До виборів лишилися лічені місяці, а народ ще досі не знає на кого спиратися, кому довіряти та за кого голосувати.
Якщо раніше люди обирали між медійними лідерами, то зараз на них вже не звертають увагу. За кого ж тоді голосувати?
Для цього я вирішила проаналізувати менш популярних кандидатів у
президенти, в рамках журналістської виробничої практики, та почала з
Олександра Шевченка. Чесно кажучи, “зачепили” його плакати “Прибрати
порох з нашої оселі!”
-Рекламні білборди Олександра Шевченка опинилися у центрі уваги
чиновників і навіть силовиків. Через вислів “прибрати порох з нашої
оселі” на рекламістів чинять тиск і навіть вимагають замазати деякі зі
слів. Неймовірно, але так це і зробили на трьох десятках бордів в місті
Києві!
Ще раніше силовики і представники влади тиснули на операторів зовнішньої
реклами, навіть проводили «бесіди» з працівниками – поклейщиками
зовнішньої реклами, залякували.
В кількох областях не вдалося замовити жодного борда після їх опрацювання силовиками.
Дивно, чи слово (синонім слова пил) – «порох», на думку влади вже стало в Україні лайливим?
Чи не повинні ми прибрати з нашої української оселі той бруд, той порох
корупції, хабарництва, злодійства і злоби, який не дає вільно дихати
українцям?
Ваша думка, друзі? – пише в фб Олександр Шевченко
Почнемо з біографії:
Шевченко Олександр Леонідович,
громадянин України, народився 8 квітня 1971 року в м. Коломия
Івано-Франківської області. Освіта: вища технічна.
Трудова діяльність:
1986-1989 роки – студент Коломийського ГПТУ-14, спеціальність радіомонтажник (диплом з відзнакою).
1989–1995 роки – студент Чернівецького державного університету ім.
Ю.Федьковича (фізичний факультет, спеціальність – «Радіотехніка»,
кваліфікація «Радіоінженер»).
З 1989 до 1995 року — монтажник радіоапаратури 2-го розряду в цеху №4 Коломийського деревообробного заводу.
З березня 1995 року – менеджер з торгівлі підприємства «Аускопрут».
З січня 1997 до 2004 року – директора ВКФ «Кварта».
З 2004 року – директор ТзОВ «Скорзонера» (компанія є власником гірськолижного курорту «Буковель»).
З 2010 р. – депутат Івано-Франківської обласної ради.
З 2011 р. – президент ФК «Прикарпаття».
З 2012 року очолює комісію по підготовці пропозицій і обґрунтувань щодо
можливостей і перспектив проведення на території Івано-Франківської
області зимових Олімпійських та Параолімпійських ігор 2022 року.
Має багато відзнак і нагород
обласного, Всеукраїнського та міжнародного рівня за розвиток туризму на
Прикарпатті, підтримку соціальних і благодійних проектів в регіоні,
сприяння у розвитку та підтримці молодіжного руху та молодіжних
ініціатив.
Багатодітний, люблячий батько. Виховує 3х доньок та 3х синів.
Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Олександра Шевченка
«Країна Гідності і Правди»
Лише на базових принципах гідності, правди та справедливості ми
збудуємо сильну модерну країну, яка забезпечить громадянам достаток,
комфорт, безпеку, гармонію стосунків як поміж людьми, так і з довкіллям.
Світ переживає період зламу старої системи цивілізаційного устрою,
потужними темпами входить у постіндустріальний уклад. Це час додаткових
невизначеностей, ризиків та конфліктів. Одним із наших пріоритетів стане
побудова сильної держави, яка здатна протистояти недружнім зовнішнім
діям та цивілізаційним викликам.
У нас є потенціал, ресурси та воля для того, щоб посісти в новому світі лідируючі позиції.
Для цього нам потрібно відправити на «політичну пенсію» більшість
старих політиків, «людей системи», які мислять принципами кругової
поруки, які були останні 20 років при владі й несуть відповідальність за
нинішній стан України.
У владу прийдуть нові люди. Молоді не за віком, а за світоглядом, здатні здійснити прорив у майбутнє.
Ми об’єднаємо наукове, експертне та інтелектуальне середовища як
постійно діючу інституцію філософського й експертного осмислення та
стратегічного планування поступу держави в світі, що швидко змінюється.
Часу на роздуми немає. Для того щоб не залишитися на задвірках
цивілізації, мусимо знайти спосіб «обігнати не доганяючи» держави та
спільноти, які зараз попереду нас.
Завжди наводжу приклад успіху: якби «Apple» замість айфона намагався
створити покращену версію кнопкового телефона – він завжди був би на
крок позаду інших. Але він створив нове, кардинально інше. І переміг.
Так повинна мислити й Україна, вибудовуючи стратегію свого розвитку.
КРАЇНА ПЕРЕМОГ
Україна повинна жити не минулими поразками, а плануванням майбутніх перемог.
Безпека воюючої держави є одним із наріжних каменів існування України
як суверенної держави. Завдання Президента – відвернути ситуацію від
«великої війни», зміцнити державу.
Повернути довіру світової спільноти. Припинити контрабанду й торговельно-економічні стосунки з агресором.
Викорінювати зраду, руйнувати «п’яту колону», зміцнювати армію.
Патріотичне виховання стане основою не лише шкільної освіти, а й усієї роботи державних органів з молодим поколінням.
Українці мають бути готові до мобілізації. Кожен знатиме, що робити у разі ескалації зовнішньої агресії.
Ми створимо сильну територіальну оборону.
Володіння короткоствольною нарізною зброєю для громадян України з метою власного захисту та захисту родини буде легалізовано.
Сильна зовнішня політика України повинна бути прагматичною та ефективною.
Вона буде спрямованою на:
- зміцнення безпеки України;
- боротьбу за повернення окупованих Росією територій на сході України та в Криму;
- захист українців за кордоном, звільнення українських політв’язнів та військовополонених з Росії, активізацію роботи з діаспорою;
- підтримку українських експортерів на міжнародних ринках;
- залучення інвестицій та новітніх технологій в Україну.
Ми добиватимемось у міжнародних судах, щоб Росія компенсувала завдані збитки.
Працюватимемо над зміцненням енергетичної безпеки, зокрема шляхом повної відмови від російських енергоносіїв.
Сильна економіка та високі життєві стандарти забезпечать возз’єднання та міцність України.
КРАЇНА ПРАВДИ
Правда і Справедливість – це базові закони світобудови. Прагнення до
Правди та Справедливості – це потяг до волі Творця. Сучасна деградація
держави спричинена саме порушенням універсальних законів Правди та
Справедливості.
Серед ініціатив та законопроектів, які я запропоную після перемоги на президентських виборах, будуть:
- про імпічмент Президента;
- прості механізми відкликання депутатів усіх рівнів;
- про національний та місцеві референдуми;
- про парламентську опозицію, якій будуть делеговані повноваження та
механізми контролю за владою, зокрема за використанням коштів платників
податків;
- про вибори до парламенту на пропорційній основі за відкритими списками;
- про зменшення кількості депутатів Верховної Ради до 300 осіб;
- про виборність суддів першої інстанції та керівників місцевих підрозділів поліції на рівні громад;
- ратифікація Римського статуту та подальші звернення в Міжнародний
кримінальний суд у Гаазі для притягнення до відповідальності за злочини
проти людяності на території України;
- поетапне скорочення кількості чиновників по всій владній вертикалі
на третину, надання можливості звільненим чиновникам за рахунок держави
пройти курси для професійної адаптації після скорочення;
- підвищення соціального захисту чиновників із одночасним посиленням відповідальності за зловживання;
- кримінальна відповідальність топ-корупціонерів та хабарників – ув’язнення від 10 років до пожиттєвого з конфіскацією майна.
Світ змінюється. Країни, які ще вчора були відсталими
клептократичними деспотіями, зрозумівши тенденції змін, розгорнувши
боротьбу з корупцією, створивши кращі умови для інвесторів, отримують
конкурентні переваги та динамічно змінюються.
В Україні ж держава є головним рейдером і шантажистом бізнесу.
Чиновники та силовики тероризують бізнес, створюють неконкурентне середовище, у якому стимули до інвестування відсутні.
Системне подолання корупції та державного рейдерства, утвердження
непорушного права власності створять сприятливі умови для зовнішніх та
внутрішніх інвестицій.
КРАЇНА ГІДНОСТІ
Чи можемо ми сьогодні говорити про гідність українця – робітника,
військового, пенсіонера, підприємця, лікаря, вчителя, працівника
бюджетної сфери, який отримує жебрацьку зарплату чи пенсію або ж,
покинувши родину, поневіряється по світу в пошуках заробітку?
Чи можна вести мову про гідність громадянина в країні, де немає
справедливого правосуддя, дієвої правоохоронної системи, доступу до
соціальних програм та сучасної медицини?
Чи можна говорити про гідність України в світі, коли наші питання світові гравці часто вирішують без нас?
Питання рівня заробітної плати є базовим. Влада довела українців до
зубожіння. Україна посідає останнє місце в Європі за рівнем мінімальної
зарплати.
Гасло про «багатих, які повинні поділитися з бідними» – це питання
про поетапне зростання за три роки мінімальної зарплати щонайменше до
еквіваленту 500 євро та пенсій до еквіваленту 300 євро, при відповідному
зростанні економіки та інвестицій в Україну.
Україна посідає передостаннє місце серед європейських країн за
тривалістю життя громадян. Показник тривалості життя є інтегральним
показником якості життя.
Він залежить від багатьох чинників, зокрема:
- рівня доходів, зарплат і пенсій;
- соціального захисту;
- стану охорони здоров’я та профілактики захворювань;
- розвитку туризму, фізкультури та масового спорту;
- стану екології;
- доступності реабілітаційної та відпочинкової інфраструктури;
- рівня безпеки;
- зрештою, від рівня так званого індексу щастя, у якому Україна посідає місця за межами першої сотні.
Саме за цим показником оцінюватиметься якість роботи влади на місцевому та загальнонаціональному рівнях.
Отже, Гідність – це:
- достойна зарплата через економічне зростання;
- пільговий і спрощений режим для самозайнятих;
- справедливі комунальні тарифи;
- реформа освіти й науки: підтримка учнів, студентів, викладачів та вчених замість дотацій бюрократичним структурам і контролерам;
- прості податки;
- проста дозвільна система, мінімум дозволів, що базуються на суб’єктивних рішеннях чиновників;
- скасування митних зборів та мінімізація податків на ввезення сучасних технологій і обладнання;
- електронна влада та мінімум прямих контактів чиновника з громадянином чи підприємцем;
- дієвий соціальний захист;
- прості кредити для бізнесу,
- прості іпотеки для молодих родин,
- монетизовані пільги;
- будівництво житла для соціально вразливих верств населення, дітей-сиріт, ветеранів АТО та військовослужбовців;
- просте розмитнення автомобіля – єдиний митний платіж у 500 євро,
- держава як сервісна організація для громадянина.
Ми створимо регіональні програми детального розвитку територій України та презентуємо їх світовим інвесторам.
Для необхідного річного зростання економіки на 7-10% Україні щороку
необхідно залучати близько 10 мільярдів доларів інвестицій. Це складне
завдання для нашої країни з її статусом сировинної олігархічної
економіки. Таку економіку ми замінимо на «креативну економіку»
майбутнього.
Ми припинимо дотування за рахунок платників податків
високорентабельного монопольного бізнесу. Дамо дотації фермерам, а не
олігархічним агрохолдингам.
Модерне технологічне заможне село з розвиненою інфраструктурою та комфортом – один із державних пріоритетів.
Ми збережемо на початковому етапі мораторій на продаж землі
корпораціям та закордонним резидентам. Після формування цивілізованих
ринкових умов дозволимо купівлю і продаж землі в межах 200 гектарів на
особу виключно для фізичних осіб – громадян України.
Монополії повинна контролювати держава, багатомільярдні олігархічні
оборудки за рахунок родин усіх українців на зразок «Роттердам плюс»
будуть скасовані.
На ринку газу ми приберемо монополістів та посередників, які завищують ціни та отримують надприбутки.
Сильні середній клас та громадянське суспільство стануть основою
стабільного економічного прогресу та демократичного розвитку України.
Україна буде сильною своїми територіальними громадами.
Центральна влада передасть реальні повноваження, бюджети, майно,
ресурси та землю територіальним громадам, які ефективніше їх
використовуватимуть.
Влада на місцях повинна належати місцевим радам та створеним ними виконавчим органам.
Районні, а потім і обласні державні адміністрації будуть ліквідовані.
На першому етапі – їхнє чисельне скорочення, звуження функцій до питань
контролю, координації, аналітичної роботи.
Ми проведемо перепис населення, створимо державний реєстр фізичних осіб.
«Вигнати дурнів з влади та збудувати дороги» – такою є одна з формул
успіху для України. «Колективні дурні» у владі – це ті, хто своєю
некомпетентністю та корумпованістю довели Україну до ризику втрати
суверенності та цілісності.
«Збудувати дороги» – означає відновити транспортну, комунальну та
інші інфраструктури України, що стане базою для розвитку держави.
Донедавна дорожня галузь була чи не найбільш корумпованою в державі.
Через корупційні схеми так званих ямкових ремонтів розкрадалися
мільярдні суми.
Свого часу саме «Буковель» став полігоном із випробування нових
технологій будівництва доріг. Наші дорожники здійснили справжню
революцію в укладанні шляхів та за власною ініціативою, вперше в Україні
запропонували десятирічну гарантію на сотні кілометрів збудованих
доріг. Ці заходи зекономлять платникам податків мільярди гривень.
Навіть кілька успішних інноваційних проектів у галузях транспорту,
зв’язку та інформаційних технологій можуть докорінно змінити Україну,
дати поштовх економіці, забезпечити роботою сотні тисяч людей, відродити
інженерну школу, актуалізувати вітчизняну науку.
Витрати на освіту й науку – не видатки, а інвестиція в майбутнє. Ми
надамо найвищий соціальний статус учителям – від вихователя дитячого
садка до професора університету. Завданням сучасної освіти має бути
виховання креативного мислення.
Стратегічний напрямок – повна безкоштовна освіта.
Медична реформа отримає людське обличчя. Ми запровадимо солідарну страхову медицину.
Коли кажуть «хто володіє інформацією, той володіє світом», то кажуть
правду. Якщо українці не створять могутнього проукраїнського
інформаційного поля, вони рано чи пізно потраплять у нову колоніальну
залежність. Ми повинні не лише слухати українське, дивитися українське, а
й транслювати українську творчу продукцію на інші країни.
Особливу увагу приділимо екології, на якій не маємо права економити.
Пріоритети – масовий спорт, державне сприяння розвитку туризму.
У культурі ми маємо підтримати талановитих митців, які готові
створювати конкурентоспроможний продукт, формувати культурний фасад
нової України. Держава має забезпечити захист культурного середовища та
умови для вільної конкуренції й розвитку, надавати підтримку культурі,
кіновиробництву.
Ось так я побачила, відчула, зрозуміла кандидата в Президенти України
Олександра Шевченка. Чесно кажучи, він викликав у мене щиру симпатію.
Розумію, що цього політика обмежують у доступі до ЗМІ, нищать
рекламні матеріали, штучно знижують рейтинги, атакують інтернет-ботами,
влаштовують провокації. І роблять це представники чинної, збанкрутілої
влади! Значить за Шевченком правда?
Днями я спробую познайомити своїх читачів з іншими кандидатами.
Наша журналістська практика триває…
Вікторія Ходаківська, студентка Університету “Україна”
