Малята, розкаже вам дядько Вовчик казочку, але цілком на реальних фактах. Ну а хто спокуситься за цими мотивами мильну оперу на кшталт "Династії" знімати, то хоч в титрах не забудьте написати раба Божого Володюсика.
Отож, давним-давно, ще за царя БрєжньовА, коли за кордон їздило людей тіко троха, жила була цьотка М. Крутий перець її батько був, у самій Хвранції родину мав, 412 москвич рулив, а діти і внуки червону ікру не любили навіть, лише чорну. І був у цьотки М. чоловік С., котрому народила вона двох козаків-легінів красних. І все би було добре у цьому сімействі, навіть до костьолу ходили за совітів, та лиш язик мала цьотка М. гострий, любила ним постукувати по казанку чоловічка С. (ну а до слова, чоловічок С. то був статечний, центнерик як пити дати). І треба ж було цьотці М. його рухати, коли С хильнув якихось 50 дека - не втрималася рука і ненароком зачепила цьотку М. Отак і розбилось сімейне гніздечко, одним ударом. "Розійшлися дві дороги, дві дороги, два шляхи.." Отак цьотка М. і не втримала своє щастя, а то щастя, що надибала, якого теж С. прозвемо, заміж брати не спішить.
Але повернемося до наших баранів, ну себто козаків-легінів. За маминим фартушком з горем пополам позакінчували школи та ПТУ. Надумали женитися, правда по яких закутках неблагонадійних районів Львова вони жіночок шукали - то історія замовчує. Перший якусь кралю надибав, другий теж не відставав. Той парубок, що Т., то отримав від журавлів синульку Св. у подарунок, ну а той легінь, що А. то красуню-доцю в капустці знайшов. Та бери тепер і будуй своє щастя. А от ні - щось десь пішло не так. Перша жінка товариша Т. спочатку захворіла на туберкульоз, а згодом і з доброю половиною своєї сім'ї взагалі відійшла у кращий світ. Малим Св. не було ким займатися, бо Т. на роль дружини швидко знайшов заміну. До речі, Т. - талановитий чувак, був, картини маслом вмів на шклі мадзголити, правда так і спився з вершиною кар'єри в ролі вчителя праці. От і бомжують у своїй власній квартирі зі ще одною донечкою досі (аффтору не пощастило побувати в них в гостях, на щастя). А малий Св., я про нього і писав вже, кмітливий, але дурний, бо лінивий і брехло мале. Баба за нього вже три сесії здала, а він мав стипендії і соц. допомоги на дві штуки з лишнім - і вчитися не хотів. Все в комп. клубах ночами зависає. Вже, мабуть, цієї сесії не дасть.
А що ж забутий нами А. Його сімейне життя увінчалося тим, що друга половинка подалася до свідків Єгови і разом з тещею від чоловіка неугодного хліб під диваном ховали. Так він звідти і утік. Правда мабуть він вирішив трохи піти наперекір Фатуму, що прокляттям нависло над сімейством. Отримав вищу освіту, одну-другу. Одружився вдруге, і має тепер ще двох діточок. Мабуть дружина добра і є чудовою мотивацією (фінансовою також). Правда колишнє не відпустило його цілком - екс-жіночка часом надзвонює, коли після підзаробітку повії не в стані добратися до свого дому сама.
От і казочці кінець, а хто дослухав, той може вгадувати, хто на цьому фото )). п.с. ну і подумати таки, коли і що пішло не так )