ситуація розвивається в правильному напрямку, респонденти у віці 25-34 роки (16%), що в неправильному – у віці 18-24 роки (36%) та 55-64 роки (39%).

(s)tybreno

Звільнення президентом Михайла Федорова з посади міністра оборони без жодних пояснень для суспільства - черговий приклад безвідповідального управління державою.

Таких прикладів на жаль вже було багато. Абсолютна і безлімітна влада не призвела і не призведе до самовдосконалення тих, хто ще донедавна будував династію в усіх сенсах цього слова.

Незрозумілі рішення Банкової раніше можна було пояснити Веронікою фен-шуй але не зараз.

Третій рік спостерігати за тим як на чужих похоронах хтось думає як переобиратиметься президентом - абсурд. Будь які рішення мають прийматися для Перемоги країни, а не перемоги однієї людини. Перемоги у реальній війні, а не на уявних виборах.

Ми бачили вже багато помилок на межі злочину. Ми розуміємо, що багато хто нагорі продовжує красти навіть після Міндічгейту.

Ми навряд хочемо жити в парадигмі, коли хтось, відтерміновуючи кінець свого правління - найближає кінець для країни. Будуючи своє комфортне сьогодення - забирає майбутнє у десятків мільйонів. Одноосібне прийняття неправильних рішень вже заводило нас всіх у ситуації, з яких немає виходу. Зараз вихід є.

Люди, які кожен день збераються біля театру Франка - це не черга за квитками на Макбет.- це суспільство.

До звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони може бути причетний голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Зокрема, його усунення з відомства, ймовірно, повязане із запровадженими змінами у сфері оборонних закупівель.

Про це повідомила «Українська правда» з посиланням на власні джерела. Джерела видання вважають, що конфлікт з Олександром Сирським не є причиною звільнення Михайла Федорова.

Джерела «Української правди» у політичних колах розповіли, що Михайло Федоров ще на посаді міністра цифрової трансформації допоміг не допустити позбавлення незалежності НАБУ та САП, що суперечило інтересам тодішнього голови Офісу президента Андрія Єрмака. Зрештою антикорупційним органам повернули повноваження, після чого Єрмак отримав підозру у легалізації понад 460 млн грн.

Після звільнення Єрмака президент розглядав кандидатуру Михайла Федорова на посаду керівника Офісу президента. Водночас, за даними «Української правди», проти призначення Федорова виступали і Андрій Єрмак, і Давид Арахамія. Однією з ключових причин, за даними джерел видання, були побоювання, що Михайло Федоров матиме значний вплив усередині президентської команди та згодом може захотіти балотуватися на посаду президента.

У лютому 2026 року Володимир Зеленський призначив Михайла Федорова на посаду міністра оборони. УП зауважує, що після цього призначення Федоров дав низку інтервю, а також публічно обговорював проблеми з корупцією в міністерстві та шляхи її подолання. Зростання особистого рейтингу Михайла Федорова викликало занепокоєння у представників політичної верхівки.

«На той момент, як стверджує член команди Федорова, міністра вже декілька разів просили підтвердити, що він не збирається у президенти», – зауважує УП.

Іншим фактором, за інформацією видання, стали зміни у сфері оборонних закупівель. Михайло Федоров перевів закупівлі на прозорі тендери, через що частина виробників зброї та пов'язаних із ними впливових політиків втратила значні контракти. Йдеться, зокрема, про оборонну компанію Fire Point, яку повязують із другом та бізнес-партнером президента Тимуром Міндічем. За даними джерел УП, компанія розраховувала отримати 80% замовлень на безпілотники дальністю понад 250 км, але отримала лише 25%.

«Виробники зброї втрачали десятки, іноді сотні мільйонів доларів. Ви, якщо дізнаєтесь, хто стоїть за найбільшими виробниками... Там немає випадкових людей. Всі майже пов'язані з політикою», – цитує УП представника Міноборони.

При цьому видання зазначає, що одним із найбільших покровителів виробників зброї у команді Федорова вважають Давида Арахамію, який після змін в оборонних закупівлях «почав просити за "зброярів"». За даними УП, Арахамія мав конфлікт із Михайлом Федоровим ще під час його роботи на посаді міністра цифрової трансформації, який загострився після переходу Федорова до Міноборони.

Співрозмовники УП серед політиків також розповіли, що Андрій Єрмак і Давид Арахамія зустрічалися напередодні звільнення Федорова. За словами джерел видання, після кадрових змін обидва вихвалялися своєю причетністю до його відставки.

Крім того, Давид Арахамія після початку протестів проти відставки Федорова проводив зустрічі з представниками громадянського суспільства, заявляючи, що «Міша планував стати президентом. Розгорнув штаби. Мітинги проплачені». Разом з тим, за даними «Української правди», у політичних колах ширяться чутки, що НАБУ та САП намагаються встановити звязок Давида Арахамії зі справою про зарплати депутатів у конвертах.

«Хоча як причину звільнення Федорова з посади міністра оборони президент щосили намагається видати його конфлікт з головкомом Сирським (якого вже нема на посаді головкома, а Федорова все одно чомусь не повертають у крісло міністра), але в політичному середовищі всі розуміють, що на подібні емоційні кроки перша особа (як і рік тому під час знищення НАБУ і САП) зважується, коли йдеться про особисте. А якщо врахувати, який "посадопад" з глибоко лояльних людей довелося влаштувати заради втрати Федоровим Міністерства оборони, опитані "Українською правдою" джерела в істеблішменті наголошують, що причина може бути не більше ніж одна – і це не конфлікт із Сирським», – підсумувала «Українська правда».

Водночас УП зауважує, що звільнення Федорова з посади міністра оборони лише пришвидшило його політичне зростання, на що вказує нещодавнє опитування соціологічної групи «Рейтинг». Згідно з його результатами, рівень довіри українців до ексміністра оборони лише за тиждень зріс удвічі – з 35% до 65%.

До слова, керівник фонду «Повернись живим», член Наглядової ради державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» Тарас Чмут також повязав звільнення Михайла Федорова з Міноборони з його ініціативою впровадити прозору систему оборонних контрактів.

Нагадаємо, про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони стало відомо 15 липня. Сам Федоров назвав причиною звільнення конфлікт з ексголовнокомандувачем Олександром Сирським. З 16 липня у багатьох містах України тривають мітинги на його підтримку, водночас протестувальники домоглися звільнення Сирського. 21 липня Володимир Зеленський призначив на посаду Головнокомандувача ЗСУ генерал-майора Михайла Драпатого. Водночас Михайлу Федорову президент запропонував кілька посад замість портфеля міністра оборони, серед них – віцепремєр-міністр з військових інновацій.

Своєю чергою Михайло Федоров заявив, що згоден лише на посаду міністра оборони, пояснивши, що лише так матиме достатньо повноважень для боротьби з корупцією в закупівлях, завершення трансформації української армії та реалізації операцій проти росіян.

(s)tybreno

Президент України Володимир Зеленський звільнив головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

1.Головним джерелом реформ у державі на даний момент є люди з картонками, а головним питанням - чи продовжать люди вимагати змін та яких саме змін?

2. На картонках було два гасла - "Поверніть Федорова" та "Звільніть Сирського". Тепер друге гасло виконано. Виконано, очевидно, щоб не виконувати перше.

3. Стало ясно, що конфлікт був не у стратегії війни - бо інакше не прибрали б так миттєво та одночасно і міністра, і головкома, залишивши армію без будь-якої спадковості та передачі справ. Конфлікт був не персонально між Федоровим та Сирським, бо тоді прибрали б когось одного. Залишається одна прагматична причина - конфлікт був за те, хто буде розподіляти 40 мільярдів євро європейського кредиту на оборону України, розблокованого у травні. І єдина посада, від якої залежить цей розподіл, - міністр оборони.

4. Федоров отримав пропозиції на посади, значення яких тільки в тому, щоб зробити з ним спільне фото з рукостисканням та посмішками. Але якщо Федоров зараз прийме будь-яку посаду крім посади міністра оборони, значить, він не боровся за принципи, а шукав вигідне працевлаштування.

5. Очевидно, що публічна боротьба - це підготовка до голосування за посаду міністра у Раді у серпні. І тут або Федоров зуміє надихнути та розширити рух підтримки у громадянському суспільстві та в армії, або новий кандидат Євгеній Хмара - авторитетний у середовищі безпілотних військ офіцер, зуміє створити свою власну політичну популярність, яка дозволить зібрати на його користь необхідні голоси.

6. Головне, щоб політичний процес не зупиняв зміни та вирішення ключових проблем армії. Щоб у нас піднімались та вирішувались такі гасла як "Костянтинівка", "Слов'янськ", "Краматорськ", "Дружківка", "Добропілля", "Куп'янськ", "Лиман", "Вовчанськ", "Суми". Бо якщо ми, маючи зараз усі можливості та ресурси, втратимо ключові історичні міста Донбасу - цей тягар лежатиме на совісті кожного, хто не зробив усього необхідного для порятунку української землі.

Фото з відкритих джерел

автор: Юрій Євгенович Бутусов — український журналіст

Протест дуже швидко трансформувався з такого, який був на підтримку Федорова, на такий, що проти свавілля шоумена, який забув, що його обрали президентом, а не царем. 

Цей протест спровокував особисто Володимир Зеленський, якому не потрібна перемога України, а потрібно утримати владу у своїх спітнілих клептократично-корумпованих долонях. Людина, яка боїться назвати, хто такий Вова, для якого будують дім у "Династії", вирішила, що може безкарно порушувати закони та Конституцію , призначати на посади кого йому порадить Вероніка, Феншуй-Офіс, перезавантажувати уряд без потреби та запроваджувати санкції проти тих, хто його критикує.

Зеленський оточив себе корупціонерами та зрадниками. Усі його успішні менеджери вже отримали підозри в корупції, і частина з них уже втекла з України з грошима. Він не лише некомпетентний невіглас, а й мстивий автократ, який мріє стати українським Лукашенком, якому комплексує. Він, як і білоруський диктатор, бореться з опозицією та критиками влади й є ворогом свободи слова. Він боїться критики і ніколи не визнає своїх помилок, яких не припиняє припускатися. Він — людина без честі та совісті, яка будує свою владу на страху та грошах. А якщо додати всі його комплекси та мстивість, то отримуємо вкрай небезпечний коктейль.

Народ втомився від шоумена. 67% хоче заміни президента на перших повоєнних виборах. Тож те, що ми зараз спостерігаємо, — це класична реакція на те, що людям уже терпець урвався. Бо поки Вова живе своє найкраще життя та думає, як добудувати будинок у "Династії", українці думають, як зберегти країну.

Проблема Вови в тому, що він не планує жити в Україні, якщо втратить владу. А українці не хочуть жити за правилами кооперативу "Династія", де на корупційні гроші будують собі будинки не лише Вова, а ще й Єрмак, Міндіч та Чернишов. У цій країні мрій Зеленського хоче жити лише він сам та його прислуга, а також ті, хто при ньому бабло собі "мутить": сбушники, менти, судді, прокурори з псевдоінвалідністю та їхні дружини, темщики з кол-центрів та інші, кому при Вові добре. А люди в такому жити не хочуть. І от це головне. Тому і протест масштабується. І тому картонка, яку тримає ця дитина, — це вирок Зеленському. Бо нам жити в Україні, а йому — ні!

До речі, дивно, що на мітингу ніхто поки не ввімкнув стару пісню у виконанні Жадана, бо її актуальність лише зростає:

Бувай ми здорова, моя чорноброва,

Вова купує квиток до Ростова!

Вчора ще була у нас священна корова,

А нині Вова пензлює до Ростова!

Борислав Береза, політик та громадський діяч; сторінка автора у фейсбук

Волонтер Сергій Стерненко заявив, що командирам українських бригад наказали записати відеозвернення на підтримку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Джерела УП серед військових підтвердили надходження такої вказівки.

Про це Стерненко написав у Теlegram 

За словами одного з військових, скриншоти яких надав Стерненко, уранці 18 липня командирам бригад надійшла вказівка записати й до 17:00 оприлюднити відео на підтримку Сирського.

Інший військовий повідомив, що у Десантно-штурмових військах завдання надійшло від командування ДШВ. Ще один співрозмовник зазначив, що підготовку роликів доручили комунікаційним підрозділам бригад.

"Командирам бригад спустили наказ записувати відео на підтримку Сирського. Військових, які виступають проти, репресують", - повідомив Стерненко.

Стерненко також стверджує, що один із військових підрозділу "Скеля" опублікував допис проти Сирського, після чого зник, а його акаунт видалили. Додаткових даних або доказів цієї частини заяви наразі немає.

Перед цим командири корпусів Нацгвардії висловили підтримку Ігорю Клименку, який може очолити Міністерство оборони, заявивши, що той уже робив багато для війська на посту глави МВС і має достаньо досвіду, щоб працювати на новій посаді.

16 липня у Києві, неподалік від Офісу президента, та в низці інших міст по всій країні проходили акції на підтримку в.о. міністра оборони Михайла Федорова. Учасники просили владу повернути Федорова на посаду у новому уряді і не віддавати крісло міністра оборони Ігорю Клименку.

Коментуючи майбутні зміни в Міноборони, Зеленський визнав, що міністр Михайло Федоров і головком не могли знайти спільної мови і що проблеми на полі бою, у бригадах, з мобілізацією залишались не вирішеними.

Глава держави також назвав правильним те, що громадяни України навіть під час війни мають змогу виходити на мирні акції і висловлювати свою думку, і додав, що "ще не поставив крапки" у піднятому ними питанні.

Пізніше Зеленський повідомив, що запропонує парламенту призначити Євгенія Хмару міністром оборони. Наразі Хмара, який є т.в.о. глави СБУ, за дорученням президента буде виконувати обовязки міністра оборони України.

17 липня в столиці та в низці інших міст другий день поспіль тривають акції після відставки колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Люди вимагають повернути його на посаду, а також звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Фото з відкритих джерел

Про це голова правління Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін заявив в інтервю Ірині Ромалійській на каналі "Бутусов плюс". 

За словами Шабуніна, цим кадровим рішенням президент Зеленський остаточно обрав бік "радянських генералів і непрозорих правил розподілення найбільшого бюджету в історії країни".

Офіційне виправдання про нібито "провал реформи ТЦК" очільник ЦПК вважає смішним та безпідставним. Він нагадав, що за п'ять років війни це вже четвертий міністр оборони, тож системна проблема полягає не в очільниках відомства, а у Верховному Головнокомандувачі.

На переконання Шабуніна, справжніми мотивами звільнення стали:

- контроль над бюджетом: Боротьба за 60 мільярдів євро європейської допомоги, які мають надійти найближчими роками;

- очищення закупівель: Федоров почав розподіляти кошти на основі ефективності, а не суб'єктивних "хотілок" Генштабу. Завдяки цифровізації військові отримали змогу самі обирати дрони в конкурентних умовах;

- правила для далекобійної зброї: Останньою краплею стало намагання міністра зробити конкурентними закупівлі засобів для дальніх ударів ("діпстрайків").

Зображення вгорі: акція протесту проти відставки Федорова у Києві.

Про це у четвер, 16 липня, розповів Федоров під час брифінгу.

«В нас нормальна була розмова вчора з президентом, він запропонував стати радником або знайти якийсь інший шлях залишитись в команді. Я від радника відмовився. В мене ніколи не було цілі стати міністром, залишатися міністром, шукати собі посади», — заявив він.

Федоров додав, що його не можна звинуватити в тому, що він займався політичною діяльністю, корупцією, «будував якісь схеми».

«Я сім років поруч з президентом робив реформи і був в тих „гарячих точках“ трансформації країни, куди мене відправляли. Але сьогодні питання не про мене. Сьогодні питання про всіх нас. Ми або закриваємо очі і говоримо: окей, нехай буде все як було. Або ми говоримо: стоп, український народ взагалі вміє воювати», — наголосив міністр, підкресливши, що необхідно «змінювати підходи та говорити правду».

Під час брифінгу міністр також також заявив, що Україні потрібно змінити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, щоб «перемогти ворога асиметрично».

Федоров підтвердив конфлікт з головнокомандувачем, заявивши, що Сирський блокував усі його ініціативи і не готовий був говорити про проблеми, натомість «готовий плести інтриги».

• Сам Федоров 15 липня підбив підсумки роботи на посаді міністра оборони, розповів, що не встиг зробити і запевнив, що продовжує свою місію, щоб "перемагати ворога асиметрією, швидкістю іновацій і силою організації" 

Хто буде наступним прем'єр-міністром України? Це абсолютно не має жодного значення. Абсолютно. Призначте завтра Пупкіна, і післязавтра - його ніхто навіть не згадає.

Голів уряду, попри Конституцію, знімає і призначає Зеленський. Як і голів Верховної Ради.

• Жодної змагальності.
• Жодної програми уряду.
• Жодних висновків після звільнення.

Той, хто перебрав на себе всі повноваження у цій державі - Володимир Зеленський. Всі інші це - антураж для президента України.

Відставляючи Свириденко, Зеленський де-факто втретє за сім років висловлює сам собі недовіру. Бо ти ж їм всім довіряв, але жодного разу не запитав: "А що ж ви, с...ки, зробили?".

Бо ти знаєш, що незроблене ними, це - незроблене особисто тобою. При повному контролі парламенту, силовиків, центральних органів влади, місцевих органів влади, армії.

В умовах, коли країна стоїть на межі "бути чи не бути", важливим є не переставляння ліжок у консерваторії. Важливим є відповідальність за зроблене і не зроблене.

Досить вже влаштовувати кадрове файєр шоу!

Сергій Руденко, журналіст; сторінка автора у Фейсбук