Розмова, мова, змова.

Розмова, мова, змова.

Та лиш кілька букв, і інше значення у слова. Натрапив в інтернеті на суперечку про питання не просте, хоч на перший погляд і пусте. Як правильно молиться: нехай святиться чи хай святиться? Кожен молиться, як вміє. Бог всяку мову зрозуміє. Але суперечка є. Тож як правильно хай чи нехай? Прихильники «нехай» стверджують, що  це слово і звучить краще ніж хай та й вживалося ще  в часи літописні. І «хай», як скорочену форму  «нехай» також не заперечують. А ось прихильники «хай» - вживання «нехай» в тому ж розумінні що й «хай» заперечують. І пояснюють це просто і логічно: частка не є заперечу вальною в українській мові, та й в споріднених. Я прихильник логічного пояснення. Але я вважаю, що значення цих слів одинакове, а різниця полягає в тому, що «нехай», так би мовити, має підсилене значення «хай».

            По перше, розмова про те, що «хай» та «нехай» пішли від «хаяти» є помилковою. Навпаки це слово утворилося з «хай» і «ати». Його значення є близьким до навчати, можливо в грубій формі з докором:

-          Ах ти такий не сякий, що ж ти робиш треба ж так і так.

Тому за «нехаяти» (занедбати) має протилежне значення. Крім того, не можна виключати впливу турецької мови на становлення слова «хаяти». Де подібне за звучанням слово є, і хоч має досить широке тлумачення (хаяти – життєво насушний), і це могло дати вплив на вживання цього слова в нашій мові. Так що з  «хай» і «ати» утворилося «хайати», а не навпаки.

            Коли в нашій церкві хористи співають «не, хай святиться ім’я твоє» - співають саме так як я написав з наголосом на не і роздільно з хай. Чому ж не не заперечує «хай». Все просто замінимо не на ні на нє – е (розмовне). Ні, хай святиться… чи нє – е хай святиться… Тобто, не тут дійсно передає заперечення, але заперечує не «нехай» а все що перешкоджає «хай». Ні (нє –е), зробимо так, як я сказав – говоримо ми коли настоюємо на своєму попри всі заперечення. Це й пояснює чому в народі не бачать різниці між «хай» і «нехай». Нам, носіям мови, ці пояснення можливо й непотрібні. А ось коли іноземець вивчає українську – спробуй йому поясни, без мого тлумачення, чому не є а заперечення немає.

             З «хай» утворилося охайно, неохайно. Тут через частку не ці два слова протилежні. А ось охайно складається з двох слів. Слова о. Це вигук, який як правило звеличує чи виражає емоції і є таке слово хайно. Наприклад:

-          «Хайно я виросту я тобі покажу».

В даному випадку воно виражає майбутнє з яким з’язано покращення становища того хто це говорить.

-          «Ось хайно скажу татові, то пожалієш».

Також виражає майбутнє, але не таке вже далеке. Варто сказати татові і кривдникові буде погано. Виходячи з цього хайно означає краще майбутнє а в парі з о охайно – означає краще майбуття що ніби настало. Тому, в широкому розумінні, той хто живе, працює охайно той живе для майбутнього і працює на майбутнє, а хто живе, працює неохайно – то й живе сьогоднішнім днем, а можливо  повертається й  в минуле.

То ж логіки в нашій мові більше ніж ми собі уявляємо. Зараз, багато звертають уваги на логістику, як на те, що може примножити прибутки.  Але, не забуваймо, логос – це слово. А спочатку було слово. Це основа.

Федорась Микола

с. Кустин