Доля Завтра ніколи не буде. Не загудять літаки І не підуть кудись люди І не замерзнуть ставки. Горе у дім не ввірветься Щастя залишиться там І ні сльози не проллється І не почнеться війна. Стиснуті міцно долоні Хтось у обіймах міцних - Все це - немов у полоні І турбувати це гріх. Завтра ніколи не буде Ти не розплющиш очей І не знайдеш себе в купі Непотребу й старих речей. І не народяться діти Сумно, та що поробить!? Завтра ніколи не буде...

Читати далі...

*** Ти - білий цар. Я – біла королева. Та ні. Лише я Мрію нею буть. Весь час на тобі Маска металева – Давно приховує Зневагу й лють. А я сміюсь. Мабуть, вже хвора… І маскою мені Послужить та, Що приховає від Суспільства знову Ту річ, що я давно Вже не свята. E. G.

Інша Я, мабуть, вже не та. В моїх венах лиш кава, Недопите снодійне, недозріла любов. Часом я щось кажу, що сама й не чекала. Щось пронизує ззовні і згущає всю кров. Я уже не дивлюсь ані в землю чи в небо Мої очі...

Читати далі...

*** Позволь мне быть, позволь быть странной Позволь быть глупой иногда. Почти Никто, файл «Безымянный» Я остаюсь всё для тебя. Позволь уйти, позволь молчанье, Когда оно так нужно мне. Я не хочу назвать страданьем Всё то, что я держу в душе. Яне не люблю, я не умею. Меня здесь не в чем упрекать. Позволь быть обнятой сильнее Позволь мне тихо умирать. E. G.

- Чого мовчиш? - Чого мовчу? - То, так тобі здається. (Не знаю більше що болить Мені душа чи серце). - Чого мовчиш? - Чого мовчу? (Не варто тобі знати. То біль лиш мій, і тільки мій – Лишилось лиш мовчати). - Чого мовчиш? - Чого мовчу? (Не треба, бо заплачу. Яка різниця, що колись Для мене ти щось значив). Мовчать – не гріх. Я не боюсь. Я не боюся тиші. Як добре, що і ти мовчиш, Хоч ти і не безгрішний. &nbsp...

Читати далі...