Кожен новий блекаут – гірше за попередній.

Якось зимою 2023 чи 2024 такого 3,14здеця не було.

І при тому, що дронів/ракет прилітає не більше.

Наприклад, 9 липня 2025 за одну ніч прилетіло 741 БПЛА.
А рівно за півроку, 9 січня 2026 по Києву летіло майже утричі менше: 278 шахіди.
То чому ж у липні великих проблем не сталося, а у січні Київ балансує на межі гуманітарної катастрофи, і мер навіть закликає киян залишити місто?
Шось тут не сходиться у цьому рівнянні: йбнрусня бомбить приблизно так само, і по тим же самим об’єктам, але тепер наслідки – чомусь в рази тяжчі.
Хоча мало б бути навпаки: вивчивши уроки попередніх атак – унеможливити їх у подальшому, або хоча б мінімізувати наслідки, в результаті чого проводити їх не було б сенсу. 

Що сталося за ці півроку – і загалом за 4 роки - у системі ППО, чи у системі захисту енергетики, чи у розвідці, чи у контррозвідці?
Що ви знов там “проєбалі”(с)?

Але ще більше бісить повна відсутність комунікації.
Шо відбувається у ДТЕК?
Чи там дійсно шось серйозне розбомбили – чи їм “просто жалко грошей” (с)? 
Чи може, просто якийсь “дядя Вася-електрик” захворів і тому сидіть ви, плебеї, без світла та тепла, потЕрпите? А може, нові Карлсони-Рьошики-Шугармени продовжують відправляти “двушечки на москву” – замість будувати захисні споруди? Але пани нічого не пояснюють холопам, “не вашого розуму справа”. А “офіційні заяви” містять стільки настиковок та протиріч, що вірити їм складно.
Тому у “джерела влади” складається враження, що начальство все розікрало, а на залишки найняли двох наркоманів, у яких дві лівих руки і постійно все ламається – тому трапляються оті непояснені “екстренні відключення”, які можуть зненацька тривати добу чи дві-три. При тому, що тарифи за кіловат у нас - цілком собі європейські. Як, наприклад, у Болгарії чи Норвегії.

І ще я реально не розумію – чому, бляха, не можна було за майже 4 роки щотижневих бомбувань - не захистити підстанції. Це ж відносно невеличкий об’єкт, правда?
Це ж не атомна станція висотою 150 метрів: чи так вже складно викопати яму глибиною метрів двадцять, поставити там підстанцію або дві, а зверху накрити бетоном?
У Києві будують підземні паркінги значно глибше – і цілком собі якісно й надійно.
Я може й не спец у цій галузі – але з інженерної точки зору це начебто не супер-складна задача.
Особливо якщо маєш аж 4 роки на її вирішення та мільярди західної допомоги.

Але якщо один раз якісно захистити – тоді ж не вкрадеш усі наступні асигнування на те ж саме.
Тому піzдінг-цикл стабільний та незмінний: російській удар – Велике Бабло на відновлення – гроші крадуть, захист не будується – знов удар – гроші успішно списано на ЙР – виділяється новий транш на те ж саме.
Бінго. Коло замкнулося. Одне й те саме “продають” безкінечну кількість разів. Хоча нормально захищені підстанції унеможливили б такий цикл. 
Але на справді захищеній інфраструктурі - ніхто не “заробить”. А так усі довольні: гусня тим, що пів України сидить у темряві, боси енергетики – все новим і новим фінансуванням “на відновлення”. Та ще й дякують коли вдається щось відновити.

Небажання і влади, і ДТЕК пояснити людям реальну ситуацію – породжує найгірші версії та теорії. Невідомість лякає більше, ніж сама загроза. Роздратування наростає значно швидше, якщо тобі не хочуть нічого пояснювати – зате змушують страждати.
А пояснення типу “все через російський ракетно-дроновий удар” – вже давно не задовольняють. Наприклад, у моєму районі у день удару 9 січня були і електрика, і вода, і опалення - аж до обіду наступного дня. А потім все раптом вимкнули на 24+ години і донині дають по 6 годин, і то лише вночі. Просто без пояснень та попереджень вирубили півмільйона людей – і відморозилися.
Вони відморозилися комунікаційно, а ми морозимося цілком собі у прямому сенсі.

Агов, люди, які голосували за Зеленського – як вам оце поточне “хуже нє будєт”?
Дві доби без електрики, тепла та води, коли надворі мінус 15 – це ж “не гірше”?
“Новий” очільник Офісу Президента проводить розширену нараду з ментом януковича Татаровим – при повній світловій ілюмінації. А тим часом цей же самий  район Києва, де розташовано Офіс - вже 20 годин сидить без світла.
Поки півкраїни мерзне без опалення – Президент на теплому Кіпрі підписує якісь чергові пусті папірці. Влада – окремо, народ – окремо.

У найтяжчі часи історії України нам дісталася найгірша влада: не просто безкінечно тупа, але ще й безумно жадібна. Яка легко жертвує нашими життями заради своїх корупційних ніштяків. Коли їх ловлять за руку – внагляк відправляють своїх мафіозників з бабками у теплі краї, а нам нахабно дзюрять в очі.
ЙР нас нещадно бомбить, але ці утирки навіть не думають припинити красти на захисті – і тому наслідки стають все гіршими з кожним разом.

Хто ще не здогадався - все це прямі наслідки результатів голосування 2019 року.
Це вам і “шашлики у травні”, і “сойдьомся пасеєрєрдіні”, це і безглузді “саміти миру”, і 100500 “безпекових угод”.
Це також і “три тисячі фламінго”, які “влаштують блекаут на москві”, і “гігават генерації електроенергії”.
Це все просто шоу для бідних. Тупа брехня. 3.14здьож. Сеча в очі. Яжнелох.
І все це буде продовжуватися доти, доки ми не перестанемо цим тупим гопнікам “дякувати за відновлення світла”.
І поки взагалі дозволятимемо керувати нами – і країною.

Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ.

У природознавстві це називається колообіг лайна. У зеленій політиці це називається пересування ліжок у борделі. А в політології це називається агонія дилетантури.

Який сенс у всіх цих бурхливих кадрових перестановках – якщо одні й ті самі члени кліки по колу перестрибують з одного крісла в наступне? Дехто з "незамінних" уже пішли на 3-4 коло нових посад, а дехто вже умудрився очолювати діяметрально різні за функціоналом і компетенцією галузі й відомства.

Словосполучення "новий міністр" викликає хіба що гомеричний регіт із подальшими коліками в животі.

Жодного нового обличчя. Жодного представника експертно-фахових середовищ. Жодного рівновіддаленого професіонала. Ті ж самі пики по декілька раз на різних постах у режимі передачі естафети від скандалу до скандалу.

Агонія дилетантури. Повна закритість кліки. Стовідсоткове закільцювання мафії лише на своїх членах. Під страхом смерті заборонений вхід для будь-кого стороннього. Енна перетасовка засмальцьованої колоди карт. Цілковита деградація кадрового потенціялу. Це навіть не кадровий голод – це кадровий голодомор. Лавка запасних у вечернего квартала відсутня як така. 20-30 перевірених служителів культу кавеену будуть по колу ходити з кабінету в кабінет до кінця світу.

Ця замкнута на саму себе захланна команда грає основним складом уже 5-й сезон. Укоріненість грабіжників в усі опановані й підкорені сфери настільки глибочезна, що зелений паразитарій за розмірами вже перевершив тіло жертви-країни.

Монополізація сягнула таких масштабів, що демонтувати спрут без шкоди для його здобичі вже неможливо буде.

Остап Дроздов, журналіст, письменник.