Раніше вже показував фоторепортаж з столичного передмістя, яке постраждало внаслідок російського вторгнення до України. І ось, підготував відеоверсію. Як і зі звітом, довелося підшаманити — розбавити відео фотками, сповільненою зйомкою. А ще був змушений закрити адресні таблички, оскільки у воєнний час їх не можна показувати. Однак навіть попри таке відео вийшло коротким. Втім, для історії нехай буде.

Почув сьогодні нові правила користування наземним громадським транспортом (в тому числі, наземними станціями метро) у столиці. Тепер під час повітряної тривоги громадський транспорт зупиняється, пасажири повинні вийти на вулицю і перейти до найближчого бомбосховища.

Цікаво, а що робити, якщо поруч нема укриття або якщо воно зачинене? А ще не розповіли, як водятли маршруток будуть розпізнавати де свої пасажири, а де інші перехожі? Чи потрібно буде додатково оплачувати проїзд, після екстренної висадки?

Зрозуміло, що такі заходи виправдані. Однак для початку потрібно, шоб було достатньо укриттів, а їх мало. І це не йде мова про їх якість. Ті ж підземні паркінги — сумнівне сховище.

За таких умов про поїздки можна навіть і не мріяти. Ну шо ж, в умовах війни все одно незручно фоткати та фільмувати, тому й так було не до поїздок. Просто тепер перешкод стало ще більше.

Декілька різних бачень, чи точніше, звучань, народної пісні "Червона калина" у виконні Андрія Хливнюка. Причому, всі ці ремікси у стилі техно, який я нещодавно полюбив.

Рідкісне явище. Правда, бачив декілька раз. Однак вдома, з такого ракурсу, лише вдруге.

Для веселки потрібно три речі: злива; сонце (в середині хмари веселки не буде); огляд з сонячного боку.

P.S.: На юашку можна званатажити музику, бо щось не вдається?

Зазвичай, вступи до звітів пишу вже після здійснення поїздок. Рідше — під час самої поїздки. Хоча іноді надходить натхнення написати підводку заздалегідь. Наприклад, хочеться кудись поїхати або є тема для звіту, однак недостатньо матеріалу. Формулюєш думки, пишеш — а воно виявляється непотрібним, або відкладається у дальню шухляду, як це було з автомобілями вітчизняного виробництва, коли матеріал збирав аж 7 років(!), хоча підводка вже була готова. Частіше трапляється, коли вступи пишуться даремно. Так сталося з Поліським, яке планував відвідати, але так і не спромігся. Писав і про Зону відчуження, хоча після пожеж у південних селах нелегально йти нема сенсу, а офіційна екскурсія по пам'яткам і Прип'яті зовсім не приваблює. Звичайно, є думки і про російське вторгнення. Але їздити фоткати наразі ризиковано.

Які тільки відбивки і фрази не використовували для танцювальної музики: і оголошення в метро, і "У Києві нуль годин". А ось тепер настала черга позивних Українського радіо, які лунали зранку: "Говорить Київ — столиця України". Причому трек створили Probass & Hardi.

Трек гарний.

1. Звичайно, війна — не надто приємна тема. Але пройти повз не міг. Хоча б тому, що формально — це заброшки.

Від побаченого був у шоці. А ще більше шокований від того, що багато чого побачив, але мало що пофоткав. Однак я ж не "1+1" і не заморський гість, щоб фоткати вдосталь. Тому для історії декілька кадрів — і норм.
[ Читати далі ]

Згадую назву цієї пісні, як тільки шось пролітає. На днях знову було чути гул. Мама казала, що літак, але розповіли, що бачили ракету. Втішає лише те, що "крилаті ї%аніни" літають рідко.

Заради цікавості, послухав, що воно таке. 

Кажуть, що назва цієї пісні стала мемом.

Несподівано виявилось, що у нас новий газопостачальник. Випадково дізнався. Причому, газопостачальник "останньої надії" — Нафтогаз. Автоматичний перехід викликаний невиконанням обов'язків "Київоблгаззбутом" (дибільна контора —це кажуть усі). І прикол в тому, що встигли заплатити за травень за старими реквізитами, а перераховувавати кошти не будуть, тому що не домовились. І коли буть повертати, теж невідомо. Заплатили небагато — до 50 грн.. Мама каже, що через таку суму не варто розбиратись. Хоча сам факт такого явища обурює. Не хочеться сварити українських "бізнесменів", бо російські нічим не кращі, але як 21 столітті не можна домовитись про повернення переплачених коштів?

Для повернення коштів необхідно надіслати лист поштою. А це конверт і марки. В решті може вийти, що вийде одне на одне, або навіть в мінус, оскільки невідомо, коли "Київоблгаззбут" буде повертати кошти. Цікава ваша думка, чи варто возитися?

А так, заплатив вдруге, за новими реквізитами.

P.S.: Іюашечка хоч і вірусна, але індексується добре. Сподіваюсь, відгук про Київоблгаззбут буде в топ видачі в пошуковику. Нехай всі це знають!