Чекаю приходу весни...

Ти впливаєш на мене неначе ранкове сонце

На вкриту інеєм, замерзлу землю.

Ти зігріваєш мене в своїх обіймах,

Вкриваєш палкими поцілунками,

І, проймаючись до тебе довірою,

Я тану, усвідомлюючи реальність.

Я люблю тебе!

І, не зважаючи на те, що зараз зима,

Відповідаю на твоє тепло.

Я горнусь до тебе усією душею,

Усіма забутими мною почуттями,

Які прокинулись тільки завдяки тобі! Чуєш?...

Ти надихаєш мене,

Зцілюючи кожну частинку моєї замерзлої душі.

Привчаєш жити та, водночас, лякаєш силою своїх почуттів...

Я люблю тебе, сонце, та чекаю приходу весни.