Плакатний образ нового Президента України поки що нейтрально-негативний. Більше нейтральний. Він ще ніяк себе не проявив на загальнодержавному політичному рівні. Це фігура очікування. Від нього чекають стабілізації: рішучого припинення війни, повернення бездарно втрачених земель, економічного розвитку...

Завдання прості і в той же час, фантастично складні. Добре, що у нас є легітимний Президент і гарно, що не Юля. Все інше - нюанси.

Порошенко створив потужну виробничу бізнес-імперію, яку зберіг і розвинув при різних політичних режимах. Ревниво опікується 5 каналом, який не зважаючи на всі недоліки, є основним рупором гласності, підтримуючи демократичні процеси.

Петро Порошенко має гарну освіту, першокласний управлінський досвід, потужні міжнародні контакти. Вміє домовлятися і розрулювати конфліктні ситуації. Можливо саме за це його і обрали хитрі українці. Ні воювати, ні мерзнути, ні голодати незрозуміло через що, вони не хочуть. Сподіваються, що кручений Порох зможе переконати хворобливого Путіна від..чепитися від України.

А це значить спокій на Донбасі і поступове повернення Криму. В ідеалі...

Захід, в особах основних світових лідерів, Порошенка визнав і обрав давно, лише отримавши підтвердження українського народу. Тут співпало. Залишився Путін і прозомбована ним Росія, враховуючи довжину кордону, Крим, енергоресури - головна проблема нового Президента України.

Буде важко всім нам. Президенту - найбільше. Тому, треба відсунути образи, амбіції, революційний запал, сконцентруватися і підтримати. Інакше просто втратимо державу. Крим і Донбас - наочний приклад.

Отже, все гарне підтримуємо, помилки окреслюємо, невірні рішення спокійно критикуємо, підказуючи вихід. В принципі, нічого більшого нам і не залишається.

Головне - стабілізація. Донбас, економіка. Можливо, наступні вибори відбудуться скоро. Нині - зберегти Україну! Все інше - подолаємо.

...З десяток років тому, я приятелював з розумним чоловіком, що був тоді  помічником молодого депутата Порошенка. Стояли в кулуарах парламенту, гомоніли. Підійшов Петро. Виявилося, що ми народилися в один день - 26 вересня! Він 1965, я 1966. І мій син теж, 26 вересня! Посміялися. Домовилися колись відзначити - після перемоги... Хоча, я голосував за Ольгу Богомолець...

Україна обрала Президента. Очікує добрих змін. Всі на це працюють. Удачі!

А підбірка народних плакатів про кандидата, а нині вже фактично Президента, залишається в фондах Музею плакату України. Відчуваємо, найближчим часом їх буде значно більше.

Хай буде більше гумору!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

 

Продовжуємо боротьбу за повноцінне визнання Музею плакату України "Найменшим офіційно зареєстрованим музеєм світу". Ми розуміємо, що такий шанс буває рідко, а значення для формування туристичних потоків - велике. Тож уважні до всіх формальних ознак.

Справа в тому, що після дослідження центру ОПАД найменших і найбільших музеїв України, виявилося, що Музей плакату при журналі "Музеї України" визнаний найменшим серед офіційно зареєстрованих музеїв держави. Наша виставкова зала - лише 15 квадратних метрів у Тернопільскій садибі  в Сучасному селі Національного музею народної архітектури та побуту України, який став найбільшим музеєм держави.

Політологи ОПАД, зацікавившись темою, промоніторили ЗМІ і встановили, що до цього найменшим музеєм Європи і світу вважався литовський Музей "Баубляй". Однак, фахівці досить швидко розібралися, що литовські колеги видають за музей експонат - крихітне приміщення, видовбане у дубі, накрите захисним кубом, який знаходиться на значній території філії досить великого, як на литовські масштаби музею. Що не завадило  протягом багатьох років проводити міжнародну рекламну кампанію саме "Баубляю", як найменшого музею світу!

-Впевнено заявляю, що Баубляй, вірніше, той експонат, який видають за найменший музей світу, не відповідає жодному критерію найменшого, офіційно зареєстрованого музею світу! - повідомив директор центру ОПАД Сергій Пархоменко, - Це те саме, аби Нацмузей у Пирогові почав видавати свій подібний експонат - найстарішу хату з села Самари, за найменший та найстаріший дерев`яний музей Європи! Як експонат - так, як окремий музейний заклад - ні! А от Музей плакату України має державну реєстрацію, історію і  приміщення з експонатами виставки, що дозволяє йому претендувати на звання найменшого музею світу!

Чесно кажучи, фундатори Музею плакату виявилися абсолютно не готовими до такої уваги та визнання у світовому масштабі. Хоча, розуміємо значення цієї заманушної туристичної фішки для як всієї України, так і Києва.

Після появи перших публікацій про світовий "рекорд", кількість відвідувачів, яка цілеспрямовано їде до найбільшого скансена Європи в  Пирогові, аби побувати у "найменшому музеї світу", зросла в рази. Ми вже не знаємо, що робити з такою популярністю та увагою!

Нам радять негайно розробити плакати музею, випустити марку, сувенірну монету...

Справа в тому, що МПУ давно має два розкішних плакати видатної київської художниці Асі Колос та талановитої фотохудожниці Катерини Крючкової.

Дізнавшись про нову відзнаку, А.Колос оперативно створила постер "Музей плакату України - найменший музей світу". На його базі ми плануємо зробити поштову марку обмеженим тиражем.

Марку на основі свого плакату, планує і К.Крючкова. З монетою поки що не визначилися.

Тож можна сказати, що ми потихеньку починаємо увічнювати факт присудження МПУ статусу найменшого музею.

Аби відчути значимість статусу, варто сказати, що великі туристичні агенції вже включають МПУ в стандартний тур Києвом і Пироговим. Вже розробляються певні сувеніри, дозволу на виготовлення яких у нас ніхто не брав! Довкола нашої перемоги починається НЕ НАШ бізнес, що нам дуже не подобається!

Придумати концепцію, легалізуватися, провести виставки, створити і розкрутити бренд, вирішити всі оргпитання, вести кампанію у ЗМІ, нам ніхто не допомагав! А от робити бізнес на нашому досягненні вже безліч охочих! Це неправильно!

Тому ми публічно представляємо роботи, які затверджені Радою МПУ, для представлення музею. Зрозуміло, Музей плакату відкритий до співпраці! Ми не хочемо, аби нашу працю, ідеї, досягнення використовували торгаші! Це - принципово!

А роботами А.Колос і К.Крючкової надихайтесь!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

Презентація музею, виїзд на блок-пост за сепаратистом, вибух автобуса. Як виявилося, найцікавіше відкривати музей на віддаленому масиві Троєщина за підтримки Самооборони і Правого сектору. Можна пережити чимало пригод і отримати незабутні враження. Це про Музей української пропаганди.

Фундатором нового закладу виступив доктор історичних наук, член редколегії журналу "Музеї України" Павло Гай-Нижник. Балотуючись у місцеву Раду у Деснянському районі, він зауважив, що найбільший житловий масив України практично позбавлений повноцінних закладів культури, які повинні бути при такій кількості мешканців. Лише один кінотеатр. Нема театру, музею, картинної галереї, цирку, зоопарку, мало бібліотек...

Влада і різноманітні депутати двадцять років підвивають про ці проблеми, прикриваючись будівництвом метро, і просто нічого не роблять у цьому напрямі!

-Наша команда вирішила показати, що навіть не маючи ніякого бюджету, спираючись лише на дружні стосунки та ентузіазм, можна створити все, що треба людям! - сказав фундатор Музею української пропаганди Павло Гай-Нижник, - І ми це довели! За пару тижнів вирішили проблему з приміщенням, продумали концепцію і відкрили першу виставку, яку за пару днів відвідали десятки людей! Можна сказати, кинули виклик пихатим чиновникам, які не можуть зробити елементарного, маючи всі інструменти і кошти! Приходьте на Драйзера,8! http://mproua.do.am/

-За основу першої виставки взяли прекрасну добірку матеріалів київського "Меморіалу" Романа Круцика, - розповів політолог Сергій Пархоменко, - Молодь повинна розуміти, що таке тоталітаризм, сталінські репресії, культ особи. Це саме те, що відроджено нині в Росії, яка нахабно окупувала Крим, дестабілізувала Донбас. Крім того, ми використали яскраві роботи художника Юрія Нерослика, плакати про Майдан, на підтримку нашої армії...

Виставка розрахована перш за все на школярів, молодь.

-Маємо проблему долучення дітей до культурного та музейного простору! - зауважив Павло Гай-Нижник, - Уявіть, які це організаційні клопоти для вчителів та батьків, аби вивезти дітей з Троєщини в центр Києва! Ціла експедиція! В результаті, чимало дітей, родини яких важко працюють, практично не бувають ні в театрах, ні в музеях, ні на виставках! Виховуються електронними іграми і російськими серіалами! Тепер, для кількох шкіл, аби потрапити до нашого музею, знадобится лише кілька хвилин пішої прогулянки!

І трохи про атмосферу відкриття Музею української пропаганди. Вдячні каналу БТБ, агенції УНН, багатьом журналістам, що приїхали! Подяка відомому досліднику Володимиру Бровку, що спеціально відвідав музей!

Урочистості перервав телефонний дзвінок від Олега Броварського, який охороняє Північний блок-пост. Затримали підозрюваного у тероризмі! Член політради Правого сектору Павло Гай-Нижник моментално зконтактувався з активістами. Прибула чергова автогрупа Троєщинської Самооборони. Рушили на Броварську трасу.

Дійсно, затримали спортивного, агресивного молодика, що вів себе аж занадто нахабно. Скажімо так, сепаратистськи налаштований проросійський активіст у майці з рашен-гербом, які полюбляють спецназівці РФ. Що він робить у київських лісах перед виборами - повинні були б дізнатися відповідні служби, яких повідомлення про підозрілого не зацікавило. Чомусь... Павло Гай-Нижник з самооборонцями переправив затриманого на Майдан. Розбираються...

Взагалі, хлопців з Самооборони і Правого сектора, що прикривають Броварську трасу слід підтримати! Як фінансово, так і матеріально. То справжні патріоти України, що без  МВС, СБУ, армії прикривають північ Києва. Озброєні касками, жестяними щитами, двома бролежилетами, палицями... І ми розуміємо, кому вони протистоять. Чи не пора небайдужим киянам якось допомогти патріотам? На чиновників надії давно нема... Олег дав № картки ПБ - 5211537303531995. Можливо, хтось з бізнесменів візьме шефство? Потрібне лише елементарне...

-Взагалі, варто провести прес-тур на цей блок-пост, показати щоденну роботу Самооборони, Правого сектору, інших патріотів, що охороняють Київ за покликом душі! - розмірковує Павло Гай-Нижник. - Готові взяти участь і провести зустріч з пресою у прес-клубі Музею української пропаганди.

Нині думаємо, як реалізувати цю ідею на практиці...

Повертаючись з активістами Самооборони на Троєщину, стали свідками дивної пожежі і потужного вибуху автобусу №21 на вулиці Бальзака. Ми всі ним регулярно користуємося... Тривожно... Треба бути пильними!

Ось таке вийшло відкриття першого на Троєщині Музею української пропаганди при журналі "Музеї України". Бойовий стиль. Сумнівно, що спокійні часи будуть скоро...

Мир ще треба вибороти...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", куратор Музею української пропаганди

відриття музею на Драйзера,8

Блок-пост під Броварами. Треба підтримати!

Що робить дивний проросійський активіст з гербом Рашки на майці під Києвом?

Патріот України Олег Броварський

Пало Гай-Нижник дає коментарі

Група БТБ

Володимир Бровко

Віка - хранитель музею

Вибух автобусу на Троєщині. Знак?

Добрих справ мало не буває! Як правило, ті, хто думає про людей, щось реальне робить для громади, залишаються в історії. І це правильно! Особлива шана у нас до музеєтворців. Доктор історичних наук Павло Гай-Нижник - серед них. Балотуючись в Київраду від Троєщини, відразу зауважив, що найбільший житловий масив України має  катастрофічно мало закладів культури.

Змінюється влада, йдуть роки, а Деснянському району традиційно обіцяють дві конфетки - метро і нові заклади культури. Результат бачимо...

Павло Павлович - давній член редколегії часопису "Музеї України", Голова Ради унікального, найменшого у світі Музею плакату України в Нацмузеї Пирогів, тож наша команда не могла не допомогти старовинному другу.

Почали з концепції. Враховуючи надважливе значення української національної ідеї, ідеології, зупинилися на варіанті Музею української пропаганди. Історична ретроспектива, подана доступною, зрозумілою молоді мовою. Пояснення злочинної суті режиму Сталіна, яка стала основою диктатури в Росії. Відповідно - Майдан, окупація Криму, війна в Донбасі, загроза існуванню України...

Використали прекрасні матеріали Київського "Меморіалу", розроблені дослідником тоталітаризму Романом Круциком. Роздрукували сучасні плакати на актуальні теми...

Але, головне, Павло Гай-Нижник домовився про прекрасне, світле виставкове приміщення в самому центрі Троєщини - на Драйзера,8.

-Зрозуміло, не все вийшло так, як планували - брак часу, коштів, ресурсів, та головне зробили - перший на Троєщині музей відкрито і безкоштовно приймає відвідувачів! - радіє Павло Гай-Нижник, - Вважаю це символічною перемогою над чиновниками, які за скільки років не зробили НІЧОГО, маючи ВСЕ! Що заважає створити на масиві маленький експериментальний театр? Картинну галерею, повноцінний краєзнавчий музей? Цирк? Зоопарк... Лише байдужість та зневажливе ставлення до троєщинців! Саме з цим ми і боремося!

Ну, і про плани нового музею. Якщо вдасться утримати приміщення, вирішити всі оргпитання, плануємо провести персональну виставку картин геніальної київської художниці Асі Колос. Мріємо зібрати картини місцевих художників, що малюють Троєщину. Познайомити з роботами народних майстрів. Цікавих виставок можна провести безліч...

Зрозуміло, потрібна підтримка нової влади як району, так і міста. Сподіваємося на дружбу з місцевим бізнесом...

Вже зараз, до офіційного відкриття, телефонують вчителі з проханням про екскурсії для школярів! Можете уявити, скільки проблем треба подолати школам, аби через транспортні труднощі повезти первачків до музею, фактично через все місто?! Якщо нам вдасться втримати Музей української пропаганди, дітлахи з навколишніх шкіл дістанутся музею пішки...

Може хоч це зрозуміють "видатні" чиновники? Хоча, переважна більшість з них мешкає або в центрі, або в хатинках за містом...

Так, Павло Гай-Нижник зміг подарувати Троєщині музей. Чи зможе Троєщина грамотно розпорядитися і оцінити Музей української пропаганди?

Сподіваємося на гарні для нас всіх результати виборів...

А команда часопису "Музеї України" зробить все, аби музей на Троєщині був!

За це варто боротися!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", куратор Музею української пропаганди на Троєщині

Вперше за всю історію, забута Троєщина відкриває музей!

23 травня 2014 року, п`ятниця, початок о 12-00, Київ, Драйзера,8, 2 поверх, "Радосинь".

Доктор історичних наук Павло Гай-Нижник виступив фундатором Музею української пропаганди. Він відкривається на забутій всіма гілками влади Троєщині, Деснянського району в Києві.

Виставка "Від злочинів тоталітаризму до демократії". Знайомить з страшною епохою радянських репресій, героїзмом Майдану, перебігом битви за Донбас, боротьбою за Незалежну Україну.

Пресова презентація о 12-00 на 2 поверсі "Радосині", Драйзера,8 (біля Макдональдса). Інформпідтримка журнал "Музеї України".

Повідомляйте про участь оо[email protected]

Іноді статистика і неформальні рейтинги породжують сенсації. Та ще й міжнародного рівня! При тому, для фігурантів тих рейтингів, перемоги планетарного рівня виявляються повною несподіванкою. Так сталося з визнанням Музею плакату найменшим офіційно зареєстрованим музеєм світу!

Спершу ми не повірили. Перевірили і зрозуміли, що так, все сходиться - Музей плакату України рішуче потіснив Литву, ставши найменшим музеєм України, Європи і світу! Потрійна перемога, яка викликала великі роздуми про те, що з нею робити.

Отож, все почалося з банального дослідження до Міжнародного дня музеїв. Центр ОПАД спробував визначити найбільший та найменший музеї України. Судячи з усього, дослідники і самі здивувалися отриманим результатам.

"Найбільшим музеєм України прогнозовано визнали Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів). 130 га - найбільший скансен Європи. Тисячі квадратних метрів виставкових площ. Крім того,  можна стверджувати, що за сумісництвом території та внутрішніх площ, Нацмузей у Пирогові впевнено входить до десятки найбільших музеїв світу!

-А от НАЙМЕНШИМ серед офіційно зареєстрованих став Музей плакату України при журналі "Музеї України"! - повідомив директор центру ОПАД Сергій Пархоменко, - Зал лише 15 метрів, 82 експонати в експозиції (плакати). Більше того, то здаєтся і найменший музей ЄВРОПИ! І теж у Пирогові. Найменший у найбільшому.

-Навіть побіжний погляд на найменші офіційно зареєстровані музейні заклади світу, дав сенсаційний результат. Вважається, що найменшим є Музей "Баубляй". Створений у Литві у стовбурі гігантського дерева. Він мав всі ознаки найменшого зареєстрованого музею планети. - пояснив Сергій Пархоменко, - Однак, нині це ФІЛІЯ шауляйського музею "Аушри", тобто повноцінної самостійної реєстрації не має. І довкола залишків дубу звели прозоре приміщення площею десь 20 квадратних метрів, що автоматично перетворило залишки дерева з дуплом у експонат, поступившись українцям.

Виставкова площа Музею плакату - 15 метрів! То кімната в музеї Тернопільської садиби на території Нацмузею у Пирогові, що цілеспрямовано споруджувалася як музей!

$IMAGE3$-Я б рекомендував випустити спеціальну марку, монету, сувеніри! - порадив С.Пархоменко, - Повірте, здобути першість України складно, а тут перші і в Європі, і в світі! Такий успіх треба розвинути!"

Враховуючи, що така рекламна фішка, вірніше бренд, як "Найменший офіційний музей у світі, Європі та Україні", має надважливе значення для перенаправлення туристичних потоків, прийнаймні у Києві та маленькій Литві, ми вирішили поставитися до цого факту серйозно. Які підтвердження маємо.

Формально Музей плакату створено 11.11.11 року наказом редактора журналу "Музеї України". За кілька тижнів ми отримали офіційну державну реєстрацію, підтверджену відповідним рішенням. Музей плакату є повноцінним зареєстрованим закладом. З формальних ознак ми маємо сайт, сторінки у Фейсбуці і ВКонтакте. До речі, наша сторінка у Фейсбуці теж є стабільним лідером Європи за тенденцією розвитку. Відкрившись лише у грудні 2013 року, під час Майдану, ми отримали рекордну, як для музею добову аудиторію, що сягала 200 тисяч! За лайками ми теж у лідерах в Україні... Є сторінка у Вікіпедії.

Офіційними партнерами Музею плакату України є Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" (там відбулися наші стартові виставки) та Національний музей народної архітектури і побуту України в Пирогові, що і надав нам кімнату площею 15 квадратних метрів для виставки "Плакати Майдану". Інших площ чи землі МПУ не має!

Дійсно, всі формальні ознаки ми витримали. Музею 2,5 років, його існування і легалізація не викликають ніяких сумнівів, заклад відвідали тисячі людей. Наша виставкова зала дійсно має площу у 15 квадратних метра!

І детально про нашого головного конкурента: "Шилальский р-н, Пошкская ап., дер. Биётай

«Баубляй» — древнейший музей Литвы, созданный писателем Д. Пошкой в 1812 г. в стволе дуба. Этот дуб, произраставший на горе Вишняй в родных местах Д. Пошки, в имении Барджяй, насчитывал около тысячи лет.

Срезав часть ствола засыхавшего дуба, писатель перевез его в свою усадьбу, выдолбил внутри, покрыл соломенной крышей, вставил два окошечка, дверь и установил на высоком берегу Пелы. Здесь соорудил беседку размером 2x2 м, где поместил собранные им предметы старины: археологические находки, оружие, латы, коллекцию монет, библиотечку — около 200 книг, по стенам развесил портреты ученых, философов, поэтов, написал свои стихотворения на литовском и польском языках. Рядом был установлен и другой выдолбленный ствол большого дуба, который также сохранился до наших дней.

Об этом уникальном музее широко писала печать того времени, им интересовались ученые и деятели культуры. «Баубляй» увековечен в поэме А. Мицкевича «Пан Тадеуш», После смерти Пошки о «Баубляй» никто всерьез не заботился, многие экспонаты исчезли в Первую мировую войну. В 1930 г. по инициативе общественности они были накрыты дощатым куполом.

В 1956 г. «Баубляй» были консервированы, в 1967 г.— повторно на средства фонда Охраны памятников. Над ними установлены защитные сооружения (арх. Н. Лагунавичене, В. Габрюнас)."

Хитрі литовці, аби утримати рекорд, мудро забувают вказати, що Баубляй є філією:

 

Шилальский музей им. Владаса Статкявичюса Адрес: S. Gaudiaus g. 4, ilal (ул. С. Гаудешяус 4, г. Шилале). Тел./Факс +370 449 51 572. Моб. тел. +370 685 27 768. Эл. почта silale.muziejus[at]gmail.com www.silalesmuziejus.lt Часы работы: с понедельника до пятницы с 8:00 до 12:00; с 12:45 до 17:00.
Подразделения:
Клеть-музей Казимераса Яунюса Адрес: Lembo kaimas, LT-75341, Kvdarnos seninija, ilals rajonas (дер. Лямбас, Кведарнская сенюния, Шилальский район). Тел. +370 449 51 572. Часы работы: с понедельника до пятницы с 8:00 до 12:00.
Музей «Баубляй» Дионизаса Пошки Адрес: Bijotai, LT-75011 ilals rajonas (дер. Биётай, г. Шилале). Тел. +370 449 51 572. Моб. тел.: +370 614 56 223, +370 685 27 768. Эл. почта: baubliu.muziejus[at]gmail.com Часы работы: С апреля 1 до октября 31: с понедельникa до воскресенья с 9 до 18. В четверг с 9 до 16.45. С ноября 1 до марта 31: с вторника до пятницы c 8 до 17. В субботу с 8 до 15.45. http://www.muziejai.lt/D_bazes/Muziejai_DB/Savivaldybes_muziejai.ru.asp?skdr=132 Отаке несподіване розслідування вийшло. Які висновки? Два експонати структурного підрозділу Шилальського музею, накриті захисними спорудами, що не мають окремої реєстрації, а значить статусу музею, не можуть вважатися НАЙМЕНШИМ офіційно зареєстрованим музеєм як Європи, так і світу! Таким чином, ця заманушна курйозна туристична фішка на цілком законних підставах переходить до Музею плакату України при журналі "Музеї України", чий виставковий зал має площу у 15 квадратних метрів! Що є рекордом для офіційно зареєстрованих музеїв України, Європи і світу! З чим всіх українців і вітаємо! Аби затвердити досягнення, на базі нашого офіційного постеру, створеного видатною українською художницею А.Колос, буде випущена поштова марка. Або марка буде випущена на основі плакату фотохудожниці Катерини Крючкової... Можливо, зробимо і колекційну монету. Найближчим часом зробимо плакат "Музей плакату України - найменший офіційно зареєстрований музей Європи і світу". Уже пограємося заради такого рекорду у формальності... Фактично, ми сприймаємо все це як прикол, який, між іншим, може суттєво вплинути на перерозподіл туристичних потоків у Європі. Ну, в Києві, так точно... Значить, спектакль вартий гри! Віктор Тригуб, директор Музею плакату, редактор журналу "Музеї України"

Закінчуються підготовчі роботи у Музеї української пропаганди на Троєщині. Днями скромна церемонія відкриття. Команда ентузіастів під проводом доктора історичних наук Павла Гай-Нижника впоралася у рекордно стислий час.
Вдалося домовитися про виділення світлого приміщення у Києві, на Драйзера,8, -  це 2 поверх торгового центру "Радосинь". Трохи його впорядкували.
Велика дискусія виникла про концепцію першої виставки нового музею, створеного при журналі "Музеї України". Були пропозиції сконцентруватися на актуальних моментах сучасності - Майдан, Крим, Донбас, вибори... Однак, переміг історичний підхід.
Вирішили, що без розуміння минулого, особливо страшних тоталітарних часів, не можна осягнути шлях у майбутнє.
-Перед нами страшний досвід Росії! - сказав фундатор Музею української пропаганди Павло Гай-Нижник, - Приховування злочинів комуністичної влади, лакування історії, створення оновленого культу особи диктатора Сталіна. Бачимо, до чого докотилася бісівська пропагандистська машина путінського режиму. Таке враження, що мільйони росіян зомбовані. Аби донести правду, вирішили скористатися досвідом київського "Меморіалу" Романа Круцика. Вважаю їх підбірку плакатів "Забуттю не підлягає!" кращою. Саме її взяли за основу виставки.
Зрозуміло, знадобився досвід Музею плакату України. Звідти отримали копії радянських плакатів, які парадоксально вписуються у концепцію.
Ну і на підверстку взяли роботи прекрасного харківського плакатиста Юрія Нерослика, який найбільш влучно фіксує сьогодняшні події. Використали роботи інших художників, доступних в мережі.
Вийшло досить наглядно.
Виставка "Від злочинів тоталітаризму до демократії" перш за все розрахована на молодь. Саме їм нині треба розібратися у хитросплетіннях історії, зрозуміти, хто такий Ленін і більшовики, розбити міф про "справедливого" Сталіна, режим якого знищив мільйони життів. Саме там, у тій епосі, виникла ідеологія, яку нині зробив офіційною у РФ Путін. А це нові напади на суверенні держави, окупації як у Криму. Тотальний геноцид, як у Чечні. Диверсійна війна, як на Донбасі. Погрози нападом на держави Балтії. Протистояння з Європою і блоком НАТО. Згортання демократії. Фальсифікація виборів. Знищення дисидентів. Придушення свободи слова...
Сліди шукайте у Леніна, Сталіна, Гітлера...
Саме про це перша виставка нового музею, першого на забутій владою Троєщині...
-Створити новий музей у Києві надзвичайно важко! - підкреслив Павло Гай-Нижник, - Особливо історичний, що акцентує увагу на виклики сучасності. Хочу вірити, що проект вдасться реалізувати повністю і Троєщина крім цього отримає інші музеї, галереї, концертні зали, цирк, театр та інші заклади культури. Саме для цього я йду в Київраду!
Про офіційне відкриття першого музею на Троєщині повідомимо.
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", куратор Музею української пропаганди





З цього починали...



Початок монтажу виставки



Готуємося до відкриття - Драйзера,8

Дослідники вирішили визначити найбільший та найменший музеї країни. Мали гарний привід - Міжнародний день музеїв. Результати центру ОПАД виявилися дещо сенсаційними!

Найбільшим музеєм України прогнозовано визнали Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів). 130 га - найбільший скансен Європи. Тисячі квадратних метрів виставкових площ. Крім того,  можна стверджувати, що за сумісництвом території та внутрішніх площ, Нацмузей у Пирогові впевнено входить до десятки найбільших музеїв світу!

-А от НАЙМЕНШИМ серед офіційно зареєстрованих став Музей плакату України при журналі "Музеї України"! - повідомив директор центру ОПАД Сергій Пархоменко, - Зал лише 15 метрів, 82 експонати в експозиції (плакати). Більше того, то здаєтся і найменший музей ЄВРОПИ! І теж у Пирогові. Найменший у найбільшому.

ОПАД вирішив дослідити найбільші і найменші музеї світу. Як заявив Сергій Пархоменко, найбільший і за територією, і за виставковою площею, і за кількістю експонатів музей, визначити досить складно, хоча можливо при поглибленому аналізі. Багато критеріїв.

-Навіть побіжний погляд на найменші офіційно зареєстровані музейні заклади світу, дав сенсаційний результат. Вважається, що найменшим є Музей "Баубляй". Створений у Литві у стовбурі гігантського дерева. Він мав всі ознаки найменшого зареєстрованого музею планети. - пояснив Сергій Пархоменко, - Однак, нині це ФІЛІЯ шауляйського музею "Аушри", тобто повноцінної самостійної реєстрації не має. І довкола залишків дубу звели прозоре приміщення площею десь 20 квадратних метрів, що автоматично перетворило залишки дерева з дуплом у експонат, поступившись українцям.

Виставкова площа Музею плакату - 15 метрів! То кімната в музеї Тернопільської садиби на території Нацмузею у Пирогові, що цілеспрямовано споруджувалася як музей!

 Найменше експонатів у Музеї мікромініатюр М.Сядристого в Лаврі, хоча він не має статусу окремого музею, додав С.Пархоменко. І експонати ті  найменші у світі!

Директор центру ОПАД підкреслив, що результати їх дослідження мають велике значення для розвитку музейної справи і туризму. Адже, мандрівників нині буде дуже приваблювати візит до найбільшого музею під відкритим небом Європи у Пирогові, де відразу можна побачити найменший музей світу - Музей плакату України! А це популяризація туристичного потенціалу країни, інтерес до древньої історії і недавньої героїчної - Майдану!

-Я б рекомендував випустити спеціальну марку, монету, сувеніри! - порадив С.Пархоменко, - Повірте, здобути першість України складно, а тут перші і в Європі, і в світі! Такий успіх треба розвинути!

-Приємна новина у цей складний і тривожний час! - зазначив Генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту України Дмитро Заруба, - Радує, що вона має потужне позитивне міжнародне звучання! Найбільший скансен Європи допоміг найменшому музею світу. Хоча, коли підтримали Музей плакату, про рекорди взагалі не думали. Спасибі за добру вість!

-Музей плакату офіційно легалізований при журналі "Музеї України", має повноцінну державну реєстрацію, - уточнив директор і фундатор Музею плакату Віктор Тригуб, - Діє з 11.11.11 року. Організували 5 виставок. Постійно плакалися, що маленька площа, а виявилося, що то світовий рекорд! Відповідно, будемо прагнути ще більше зменшити виставкову площу! Постараємося утримати світовий рівень якнайдовше!

Експерти зазначають, що Музею плакату доведеться докласти певних зусиль, аби легалізувати і документально зафіксувати світове досягнення, але воно того варте!

ОПАД

Музей плакату України — один із музеїв України, розташований у с. Пирогів, перший в Європі офіційно зареєстрований спеціалізований музей історії плакату. Діє при журналі «Музеї України».

Музей створено 11 листопада 2011 року, легалізовано ухвалою № 133 виконавчого комітету Новопетрівської сільської Ради Вишгородського району Київської області. В Європі такі музеї діють тільки на правах відділів при великих музейних установах і не мають самостійної державної реєстрації.

Засновником музею став редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб, а куратором проекту — Наталка Іванченко.

Дві перші виставки плакатів урочисто відкрито в приміщенні Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Проте через брак виставкової площі Музеєві плакату довелося шукати нове приміщення. Проект підтримав директор Національного музею народної архітектури та побуту України Дмитро Заруба. У грудні 2012 року він надав частину будинку з Тернопільської області для постійної виставки «Галерея плакатів епохи тоталітаризму».

Галерея плакатів епохи тоталітаризму

В галереї зібрано рідкісні радянські плакати. Виставку побудовано на контрасті. У верхньому ряду виставлено радянські плакати, що лакували радянську дійсність, а в нижньому відображено тогочасні радянські реалії (допити, табори, розстріли, черепи) на основі сучасних досліджень.

Серед оригінальних плакатів: «Троцкий поражает врагов революции», переповнений масонською символікою, реклама перших радянських сосок — «Готов сосать до малых лет». Унікальними є плакати із зображенням Сталіна та Мао Цзедуна, оскільки після смерті Сталіна Китай і Північна Корея пішли власними шляхами, тож представлені плакати — це одне з останніх свідчень дружби з СРСР.

У фондах музею зберігається близько 500 копій плакатів СРСР, оскільки справжні плакати надто дорогі (один оригінальний плакат в середньому коштує кілька тисяч доларів). До того ж оригіналів збереглося дуже мало, здебільшого у фондах великих музеїв чи архівів. Крім того, щоб виставляти їх, потрібна серйозна охорона.

Підтримка Євромайдану

Від листопада 2013 року творці Музею плакату підтримують Євромайдан. Вони, зокрема, збирають роботи про революцію.

У грудні 2013 року музей відкрив сторінку в соціальній мережі Facebook. Створену там віртуальну експозицію «Плакати Майдану» відвідує до 200 тисяч читачів на добу. Зважаючи на гостроту багатьох плакатів, фундатори музею отримали чимало погроз, були хакерські атаки, а також очікування арешту за «пропаганду тероризму, екстремізму, масових безпорядків». Сторінка в соціальній мережі стала координатором акцій протесту у багатьох країнах. Так, діаспора, використовуючи роботи з колекції Музею плакату, проводила мітинги у Франції, Англії, Німеччині, США, Канаді, Польщі, Аргентині, Бразилії, Словаччині, Південній Кореї.

27 лютого 2014 року було змонтовано популярну серед відвідувачів виставку «Плакати Майдану» у Національному музеї в Пирогові. Крім плакатів, там виставлено щити Самооборони, протигази, каски, кийки, саморобний бронежилет тощо.

На початку квітня 2014 року в Музеї плакату в Пирогові змонтовано виставку «Крим — це Україна!». Її офіційно відкрито 29 квітня 2014 року у присутності бійців Троєщинської Самооборони, представників Правого сектору, художниці Асі Колос, фотомайстра Катерини Крючкової, журналістів, громадскості.

Формується колекція про події на Південному Сході України.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

Україна увійшла у війну. Спершу Майданом, Небесною сотнею, потім глобально - через Крим і Донбас. І сподівань на швидке та мирне вирішення проблем з агресивною путінською Росією не видно. На жаль...

Протистояння триватиме у різних сферах. Як по лінії силових відомств, так і в ідеологічній площині. Гримлять битви в інтернеті, в пресі, на телебаченні. Вперше у конфліктах такого рівня бере активну участь музейний заклад - Музей плакату України, що до Майдану тихо існував при часописі "Музеї України". Вірніше чисельні бійці Плакатної сотні, що спонтанно згуртувалися у грудні 2013, затребувані Майданом довкола інтернет-представництв Музею плакату.

Арт-критики виявилися абсолютно не готовими до такого неймовірного вибуху народної плакатотворчості, кращі зразки якої стали справжніми шедеврами. Плакат, який чомусь в Україні вважали пережитком радянських часів та засобом реклами, раптово потужно зазвучав, отримав мільйонні аудиторії в мережі, пресі, ТБ, поліграфії.

Масові протести, перші смерті, перемога над Я-овочем зафіксовані яскравою плакатною мовою вже стали історією, втілившись в унікальну виставку "Плакати Майдану", розгорнуту Музеєм плакату в Сучасному селі Нацмузею у Пирогові. Експозиція монтувалася 27 лютого. Коли Теремками ще блукали проріджені зграї напівздичавілих тітушек, які у безсилій злобі підпалили поле поруч з музеєм...

Команда Музею плакату ще не встигла осмислити перемогу Майдану і офіційно відкрити виставку, як почалася повзуча окупація Криму. Миттєво зреагувала Плакатна сотня, створивши десятки графічних робіт про ті події, розміщуючи їх на сторінці МПУ в Фейсбуці, відвідуваність якої у ті тижні коливалася у 100-200 тисяч читачів на добу... Підбірки плакатів радо друкували провідні ЗМІ, сотні сайтів...

Результатом стала виставка "Крим - це Україна!", презентована у Пирогові наприкінці квітня.

А вже російські диверсанти почали палити Донбас, Харків, Миколаєв, Херсон, Одесу... Плакатна сотня не залишилася осторонь, гостро реагуючи на виклики, морально знищуючи ворогів, підтримуючи моральний дух патріотів. Чи не щодня віртуальна Плакатна сотня поповнюється новими бійцями. А на адресу активістів Музею плакату лунають погрози. В результаті, більшість авторів сатиричних робіт на путлєровську кліку, побоюючись за власну безпеку, воліє залишатися анонімами... Іде війна. Такі реалії. Поблизу скромного приміщення МПУ спецслужби затримали автівку з вибухівкою, регулярно виникають психічно нестійкі колоради з агресивними намірами. Що суттєво напружує і тривожить. Хоча, основна, мільйонна аудиторія плакату - у віртуальній реальності. Там, де українські та міжнародні плакатисти впевнено перемогли оскаженілий кремлівский агітпроп. Результат бачимо щодня. Світ масово і демонстративно відвернувся від рашизованої Москви. Україна отримує всіляке сприяння і міжнародну підтримку. Патріоти, під державними прапорами їдуть на Схід. Віримо, Донбас відстоїмо, а Крим повернемо.

Плакатна сотня давно перетворилася на ефективний  спецпідрозділ. Миттєва реакція, нищівна сатира, елегантний гумор, щира любов до Батьківщини. Цей надважливий фронт ми втримали.

...Чесно кажучи, втягуючись у пропагандистське протистояння, ми навіть не підозрювали, що доведеться пережити маленькій команді Музею плакату. Не знаємо, що чекає у найближчому майбутньому. Явно не нагороди, але точно - боротьба. Хочеться подякувати всім причетним, хоч переважна більшість так і залишиться невідомими солдатами Плакатної сотні. Мабуть це привітання з Міжнародним днем музею. Бойові соратники-творці Музею плакату.

Невелика підбірка плакатів Ірини Світ з Дідухом і Юрія Нерослика. Насолоджуйтеся, використовуйте!

Україна переможе! І ми на це працюємо!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату, редактор журналу "Музеї України"

На протяжении всей истории человечества люди по-разному воспринимали человеческий организм. Например, в Древнем Риме и Греции ценилась красота тела, во Франции в 16-18 веках – внешняя красота, в 20-м веке – умственные способности и таланты. Сегодня, в 21-м веке, человечество пришло к пониманию того, что человеческий организм – это единый механизм, в котором все должно быть гармонично – и внешность, и ум, и тело и, что самое главное, этот механизм должен абсолютно слажено работать, используя, в первую очередь, свой внутренний потенциал, заложенный природой еще до нашего рождения.

На человеческий организм влияет множество внешних факторов – плохая экология, стрессы, вредные привычки… В результате происходят сбои в работе системы кровообращения, лимфотока, работы сердечно-сосудистой, нервной, мышечной системы. Традиционно мы пытаемся восстановить наше здоровье медикаментами, разными новомодными процедурами, а иногда и с помощью хирургов. Вот только далеко не все и не всегда задумываются о том, что достигая желаемого результата, делая, например, подтяжку или коррекцию лица, липосакцию или другие омолаживающие процедуры, организм очень дорого расплачивается в последствии за наше стремление сохранить молодость.

В стремлении сохранить молодость, мы, как правило, забываем о том, что самый главный принцип любой процедуры или лечения – не навредить. Поэтому, очень радует тот факт, что сегодня уже существует уникальная методика, действующая именно в этом направлении. Она не просто не вредит – она раскрывает скрытые резервы человеческого организма, позволяя восстановить нормальное функционирование всех систем.

Очень часто звучит вопрос: «А как работает методика Константина Стасюка?» На эту тему уже опубликовано множество статей, снято огромное количество видеоматериалов, собраны сотни отзывов людей, испытавших действие методики на себе. Во время работы Константина Васильевича с пациентом, происходит, в первую очередь, восстановление кровеносной системы, в частности, большого круга кровообращения. Усиливается насыщение всех органов кислородом, активизируется функционирование всех систем, организм начинает восстанавливать свою нормальную работу таким образом, как было изначально заложено природой. Согласитесь, когда за 1-2 приема у вас перестает прыгать давление, отпускает зажатые мышцы, начинают двигаться давно не подвижные суставы, а кроме того возникает «побочный эффект» в виде омоложения лет на десять, причем без всяких лекарств – такой результат заслуживает восхищения.

Отдельно уделим несколько слов омоложению лица, что всегда актуально для прекрасной половины человечества. Почему стареет лицо – кожа и подкожные слои теряют наполненность, эластичность и, как результат, изменяется геометрия. Появляются морщины, одутловатости, лицо как бы «плывет». Традиционно, в таких случаях используется разнообразные инъекции и хирургические подтяжки, имеющие временный результат и сомнительные последствия. В то же время, применение методики К.В.Стасюка дает стойкое восстановление геометрии, эластичности кожи, и реальное, явное, видимое омоложение как минимум на 8-10 лет. Ответьте себе на вопрос, что лучше – нож хирурга каждые 3 года и длительная, болезненная реабилитация, или безболезненная, безопасная методика с явным и стойким результатом?

Быть молодым – прекрасно. Быть молодым и здоровым – прекрасно вдвойне. Так будьте же молоды, разумны и здоровы.

https://www.youtube.com/watch?v=84I4LtFZVy4