Схопив велосипед і поїхав кудись, без якогось визначеного наміру. Так і натрапив до палацу у Вілянові, але там з велосипедом не випускають. А то не цікаво, тож треба десь далі педалювати

Так і незчувся, як переїхав на інший бік Вісли. Зустрічний вітер посилювався, тож було мудре рішення під'їхати потягом 

До Отвоцька

І тоді, із вітром в спину, повернутися до Варшави. Їхати було легко, навіть спробував наздогнати справжнього велосипедиста, але він почув щось складне і швидко прискорився, так що дива не сталося.

Прогноз погоди - знову похолодання, сніг з дощем. Так що хоч щось вдалося вихопити із цієї скупої на тепло весни.

п.с.

Вчора був погожий день, але свіжий холодний вітер почував увесь кайф

Пошвендяв у "старому місті", а під вечір підмовив "жону" попедалювати лісом - полем

Шкода тільки, що у Варшаві у цьому році зникли прокатні тандеми. Так що тепер у кожного своє кермо. Так десь 20 - 25 км вдалося наколяшувати.

А сьогодні небо сіре і сніг пролітав.

Житіє...

Про Жир - його стає все більше і більше...  

Час крутити педалі.

Втікати за місто, подалі від цивілізації

Повитріщатися на жовтого літака, який стовбичить на полі

Справжні прихильники лісапедизму нападають на літака, щоб зробити селфію 

Я таки далеченько заїхав, і стала різко псуватись погода. Туди їхав проти вітру, тепер і повертатися проти вітру.

Краще лісом, чооорним!

Випита кола додала оптимізму

А потім всмалив дощ, і було вже не до велосипедизму, дощ, холод, вітер у пику

І так кілометрів 30. 

Знадобиться готовий автомобільний зарядний пристрій, який працює від 12 вольт, вірніше - від 10 і до 16, у таких розбіжностях.

Але велосипедний генератор продукує змінний струм 6 вольт. Що робити?

Так, звичайне подвоєння напруги за допомогою 2 діодів та 2 конденсаторів.

Зробив, але в реальних умовах не тестував. Почекаю тепла

    

Ну от. Сіре свинцеве небо сьогодні змінилось майже безхмарним небом, сонцем, та +5 градусів. Ляпота...

Урсинув (район Варшави такий)

Хм... Думав це лебідь, а придивився - якась гемонська качка.

"Хоінка" у Зомбках. 

Завтра буде дощ, хоч і до +10. А сьогодні правда таки погода потішила.

Палац Культури і Науки  вражає, таки як збудували, так збудували. Він став невід'ємним символом Варшави, хоч багато кому не подобається, бо є згадкою про Ссср. 

А я далекий від політики, і особисто туди ходжу нерідко. Там шикарний безплатний туалет, якщо що ;)

 Видруковую квитанції, сплачую податки і соціалку...
А якого дідька оті репетують?!

Сходив до "ужонду", і отримав, а українське здав.

Прийшов до хати, повертів його у руках, порозглядав, і поклав до документів, хай собі лежить :)

Пралці настав кирдик

Подзвонив орендодавцю квартири, і наступного дня два хлопці (до речі українці), приїхали, забрали стару і принесли нову, ще крацу.

Викрутив транспортні шурупи, включив, радіємо :)

50 кілометрів від мене! А я можу доїхати транспортом загального користування 40. А 10 км - ну хоч плач, хоч скач, а пішки.

Подивився прогноз погоди на день - дощу не обіцяють, вітру теж, в міру тепло. Вирішую їхати велосипедом, але трохи по хитрому.

Беру викрутку, паяльник, каніфоль-припой та ще кілька необхідних речей для конкретно цього ремонту, пакую у велоторбу до камери ключів насосу, щоб не везти з собою зайве, і попедалив. По дорозі трохи підкачав колеса, щоб був гарніший накат, і пошелестів

Аж у Радзиміні виникла ідея знову зробити фотосесію для велосипеда. Там є таке визначне місце у центрі, стаю і увіковічнюю свого алюмінієвого возика

Потім поспішаю далі, а як "зробив діло" - то і гуляю "сміло". Не хочу повертатися вже відомим шляхом, хочу щось нового... Питаю у мешканця, якому ремонтував телевізор, чи добра дорога до Тлуща, він почухав бороду, каже що це не дуже добра ідея, до Тлуща понад 30 кілометрів, і вже скоро потемніє, то "нєх пан враца до Радзиміну, а стонд до Варшави", ну це мені ще більше піддало цікавості, і виїхавши в його вулички вивертаю кермо праворуч

Колеса грузнуть у грунт, водить, перемикаю нижчу передачу і їду... Нарешті скидаю з мармизі маску. Далі пісок змінюється на уалюжі з багном, мене оточують якісь голосні маленькі собачки, іду далі вже пішки, і тут - невідповідність карт гуглу до реальної місцевості. Дорога, замісць прямо - іде ліворуч. Їду, бачу там далі вогні. Точно, дорога дає "пузо" праворуч, потім стає кращою, виникає асфальт.

А потім освітлення та велодоріжка

А до Варшави ще далекоооо....

Але у Тлущі є залізнична станція і я звідти повезу велосипед у вагоні, хай пишається

Практично порожній вагон, доїжджаю до кінцевої "Двожець Віленські", а там страсті, бабський бунт, дорогу перекрили, кричать, матюкають владу... А людям думати тепер, як втрапити додому. Дивна тактика - влада винна, їй протест, а звичайним людям думай як втрапити додому. 

Мені пофік, я мобільний ;)

Доїхав на педалях до "стадіону народовего", а звідти до "варшава шрюдиєсцє" поїздом. Піднявся на світ божий ліфтом, а тут знову

Бунтарі припинили рух транспорту у самому серці Варшави...

Що залишається робити мені?

Поселфитися чи ШО...

Ну і собі примазатися до історії

А далі збочення ще те - їхати разом з велосипедом у метро з станції "центрум"

У Варшавському метро це не є порушенням, їдь собі з велосипедом, але гоцати по перону і переходах не можна.

Навіть ліфти розраховані на довжину велосипеда, щоб не пнути його "на цапа".

Отак минув ще один день життя мандрівного телемайстра.