хочу сюди!
 

Юлия

33 роки, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

КОВІД і війна – що спільного?

КОВІД і війна – що спільного?

            Ви бажаєте повернення у Радянський союз? Ні? Але вас не питають. Вас просто примушують рухатись у цьому напрямку. Маски на обличчях перехожих – це необхідний запобіжний захід, чи символ лояльності до влади, як такої, як ірраціональної субстанції, як певного абсолюту?  Ковід-паспорти з відмітками про щеплення – також символ лояльності владі. Обмеження у громадянських правах, відсторонення від роботи, ускладнення пересування країною, перевірки, патрулі, штрафи. І все це лише на початковому етапі процесу. Якого процесу? На мою думку - процесу створення світового концтабору, омріяного лівою інтелігенцією – лівими фашистами* і потужними інтернаціональними фінансовими колами за їх спиною. Для позначення цього феномену можна використати і сучасніший термін – матриця. Згадайте знамениту трилогію: «Матриця».

            Що таке класичний капіталізм? Це світ конкуренції, світ змагання, у науці, мистецтві, промисловості, сільському господарстві тощо. Всі сучасні досягнення людства зумовлені саме цією змагальністю між членами суспільства. Хто перемагає у цьому глобальному змаганні? Такі генії як Ньютон, Гайзенберг, Гаус, Лейбніц і ще сотні видатних науковці з сотень тисяч, що представляють світ науки. Це такі генії як Форд, Круп, Маск, Джобс і ще сотні видатних промисловців з мільйонів, що представляють світ промисловості. Цей перелік геніїв людства у різних царинах діяльності можна продовжувати дуже довго. Цим людям концтабір не потрібен. Вони чесно перемогли у конкурентній боротьбі. Саме завдяки цим людям світ став таким досконалим і зручним, яким він є тепер. Завдяки їм людство вийшло з печер на простори всесвіту.

            У зазначеному сенсі капіталізм був завжди. Конкурентна боротьба за соціальний статус у племені, конкурентна боротьба різних племен за обмежені ресурси. І навіть феодалізм – це той самий капіталізм у суспільстві, де основним ресурсом була земля. А як з комунізмом? Він також був завжди. Там, де людей вдавалося перетворити на отару з одним чабаном на чолі – це і був комунізм з рівністю між вівцями, але не з чабаном, і справедливістю у найпримітивнішому її розумінні.

            До речі, супутником комунізму завжди був інститут рабства, тому що завжди була робота, яку вільна людина не бажала виконувати за малу винагороду або і без такої. Рабство було атрибутом багатьох відомих цивілізацій, зокрема комуністичного Радянського союзу. Правда називалися ці раби в’язнями концтаборів і колоній, де вони активно використовувались на будовах комунізму. Цих великих і середніх будов було у передвоєнні роки понад 9 тисяч, а рабів – декілька мільйонів. За царя їх було приблизно у сто разів менше. Але і більшість населення Радянського союзу за життя Сталіна – селяни були майже такими ж рабами. Робота в колгоспі була примусовою, без вихідних і за неї нічого не платили. У селян не було паспортів і вони не мали права залишати без особливого дозволу місця проживання навіть на добу. Тобто комуністичний Радянський союз слід порівнювати не з пізньою Російською імперією, а з класичними рабовласницькими країнами з тією різницею, що в останніх раби ніколи не становили більшості населення.

            Кому психологічно потрібний концтабір? Тим хто програє у конкурентній боротьбі, а таких незрівнянно більше, ніж переможців. У концтаборі їм також житиметься погано, якщо не вдасться пробитись у число його охоронців. Але відчуття того, що всім розумникам житиметься не краще, а можливо і гірше, ніж їм, забезпечує їм душевну рівновагу. Ці маси посередностей не є не тільки небезпечними для людства,  а й корисними. Вони забезпечують стабільність суспільства і є необхідним середовищем для виявлення серед них через конкуренцію справжніх талантів. З наукової точки зору – чим масштабніша система, тим ймовірніша поява в ній великих флуктуацій - справді непересічних особистостей. Правда, це так, якщо за посередностями не стоїть потужна фінансова підтримка хазяїв грошей**. Серед останніх особливу категорію становлять люди, які зробили швидкі і великі гроші. Найбільше шансів на такі швидкі гроші дає віртуальний світ фінансів і інформації. Гроші вони зробили, але існуюча еліта не поспішає прийняти їх до своїх лав і ділитись владою. Тобто гроші не обов’язково означають високий соціальний статус. За нього потрібно боротись окремо.

            Більшість світових катаклізмів є проявом боротьби старих еліт суспільства з новими. Всі європейські так звані буржуазні революції  19 сторіччя були зумовлені боротьбою за владу між старою землевласницькою і новою промисловою елітами. Світові війни 20 сторіччя були зумовлені боротьбою за владу між старою промисловою елітою і новою фінансовою. Сталін і Гітлер були лише пішаками у цій війні. На Гітлера ставили промисловці, вони програли і Гітлер покінчив життя самогубством. На Сталіна ставили фінансисти і він виграв. Виграв особисто ще 12 років життя, поки його нарешті не отруїли. Якби програв у 1941 році, то життя закінчилось би саме тоді. Правда Радянський союз поніс просто жахливі і безпрецедентні у світовій історії втрати, але кому цікаве життя десятків мільйонів малоосвічених, погано вихованих, агресивних і злиденних людей. Кількість офіційно визнаних втрат Радянського союзу спочатку визначалась у 6 мільйонів і досягла натепер 27 млн. осіб. Проте у цих оцінках слід покладатись не стільки на удосконалення методик розрахунків і новітні архівні дані, скільки на фізичну нестачу населення по закінчені війни. Останнє число також точно невідоме, але легше піддається оцінці і вона дає 40 – 50 млн. осіб (для України – 14 млн.). Це була плата радянського народу за додаткові 12 років життя свого вождя.

            Перш, ніж почалась Друга світова війна, як військовий конфлікт, відбулась світова фінансова криза, яка нанесла надзвичайно потужний удар по промисловій еліті світу. Військові дії лише переможно довершили почате у 1929 році під час чорної п’ятниці на біржі Нью-Йорка.

            Нині влада у нашому світі належить грошам, велика влада – великим грошам. Проте гроші – це доволі ефемерний символ влади. Фактично великі гроші – це код у пам’яті комп’ютера. Якби раптом всі комп’ютери світу вийшли з ладу, то люди володіли б лише світом речей, а не комп’ютерними кодами. У простих громадян залишилась би їх нерухомість, у промисловців – їх заводи, у письменників – їх книжки, у художників – їх картини. А що залишилось би у фінансистів, крім ноутбуків? Можливість конвертувати владу грошей у владу прямого примусу реально лише в умовах концтабору. Тому фінансові кола психологічно налаштовані на такий світовий концтабір-матрицю, де вони могли б обміняти комп’ютерні коди з їх грошима на почесні місця серед керівництва концтабору.

            21 сторіччя вивело на світову арену нову еліту – інформаційну. Інформація не лише коштує грошей, інформація сама є грошима. Інформація не лише впливає на владу, інформація сама є владою. Зверніть увагу, яку активну участь олігархи від інформації беруть у роздмухуванні КОВІДНОЇ істерії. Але справжньою владою вона стає лише у разі монопольного становища в інформаційному полі. За гроші можна купити людину і примусити її виконувати твою волю. Якщо внутрішньо людина з цим не згодна, то може зрадити. Інформація ж може примусити людино до виконання певних дій при внутрішньому переконанні людини у правильності цих дій.

            Перші кроки до найвищої сходинки влади інформаційна еліта зробила ще в двадцятому сторіччі. Підвладні великим грошам засоби масової інформації Західної Європи переконали суспільство у тому, що наш національний провідник Симон Петлюра – «клятий антисеміт», що абсолютно не відповідало дійсності, і за одностайним рішенням присяжних його вбивця був звільнений з під охорони пряму у залі суду в Парижі. Дещо пізніше засоби масової інформації Західної Європи переконали суспільство у тому, що ніякого голодомору в Україні не було, і ніхто на урядовому рівні не висловив Москві навіть найменшої стурбованості з приводу смерті 10.5 млн. українців. Хіба що Гебельс у своїй промові на партійному з’їзді націонал-соціалістичної партії відкрито звинуватив більшовицький уряд у геноциді українського народу. Навіть католицька церква яка була обізнана з усіма деталями геноциду, не насмілилась заявити про цей найбільший у двадцятому сторіччі злочин проти людяності.

            Якщо люди 90% часу дивляться телевізійні канали, де підтримується кандидат А, а 10% часу телеканали, де підтримується кандидат В, то 90% цих людей на виборах проголосують за кандидата А. Така незборима сила навіювання. Ми це добре відчули на власних виборах. Але ця незборима сила ідеально працює лише в умовах монопольного становища, а ці умови найкраще реалізуються знову ж таки в умовах концтабору. Згадайте засоби масової інформації Радянського союзу: одна партія, один лідер, одна точка зору на все і для всіх. І більшість людей це щиро підтримувала. Отже фінансисти і представники інформаційного бізнесу неочікувано отримали подарунок долі у своїй боротьбі за панівне становище у суспільстві або збереження такого у вигляді китайського вірусу.

            Ліві погляди - лівий фашизм, є реальним ідеологічним підґрунтям для створення світового концтабору. Тому численний прошарок лівої гуманітарної інтелігенції Західного світу при фінансовій підтримки різноманітних фондів просто заполонив культурну сферу цього світу, зокрема його університети. Зверніть увагу на рівень обмежень у країнах, керованих лівими і умовно правими урядами, тому що дійсно правих урядів у сучасному світі немає. Насправді одним з найважливіших підсумків Другої світової війни була перемога лівих сил над правими в масштабах всієї планети. Західний світ змінив напрямок еволюції в бік комунізму і зараз ми спостерігаємо плоди цих змін. Так в Італії, де у влади цілком лівий уряд, КОВІДНІ обмеження мають тотальний характер і КОВІД-істерія набрала найвищих у Європі обертів. Більшою вона є лише у Китаї, де завдяки КОРОНО-вірусу комуністи зуміли відвернути увагу населення від провалів економічної політика. А у Швеції, де у влади поміркований правий уряд, а країна є конституційною монархією, суттєвих обмежень на внутрішнє життя країни не вводили. Конституційними монархіями з правими урядами є і Велика Британія, та Данія, де суттєві обмеження на життя країн під тиском лівої опозиції спочатку ввели, а потім майже повністю відмінили, навіть носіння масок у багатолюдних місцях. Решта країн Європи десь між цими полюсами. Те саме у Сполучених штатах. У тих штатах, де у владі республіканці, КОВІДНІ обмеження мінімальні. Там, де у владі демократи, – максимальні. Випадковість? Не думаю.  

            Всі світові революції задумувались невеликими купками людей і вимагали порівняно невеликого фінансування. За цих умов вони були б неможливими, якби не колосальна армія дурнів, які заради пустих обіцянок готові були реально ризикувати власним життям. Перед 1917 роком у Російській імперії селянам належало 80% орної землі, а панам – 20%. Ще років 10 і більшість панів продали б селянам і цю землю. Але ж завжди хочеться все і негайно. Гасло більшовиків: «Земля селянам», тобто ці 20%, повело за ними десятки мільйонів селян. У висліді селяни спочатку отримали ніби на халяву ці 20%, а за кілька років втратили всі 100% землі разом із правом бути вільними людьми.

            КОВІД-істерія повернула багатьом людям у формальній владі відчуття справжньої реальної влади. Якщо ти кажеш людині: «Чини на власний розсуд», то яка у тебе щодо неї влада? Якщо ти кажеш людині категорично: «НІ» і людина перед цим «НІ» абсолютно беззахисна, то у тебе над нею максимальна влада. Приємна тепла хвиля підступає до серця такої людини у владі. Вона вже думала, що Радянський союз помер назавжди. Ні, він нагадав про себе і зародив у серце надію на своє повернення.

             У КОВІДНОЇ істерії є передісторія і обов’язково має бути продовження. Згадайте свинячий грип, пташиний грип, СПІД. Ще у ті не такі далекі часи почалось розгойдування людської психіки з метою вироблення правил керування людиною через страх. Страх паралізує волю і розум людини, такі необхідні для неї властивості у протидії зовнішньому примусу, але категорії шкідливі у в’язнів світового концтабору. Страх збільшує владу тих, хто цим страхом керує. Згадайте постановочні кадри щодо початку так званої «пандемії», зроблені у Китаї і Італії. Чи вдасться зараз хазяям грошей на підґрунті даної «пандемії» створити сучасний цифровий концтабір-матрицю, залежатиме від поведінки більшості людей. Якщо цього разу не вдасться, то чекайте наступних спроб і нових «пандемій». І кожна наступна спроба з урахуванням набутого досвіду буде тіснішою удавкою на горлі Людства, ніж попередня.

            Я не виступаю ні за вакцинацію, ні проти неї***. Я виступаю за право кожної людини самостійно вирішувати всі питання, що стосуються її життя. Якщо вона не має права керувати власним життя, то що залишається від її свободи? Попереду важка боротьба за свободу кожної людини. Вона завжди супроводжуватиме сучасну людину і її нащадків. Відсидітись не вдасться. Ті, хто не підтримав Українську народну республіку у 1918-1920 роках і сподівався відсидітись за чужий рахунок, мільйонами вмирали від голодомору і непосильної праці у концтаборах.

            Ситуація з коронавірусом гірша, ніж можна було б собі уявити. Той ентузіазм, з яким КОВІДО-істерія була підтримана майже всіма політичними режимами, схильними до тоталітаризму, свідчить або про збіг інтересів хазяїв грошей і авторитарних режимів, або про глобальність влади хазяїв грошей вже на нинішньому етапі розвитку людства. Нові великі гроші перекочували з Заходу в обмін на нафту і газ до російських олігархів – гаманців Путіна. Путін практично безконтрольно може їх використовувати на просування своїх поглядів, свого порядку денного, своїх економічних і політичних інтересів, скуповуючи Західні засоби масової інформації, профспілкових і партійних діячів від крайніх лівих до крайніх правих. Тому такою кволою є реакція Європи на військовий напад Російської федерації на Україну. Тому такою потужною є п’ята колона в Україні. До класичних хазяїв грошей долучились створені ними нувориші з Московії. А як свідчить історія, нові великі гроші небезпечніші за старі. Старі гроші грають проти людства у гру під назвою КОВІД, нові – у відкриту агресію. Ковід і війна – це різні форми боротьби за тотальну владу. І першою жертвою цієї агресії стала Україна. Решта кроків можливі лише після успішного першого.

            Я переконаний у перемозі на всіх фронтах. Вірмо у себе, працюймо для України.

 

            *Фашизм є цілком нейтральним словом і означає консолідацію нації в ім’я досягнення певної мети. Зловісний відтінок надали цьому слову світові засоби масової інформації, асоціюючи його з «вселенським злом» у вигляді Німеччини в часи канцлерства Гітлера. Консолідація нації – фашизм можливий на основі різних прошарків населення країни і на основі різних ідей. Найнебезпечнішу форму він набуває тоді, коли консолідація відбувається на основі черні і її інстинктів. Таким він був у часи сталінізму в Радянському союзі, хоча формально тоді його називали інакше.

            **Що мова йде саме про хазяїв грошей видно, з того, що у США на фінансування всіх аспектів КОВІД-проекту були виділені декілька трильйонів доларів – точніше просто надруковані Федеральною резервною системою.

            ***За твердженням багатьох медиків, вірус, від якого нині помирають люди, на момент створення вакцин ще не був виділений у чистому вигляді. У цьому разі створення повноцінної вакцини неможливе. А чим же тоді вакцинують людей?

 


1

Коментарі