7-й кілометр – торгове місто під південним сонцем
- 08.03.16, 14:36
В Овідіопольському районі, в семи кілометрах від Одеси, посеред великого колишнього радгоспного поля розміром 70 га розкинулося незвичайне місто. У ньому є все, і навіть більше, ніж може бути у звичайному районному українському центрі: адміністративні інфраструктурні установи (поліція, невідкладна медична допомога, пожежна станція), відділення банків, заправки, мийки, стоянка на 8 тисяч місць, власна автономна телефонна станція на дві тисячі номерів і навіть два готелі. Тільки замість будинків в цьому містечку – 15 тисяч торгових точок і складів, в цілому 25 тисяч контейнерів з різними товарами народного споживання. Замість жителів – 60 тисяч приватних підприємців-комерсантів. А в якості туристів тут подорожують і насолоджуються багатогодинним шопінгом покупці з усієї України, а також сусідніх європейських країн – за статистикою щодня близько 200 тисяч людей. Крім того, на шопінг-тури сюди приїжджають маршрутні автобуси з Молдови, Білорусі та РФ.
У цього торгового міста є декілька назв: офіційне – Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок», розмовне – «товчок», але увійшов в історію торгівлі цей об'єкт як ринок «Сьомий кілометр».
«Сьомий кілометр» – як все починалося
У 1989 році околиці одеського Старокінного ринку перестали вміщати торговців різними дефіцитними речами, що стихійно створювали собі робочі місця в межах міста. Перших комерсантів 90-х минулого століття просто змусили покинути зручні місця для жвавої торгівлі. І для торговців, які хвацько торгували дивовижними джинсами, кросівками, шкіряними куртками та іншими речами, незвичними для країни eкс-СРСР, до якого тоді належала Україна, гостро стало питання, де знайти вільне місце і продовжити розпочату справу. Так сталося, що до того часу тодішній керівник радгоспу «Авангард» Віктор Добрянський виявився настільки заповзятливим і рішучим організатором, що добився дозволу від адміністрації Овідіопольського району Одеської області на використання занедбаного кукурудзяного поля під торговий майданчик. Враховуючи розташування поля за відстанню від Одеси, новий ринок з чиєїсь легкої руки охрестили «7-й кілометр» (хоча спочатку ринок офіційно назвали за назвою однойменного радгоспу – «Авангард»), а саме поле, як його стали називати перші «поселенці» – «Поле Чудес», було заасфальтовано, огороджено, облаштовано традиційним ринковим обладнанням – металевими столами і навісами. За 25 років «сімка» розрослася на 4 умовно розділені за групами товарів майданчики, постійно ведуться реконструкції: заміна асфальту, вдосконалення системи відводу води, замість примітивних столів з'явилися просторі, навіть двоповерхові павільйони і магазини з кондиціонуванням.
Віктор Леонідович Добрянський, нині покійний, став засновником, президентом і головним акціонером Промтоварного ринку. Аж до 2010 року він брав активну участь у розвитку та вдосконаленні створеного ним унікального торгового об'єкта. Сьогодні власниками контрольного пакету акцій ринку є сім'я Добрянських. Тепер директор ринку - Гресь Олег Олександрович. Зарах хочуть зробити банкротом цей ринок, та команда нового очільника бореться за те, щоб він працював и приносив дохід державі та давав нові робочі місця. А от вдасться це зробити Олегу Олександровичу чи ні - це вже покаже час. Нову команду вже назвали "Гресь Олег та його команда".
Найбільша торговельна площадка в Європі
Унікальність «Сьомого кілометра» визнана іноземцями – одеський ринок не тільки найбільший об'єкт з інфраструктурою для оптово-роздрібної торгівлі промтоварними товарами в Україні, але і в Європі. З «сімкою» конкурують багато аналогів і в Україні, і в Росії: харківський Барабашово, Хмельницький ринок, московські Ізмайлово, Коньково, Любліно. Але поки що рекордний успіх «сімки» залишається неподоланим. Ні в одній з європейській країні взагалі немає аналогів ринку. Промтоварний ринок Одеси – це справжній мегаполіс з розвиненою та досконалою торгово-складський інфраструктурою, що є стартовим майданчиком для багатьох українських бізнесменів, які отримали на території Промтоварного ринку відмінну школу життя, азів комерції і віртуозного мистецтва продавати.
У цього торгового міста є декілька назв: офіційне – Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок», розмовне – «товчок», але увійшов в історію торгівлі цей об'єкт як ринок «Сьомий кілометр».
«Сьомий кілометр» – як все починалося
У 1989 році околиці одеського Старокінного ринку перестали вміщати торговців різними дефіцитними речами, що стихійно створювали собі робочі місця в межах міста. Перших комерсантів 90-х минулого століття просто змусили покинути зручні місця для жвавої торгівлі. І для торговців, які хвацько торгували дивовижними джинсами, кросівками, шкіряними куртками та іншими речами, незвичними для країни eкс-СРСР, до якого тоді належала Україна, гостро стало питання, де знайти вільне місце і продовжити розпочату справу. Так сталося, що до того часу тодішній керівник радгоспу «Авангард» Віктор Добрянський виявився настільки заповзятливим і рішучим організатором, що добився дозволу від адміністрації Овідіопольського району Одеської області на використання занедбаного кукурудзяного поля під торговий майданчик. Враховуючи розташування поля за відстанню від Одеси, новий ринок з чиєїсь легкої руки охрестили «7-й кілометр» (хоча спочатку ринок офіційно назвали за назвою однойменного радгоспу – «Авангард»), а саме поле, як його стали називати перші «поселенці» – «Поле Чудес», було заасфальтовано, огороджено, облаштовано традиційним ринковим обладнанням – металевими столами і навісами. За 25 років «сімка» розрослася на 4 умовно розділені за групами товарів майданчики, постійно ведуться реконструкції: заміна асфальту, вдосконалення системи відводу води, замість примітивних столів з'явилися просторі, навіть двоповерхові павільйони і магазини з кондиціонуванням.
Віктор Леонідович Добрянський, нині покійний, став засновником, президентом і головним акціонером Промтоварного ринку. Аж до 2010 року він брав активну участь у розвитку та вдосконаленні створеного ним унікального торгового об'єкта. Сьогодні власниками контрольного пакету акцій ринку є сім'я Добрянських. Тепер директор ринку - Гресь Олег Олександрович. Зарах хочуть зробити банкротом цей ринок, та команда нового очільника бореться за те, щоб він працював и приносив дохід державі та давав нові робочі місця. А от вдасться це зробити Олегу Олександровичу чи ні - це вже покаже час. Нову команду вже назвали "Гресь Олег та його команда".
Найбільша торговельна площадка в Європі
Унікальність «Сьомого кілометра» визнана іноземцями – одеський ринок не тільки найбільший об'єкт з інфраструктурою для оптово-роздрібної торгівлі промтоварними товарами в Україні, але і в Європі. З «сімкою» конкурують багато аналогів і в Україні, і в Росії: харківський Барабашово, Хмельницький ринок, московські Ізмайлово, Коньково, Любліно. Але поки що рекордний успіх «сімки» залишається неподоланим. Ні в одній з європейській країні взагалі немає аналогів ринку. Промтоварний ринок Одеси – це справжній мегаполіс з розвиненою та досконалою торгово-складський інфраструктурою, що є стартовим майданчиком для багатьох українських бізнесменів, які отримали на території Промтоварного ринку відмінну школу життя, азів комерції і віртуозного мистецтва продавати.
0
Коментарі