Натрапив на прогнози зарубіжних експертів стосовно війни. Найвірогідніший сценарій — затяжна війна з поступовою окупацією нових територій. Кажуть, що орки вже підступають до Харкова, а визволення Херсона — справа не одного тижня, а може й місяця. Кримський міст теж стоїть. Звичайно, ЗСУ смажать орків, але наша відповідь нерівнозначна.

Ну а те, що війна триватиме, мінімум, на 2-3 роки, само собою.

Для фотоблогера зараз найменш сприятливий час, оскільки існує багато обмежень щодо зйомок. Втім, закидувати улюблену справу теж не хотілося. Тому, як тільки з'явилась цікава тема для публікації, вирішив перебороти лінь і назбирати матеріал. Хоча мама відмовляла від поїздки, а зайнятість і погода відкладали задумку в дальню шухляду. Але я все-таки вибрався за новим контентом! Для цього вперше після 2-х річної перерви з'їздив у Київ(!).

А поїхав на виставку знищеної російської військової техніки, яка триває вже більше місяця. По-перше, це на злободенну тематику. По-друге, причина відвідати столицю. По-третє, спалена ворожа бронетехніка цілком підпадає під критерій закинутки, оскільки вона зруйнована. Тому фактично цю виставку можна вважати легальним оглядом закинутої техніки (що само по собі трапляється рідко). На фоні відсутності вилазок такий захід — як знахідка.

1. Виставка потрощеної військової бронетехніки — чим не сталк?

Так, я не дуже жалую закинуту (списану) техніку. Але тим цікавіше. Тим паче, залізяччя було більше, ніж очікував. І знімав все це на смартфон.
[ Читати далі ]

Техно подобається все більше і більше. Щось у цьому є.

Сьогодні у мене блогерський ювілей! На іюашці я відносно недавно, а ось основному блогу на ЖЖ/Дрімі виповнилось 10 років.

За ці 10 років життя дуже змінилось: домашні улюбленці, коло спілкування, мова спілкування, обстановка в країні. Декілька разів замінював блог-платформи (спочатку переїхав з Я.ру від Яндекса на ЖЖ, а потім завів ще один блог на Дрімі). А часткових або повних переїздів на нові фотохостинги було аж три. Все це вимотує. Нажаль, підтримка блогів відбирає багато нервів, здоров'я і часу. Після нещодавнього переселення фоток (спочатку часткового, а згодом і повного) не хочеться писати звіти. А змінювати формат і переходити на текстові дописи теж немає бажання. До того ж, класичні блоги зараз в занепаді (не в останню чергу через ненадійність фотохостингів), тому їх не читають.

Звичайно, писати хочеться. Сподіваюсь, що нові фоторепортажі будуть. Але не в такому темпі, як раніше.

Тут теж буду писати. Хоча так само рідше, ніж раніше.

Навіщо нам російські псевдоліберали??? Навіщо давати прихисток Овсянніковій і Нєвзорову?! Вони просто чекатимуть слушного часу, щоб потім пропагувати русскій мір. Нагадаю, що багато російських диверсантів приїхали жити в Україну задовго до початку повномасштабного вторгнення. А у новинах зустрічав інфіормацію, що русня ховалася по лісам навколо Києва за декілька тижнів до початку так званої "спецоперації". У Кремлі бачать, що захопити Україну військовим способом не вдасться — от і присилають начебто "лібералів". А наївна ЗеКоманда вважає, що кремлівські пропагандисти прозріли.

До того ж, хитрі росіянці за допомогою міграції хочуть уникнути санкцій. Хоча дурні не лише у нашій владі, а й закордоном, які теж охоче приймають до себе колишніх пропагандонів.

Якби ж Овсяннікова і Невзоров були справжніми лібералами, то їх би давно посадили. Навіть той же Варламов, який на щастя, переїхав до Ізраїлю, а не в Україну, ліберал лише на словах.

Спочатку були віртуальні відеопоїздки по автобусним маршрутам Варшави. Потім — ГуглоПанорами. З початком пандемії ковіду19 і, відповідно, карантином, перейшов на залізничні подорожі з оглядом з кабінимшиніста. Крута штука, рекомендую! Але після початку активної фази російсько-української війни залізничні відео сховали. І ось, нещодавно, "підсів" на відео з лондонських дабл-деккерів (це британські двоповерхові автобуси). Це дуже цікаво з декількох причин: зйомка з другого поверху автобуса — тож краєвиди не такі, як зі звичайного автобуса; Лондон — своєрідне місто, що не схоже на східноєвропейські міста — з вузькими вулицями, малоповерховою забудовою, "міськими" та "сільськими" районами, центром та околицями; само собою — лівосторонній рух — це дуже незвично.

Для зацікавлення, наприклад, коротенький маршрут в середмісті.

Вчора вночі була сильна гроза. Гриміло так, що вікна здригались. Мама подумала, що знову русня намірилась захплювати Київ.

Вирішили перебрати тривожні валізи. Виявив багато протермінованих продуктів. І деякі мама знову запхала у сумки. Питаю: "Навіщо?!" Для кулінарії. Так навіщо тоді пхати у сумки, де їх шукати ніхто не буде? Незрозуміло.

"— Дідо, а нашо ти мопед дістав?

— То не мопед, то совєтська ядерна боєголовка "Орк-2"

" Трохи змахує на боєголовку, але у мене є чуйка, що то мопед "Карпати".

Файна переозвучка!

Нажаль, орки і Путлєр не настільки бояться "біолабораторій", щоб застрелитись у бункері.