Лист за листом з дерев зриває листя. Беззахисні гілки в облозі вітру "Не забирай їх, осене!", - у відчаї я крикну. Та осінь невблаганна. Вже запізно. У грудях знову порожнеча наступає, Дощ заливає навкруги усе сльозами Глибока прірва виросла між нами... Мій вогник більше не горить. Згасає. *** Геть сльози! В мене є для кого жити! Хай осінь буде тільки за вікном. Дай, Боже, кожному життю радіти І цілувати янголятко перед сном. E. G.

Я хочу встретить старость В звуках венского вальса На одесском бульваре Среди желтой листвы. Всё равно, что подумает Народ в кулуарах. Ветер будет шуметь Воспаряя мечты. Молодёжь не поймёт Почему мы так просто Среди тысячь прохожих С изумлёнными лицами. Рука в руку мы кружим С тобой осторожно Танец с духами музыки Душами безликими. Я хочу встретить старость В звуках венского вальса На одесском бульваре Среди желтой листвы. Многим будет конечно Сие непонятно. У людей слишкои...

Читати далі...

Я маю дивні почуття Вони не схожі на кохання Якщо зірвеш ти з вуст признання Не буде більше вороття. Я маю дивні почуття Вони випробують терпіння. Такі жорсткі в мені сумління... Таке складне моє буття. E. G.

Так хочеться просто втопитись у морі, Якого немає за моїм вікном. Або розчинитись у власному горі Своїх помилок і дурних перепон. І вчасно збагнути, чому все так складно? Чому ми повинні чекати роками, Щоб хтось пояснив зрозуміло й докладно Який смак у щастя, що десь поруч з нами. E. G.

Не шукай мене в шелесті сосен. Там нема ні мене, ні життя, Але щось таки там відбулося Та все зникло. Шукать навмання Вже не варто, бо я десь далеко У минулому міцно стою (Полетіли останні лелеки...) І себе я вже не впізнаю. Заблукала, а, може, забула, Що лишилося щось на землі. Ти кричав, але я ледве чула - Це байдужість осіла в мені. E. G.

Лишь на смертном одре Ты познаешь иль просто уснёшь, Умрёшь… Какая разница тебе сейчас, Умрёшь ты в добрый час Иль просто ты заснёшь Который раз. Один. Одна. Ты жаждешь знаний, мудрости, Сама ты ничего не стоишь С твоими мыслями столь Мудрыми для стен. А их четыре, понимаешь? Ты добровольно лезешь в плен. Ищи...

Читати далі...

*** Горить розпечене вугілля Тремтить на стебельці роса І навкруги пряне похмілля – Така незвична ця краса. Знайома пісня знову грає В моїй слабкій, проте душі Похмілля серце наповняє І все по-новому звучить. І те похмілля чорне й біле Воно лікує і болить Я віддала б усе за зілля, Що моє серце враз зцілить. E. G.

*** Всё, что важно – меня обходит Тридевятою стороной. А потом ностальгия приходит, Но мой мир, как прежде, пустой. Я хотела стучаться в окна Да что толку (давно уже спят). Моего дома напротив Деревья листвою шуршат. Видно шепчутся (сплетни ночные). Да и я ещё не сплю. Все дороги давно пустые… Так же пусто в моём раю. Самолёт огоньками мигает В тёмно-синей пучине звёзд. А когда же я улетаю В мой бездонный мир грёз? E. G.

Заранее прошу прощения у мужчин, которые не относят себя к сво... Привкус сладкой горечи На моих губах. Тихо. Телефон молчит И болит душа. Было или не было – Пустота в груди. Меня тихо предали, Не сказав «живи». Мне немного холодно И немного жаль. Ночью в этом городе Утоплю печаль. Больше не увидите Слабой и немой Больше не нарушите Вы души покой. Да, была я слабая Да, была живой Да, бывало, плакала Да, была простой. Нет не будет горечи На моих губах Все мужчины сво…...

Читати далі...

Весна Ії побачила в брудних калюжах, Іще бліду, проте, чомусь щасливу. Так різко поміняла сніг на зливу І день новий весною занедужав. І тиждень так хворіли наші душі, Вже не такі брудні, проте ще сірі І хтось молився прохолодній зливі. Тепер щасливою я бути мушу. E....

Читати далі...