Звідки він, вечірні дзвін?

Авторами знаменитого романсу «Вечірній дзвін» вважаються російський поет І. Козлов і композитор О. Аляб'єв. Пісню Козлова-Аляб'єва можна почути всюди, в тому числі і в багатьох радянських і російських кінофільмах.

Та насправді цей романс - вільний переклад вірша англомовного ірландського поета Томаса Мура «Those evening bells», а мелодія пісні - перероблений О. Аляб'євим вальс австрійського композитора Й. Лайнера.

Вірші Мура були вкрай популярні в Росії, їх знали і любили. Постійним перекладачем Мура був і сліпий поет Іван Козлов. Але одна із загадок полягає в тому, що Козлов, який завжди підписував, чиї вірші і чий переклад, у випадку з «Вечірнім дзвоном» цього не зробив.

Цікаво, що вірш Томаса Мура був покладений на музику вже на батьківщині - ірландцем Джоном Ендрю Стівенсоном. Щоправда, мелодія Стівенсона до віршу Мура практично нічого спільного з усім відомою сьогодні мелодією не має. На вірш Мура написали також свої мелодії й інші композитори, а сам вірш, крім російської, одразу ж було перекладено багатьма мовами: німецькою, іспанською і навіть на есперанто.

Існує ще одна версія, звідки потрапив до Росії «вечірній дзвін». Вона полягає в тому, що пісню написав грузин на території сучасної Греції, в монастирі на горі Афон.

Якщо вірити цій версії, то виходить, що пісні ні багато, ні мало, майже тисяча років. Вона нібито була написана преподобним Георгіем Святогорцем (Георгієм Афонським, Георгієм Іверським), святим Грузинської православної церкви, який жив у 1009-1065 роках. Він поїхав до Візантії, жив у знаменитому Іверському монастирі на горі Афон, там і написав якийсь духовний спів, який згодом став усім відомою нині піснею.

Звідти через багато-багато століть пісня потрапила на Британські острови до ірландського романтика Томаса Мура, який у свою чергу переклав її на англійську мову. А вже з Великої Британії ця пісня й перекочувала до Росії.