Замальовки з допандемічного і довоєнного Києва

Цього року я часто згадував минуле. Я взагалі люблю поринати у спогади — так ще й іграшки, їжа і відео зі знайомих місць нагадали про відносно спокійний допандемічний і довоєнний час, коли були виставки та фестивалі, коли можна було ходити до лісу, коли можна було досліджувати закинутки, коли не було заборон на зйомку, коли не було обмежень пересування, коли не роздавали повістки на вулицях, коли не знав про повітряні тривоги, коли не було руйнувань від війни. З тих часів минуло аж 3 роки. І, нажаль, так, як було, вже не буде. Потрібно якось звикатись з новою реальністю. Можливо саме тому захотілось поностальгувати, влаштувавши своєрідне прощання з мирними часами.

На щастя, вдалося знайти неопубліковані знімки з мирної столиці, які робив для форума, Вікімапії, та й просто так, якщо бачив щось цікаве. Правда, спочатку збирався пройтися по знайомим місцям, але зараз людина з фотокамерою в нетуристичних локаціях сприймається, як потенційний диверсант. Та й по духу це вже буде не те, що фотки з доковідного і довоєнного періоду. Тому скористаюсь архівом.

1. Цей фотозвіт я хотів назвати «Замальовки з допандемічного і довоєнного життя», однак вирішив дати назву «Замальовки з допандемічного і довоєнного Києва», оскільки всі знімки зі столиці, до якої тепер навряд чи буду часто їздити, як робив це раніше.

Цікаво, що в цю підбірку потрапило багато моїх улюблених і ностальгічних київських локацій. Більшість знімків — 2019 року.

2. Вулиця Богдана Хмельницького із закинутим будинком.

3. До початку пандемії планував зробити огляд столичних муралів, але тепер навряд чи це можливо в осяжному майбутньому.

4. Хоча муралів у Києві багато. Міг би бути цікавий звіт.

5. Колесо огляду на Контрактовій площі.

6. Київ під час цвітіння сакур — особлива краса!

7. Сакурами можна милуватись довго.

8. Багато охочих пофоткатись на фоні квітів. Причому для цього не обов'язково їхати на Лісовий масив. Сакури також є біля Національного академічного театру опери та балету.

9. За бажання, можна було знайти й екзотичніші квіти.

10. У столиці є й частинка Лондона — двоповерхові автобуси.

11. Без природи теж нікуди. На околицях Святошина є чудовий ліс зі ставками.

12. Біля нього є спальний район. Прикольне поєднання урбаністики й природи.

13. ЖК "Озерний" взагалі на краю міської забудови, оточений лісами та ставками.

14. Святошинська зона відпочинку могла би бути чудовою темою для публікації, але в ліси ходити заборонено.

15. Незвичний пам'ятник прищіпці у Святошинському районі. Не знаю, що він означає, але у мене така інсталяція асоціюється із садо-мазо:)

16. Зелену зону між проспектом Палладіна і станцією метро "Житомирська" оточили зеленим парканом.

17. І за якихось пів року звели Мак-Дональдс (ось чому я їх не поважаю).

18. Високовольтні ЛЕП теж можуть бути цікавими. Посеред міської забудови вони виглядають дивно.

19. Причому закинуті ЛЕПки у столиці теж є.

20. Поєдання високовольтного туризму і сталкерства могло б вилитись у подорож з дослідження недобудованої високовольтної лінії з Чорнобильської АЕС кудись на Схід. Але знайомих сталкерів така закинутка не зацікавила.

21.

22. Ще одне улюблене місце — Повітрофлотський проспект.

23. Знову повертаємось до Святошина. Завод "АТЕК". Чи точніше, те, що від нього залишилось.

24. Площу Героїв Бреста в 2019-му забудували МакДаком.

25. А могла би бути чудова автостанція для приміських автобусів і маршруток...

26. Замість цього приміські маршрути перенесли на проспект Перемоги (зараз — Берестейський), а на зупинках величезне скупчення транспорту.

27. До речі, щодо громадського транспорту. Є сміливці, які його фоткають. Я для себе закрив цю тему. Місцеві маршрутники і водії автобусів тепер можуть спокійно колупатись у носі та робити декілька справ за кермом одночасно, а перевізники не будуть боятись, що хтось їх підсижує.

28. Печерськ мені не дуже подобався, але туди було просто доїхати. Тому іноді й там прогулювався.

29. Фоткав мурали сподіваючись назбирати матеріали для окремої публікації.

30. По дорозі з "Видубичів" з однієї з подорожей-вилазок.

31. Не міг пройти повз захід сонця.

32. У місті вечірні затори, а я пішки топав до маршрутки.

33. Який же Київ без заторів?!

34. Залізничне шосе.

35. Забудовували хмарочосами все, що могли. Цікаво, як живеться мешканцям, які купляли квартири на верхніх поверхах з панорамним оглядом? Мабуть, виїхали закордон?

36. Підніматись нагору по Кіквідзе (Бойчука) було важко. Проте все одно приємніше, ніж сидіти в машині в заторі.

37. На бульварі Дружби народів також затор. Ну а я милуюсь заходом сонця і ще не здогадуюсь, що наближається звиздець у вигляді пандемії ковіду і повномасштабної війни.

Сьогодення мене не радує. Невідомість лякає. Якщо протягом відносно мирних 2014-2022 вважав, що війна з Рабсією на 10 років, то тепер взагалі важко дати якийсь прогноз. Єдине, що можна сказати, про поїздки до столиці і про подорожі доведеться забути на багато років.