Древня Києво-Печерська Лавра потопає в морі корупції

     За свою багатовікову історію Києво-Печерській Лаврі багато разів загрожувала небезпека. Половці, татари, московіти Андрія Боголюбського, нишпорки Петра Першого ставили обитель на межу знищення. Але ще ніколи загрозу їй не становили сили, що, прикрившись патріотичними гаслами, діють, наче терміти, роз’їдаючи її зсередини. Перед такою небезпекою древня Лавра виявилась абсолютно беззахисною. Відповідально заявляємо: нащадки можуть втратити цей безцінний скарб назавжди!

Як відомо, диявол своїх адептів полюбляє тримати біля божественних місць. Випадкові люди, що потрапили до керма заповідника, переживають вже котру зміну міністрів, знаходячи давно перевіреним способом підхід до кожної нової зміни керівників міністерства. Як ми вже писали, злочинний тандем Михайлина-Панченко, по суті, приватизував Заповідник. Їх діяльність, фактично, звелась до двох напрямків: отримання наживи (переважно за рахунок нищення Заповідника), та боротьбі з тими, хто їм в цьому заважає. Для цього ними створена спеціальна комісія, яку в колективі Заповідника називають «розстрільною командою».

Виконуючи вказівки «двійки» Михайлина-Панченко, яку підтримує та надихає на подібні «подвиги» Міністр культури В’ячеслав Кириленко, ця так звана «комісія» днями цинічно проанонсувала, а потім вкотре звільнила бувшу завідувачку екскурсбюро. Щоб знищити Заповідник, потрібно позбутись людей, на яких тримається робота! Фактично Людмилу Григорівну показово звільнили за те, що вона насмілилась поставити свій підпис під колективним листом, адресованим першим особам Держави, включаючи Президента(!). Знахабнілих від безкарності горе-керівників абсолютно не обходить, що у нас є законодавчо захищені свобода слова та свобода звернень, що відбулась Революція гідності – на території Лаври закони не діють! Тим паче, жодної реакції можновладців на звернення не відбулось. Такого беззаконня Заповідник не бачив за всю свою історію! - пише https://surmanova.wordpress.com/

То в чому ж причина безкарності та непотопляємості всіляких панченків та михайлин? Чому чиновництво Мінкульту так вперто підтримує цих та подібних їм непрофесіоналів, що призводять музейну галузь до занепаду? В даному випадку про це знає весь Київ та всі музейники України: основним підрядником реставраційних робіт, через рахунки якого проходять мільйони гривень, є фірма, до якої має пряме відношення Валерій Валентинович Панченко та його родичі – ПП «АСМ Максимум». Нещодавно, правда, папери були переоформлені на такого собі Полякова, але ця звичайна шахрайська мімікрія не рятує Лавру від нещадної «реставрації» «Максимумом».Дійсно, руйнувати – так по максимуму!

Що ж послугувало натхненням для цих випадкових людей з дипломами агрономів-заочників, що вчепилися в кермо управління Заповідником, та перетворюють його на власну годівничку? Адже, ще не так давно в їхніх лавах була паніка – Панченко навіть змушений був піти (читай – сховатись) у декретну відпустку по догляду за дитиною? Але переляк швидко пройшов – наш герой знайшов у Міністерстві однодумців, з якими радо (чи не дуже) поділився «напрацьованим». Зараз він любить повторювати свою улюблену фразу: «Будь-які успіхи чогось вартують». Підтримка В’ячеслава Кириленка та міністерських хабарників дозволяє провертати багатомільйонні афери та топтатись по долям звільнених чесних людей, професіоналів, що пропрацювали в Лаврі десятки років.

За період, що пройшов після незаконного зняття міністерством Сергія Кролевця з посади Генерального директора Заповідника та кадрової вакханалії, в керівництві перебували лікарі, фотомоделі, відставні чиновники, агрономи-заочники. З Заповідника було звільнено більше ста осіб, переважно професіоналів, на яких трималась успішна робота Лаври. Путінська агентура, очолювана настоятелем Павлом, просто у захваті. Вони навіть не могли мріяти, щоб нанести таку шкоду українській культурі. А тут усе відбувається навіть без їхньої прямої участі. На протязі усього цього часу В. Кириленко, до речі, був у владі чи «при владі», опікувався культурою та духовністю. Тому, вважаємо, він прекрасно знає про все, що відбувається за віковими мурами обителі.

Члени «розстрільної команди» відверто кажуть, що наступний кандидат на звільнення, згідно отриманих ними директив, завідувач екскурсійного сектору Наталя Бондаренко. Людина. яка пропрацювала багато років та є унікальним фахівцем – але! – вона має власну думку. А це лаврським керівництвом «не благословляється».

Напевно, настав час виготовити меморіальні таблички людей, що причетні до руйнації Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. І на них в перших рядках великими чорними буквами будуть прізвища наших «героїв» та їх міністерських покровителів.

Сумна перспектива – за руйнацією фахового колективу невідворотно почнеться деградація самого Заповідника. Але інтереси михайлин-панченків та їхніх покровителів з Мінкульту лежать у іншій площині – більш матеріальній. У будь-якій цивілізованій країні дирекція Заповідника вже давно б обживала нові для себе тюремні приміщення разом з чиновниками Мінкульту як співучасниками.

І пан Кириленко обов’язково був би притягнутий до відповідальності, як покровитель злочинних схем, обіймаючи при цьому високе державне положення. До його справи обов’язково було б долучено факти про розвал Музейної ради з метою одноосібного маніпулювання кадровими та фінансовими питаннями музеїв. Імітацію роботи Музейної ради при Мінкульті допомагає створювати вірна кириленківка Тетяна Сосновська, хоча насправді головою ради було обрано Владислава Піоро(?).

27 серпня в газеті «Сільські вісті» наводиться тривожна статистика – майже 30% населення очікує, що у їхніх містах і селах можливі масові протести восени поточного року. Для країни, що знаходиться в стані війни та балансує на грані дефолту це величезна небезпека. Але велика доля провини в дестабілізації буде лежати на авантюристах типу Кириленка. Принциповий учасник політичного борделю, що поміняв безліч партнерів, впевнені, покине тонучий Титанік «Народного фронту» раніше, ніж той наразиться на крижану скелю народного спротиву.

А потім, непотопляємий, – вирине. І, не дай, Боже, знову почне займатись (читай – нищити) нашу з вами культуру і духовність! Хай вже краще свиней лікує від чуми – чим він успішно і займається в даний час.

І. Корсун

Виготовлено чергову серію патріотичних плакатів Юрія Неросліка. Роботи передано у війська в зоні АТО, розміщено в музеях, школах, військоматах. Відбулася перша презентація.

З прес-релізу:

 Виставка плакатів Юрія Нерослика “УКРАЇНА – ПОНАД УСЕ”.

"В Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” спільно з БО “Благодійний фонд учасників бойових дій “Єдність побратимів” (президент - боєць батальйону імені Кульчицького НГУ Костянтин Вінніченко) відбулося відкриття виставки плакатів художника та учасника АТО на Сході України Юрія Неросліка “Україна – понад усе”.

Виставка харків’янина Юрія Неросліка, арт-директора Музею плакату в Києві, в Музеї Івана Гончара проходитиме вперше. Символічно, що її відкриття - в День Незалежності України.

Юрій Нерослик – член Плакатної сотні та боєць 92 окремої механізованої бригади, який побував у найгарячіших точках військових дій, створив цікаву серію патріотичних плакатів, що нараховує вже понад тисячу робіт. Малював плакати для батальйонів “Айдар”, “Миротворець”, “Київщина”.

У створенні плакатів автор використовує різні графічні редактори та притримується єдиного стилю. Сам Юрій називає свої твори методом боротьби зі стресом і зауважує: “Плакат – моя зброя”. Через власне художнє бачення мистець показує, що відбувається на лінії фронту та відображує сподівання всіх українців на перемогу і мир".

Зрозуміло, команда журналу "Музеї України", підтримала свого арт-директора і надійного друга. Завітали на презентацію, познайомилися з бійцем бату Кульчицького НГУ Костянтином Вінніченком, згадали Станицю Луганську, Щастя, куди ми з волонтерами возили гуманітарку...

-Станиця у порівнянні з тим, що було під Дебальцевом - спокійне місце... - посміхнувся Костянтин, згадуючи події останнього року, - Ті, хто з боями пройшов ті місця, нині повернувся, потребують постійної уваги держави, громадськості, і саме ними опікується наш Фонд!

Постараємося пізніше розповісти про героїв з легендарного батальйону НГУ імені генерала Кульчицького більш детально...

-Хочу висловити слова подяки народному депутату України, Голові парламентського комітету Ользі Богомолець, яка фактично стала хресною мамою нинішнього плакатного проекту! - зазначив боєць 92 бригади ЗСУ, арт-директор журналу "Музеї України" Юрій Нерослік, - На її запрошення ми побували у Замку Радомисль, насолодилися класичною музикою, спілкувалися. Пані Оля познайомила нас з Головою Правління Райффазенбанк-Аваль, справжнім патріотом і професіоналом Володимиром Лавренчуком, що вирішив підтримати процес виготовлення плакатів для АТО. Спільно подолали всі перешкоди. Починаємо звітувати! Спасибі від всіх учасників бойових дій на Сході! Взагалі, велика подяка всім, хто всіляко допомагає і підтримує бійців на фронті!

Найближчим часом ми плануємо презентувати нові роботи Юрія Неросліка на виставці Музею плакату в центрі КУН на Печерську, в Національному музеї-заповіднику "Битва за Київ у 1943 році", бойових частинах...

Від імені Музею плакату при часописі "Музеї України" висловлюю щиру подяку колективу і керівництву Райффайзен Банку Аваль!

Володимир Миколайович Лавренчук

Голова Правління

Народився у 1957 році в Києві. Закінчив фінансово-економічний факультет Київського інституту народного господарства за спеціальністю «економіст». Із 1982 року працює в банківській сфері. Посідав керівні посади в Ощадному банку України, АТ «Укрінбанк» та Райффайзенбанк Україна. Із жовтня 2005 року — голова правління Райффайзен Банку Аваль.

Володимир Лавренчук входить до складу правління Європейської Бізнес Асоціації, він є членом Довірчої ради Національного університету «Києво-Могилянська академія». Володимира Лавренчука неодноразово визнавали кращим серед керівників фінансового сектору, а в 2011 році його назвали у п’ятірці найавторитетніших топ-менеджерів усіх галузей української економіки (журнал «Компаньйон»). Експертні групи, які брали участь у складанні бізнес-рейтингів, називали у різні роки керівника Райффайзен Банку Аваль кращим топ-менеджером у банківській системі України (журнал «ТОП-100.

Рейтинг лідерів бізнесу України», а також рейтинги «ГVардія керівників»); найавторитетнішим менеджером серед керівників українських банків (журнал «Компаньйон»); кращим топ-менеджером із впровадження репутаційного маркетингу (журнал «Банкиръ»); найкращим топ-менеджером банку з іноземним капіталом (діловий тижневик «Контракти»).

У 2014 році Володимир Лавренчук посів перше місце в рейтингу найбільш відкритих для спілкування із журналістами та клієнтами українських банкірів, складеному «Інвестгазетою». Він є «Банкіром року — 2014» згідно фінснвого рейтингу газети «Бізнес». У 2015 році журнал «Компаньйон» визнав Володимира Лавренчука найбільш авторитетним банкіром України.

Головне, виготовлено частину накладу комплектів патріотичних плакатів Юрія Неросліка, чиї роботи стали графічними символами цієї небувалої в сучасній історії війни. На жаль, ми не змогли піднятися до рівня масового накладу, аби забезпечити всіх, однак, над цим працюємо!

Ще раз дякуємо всіх, хто у цей непростий час підтримує подібні проекти! Продовжимо!?

Чекайте нових презентацій!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею плакату України

 

Фото - Ростислав Тригуб

Під дахом Міністерства культури готується наймасштабніша афера століття!

Хтось з нас задумувався, чого вартує музейний фонд України? – Найприблизніший підрахунок показує, що його вартість у декілька разів більша, ніж золотовалютний резерв Нацбанку!

Хто ж розпоряджається сьогодні цими незліченними скарбами? Та чи є вони під надійною охороною та чи обліковані належним чином? Усі ми чули скандали, пов’язані з підміною та зникненнями видатних шедеврів мистецтва у найвизначніших музеях світу – Луврі, тощо. Хтось чув про щось подібне в Україні? Якщо ви думаєте, що нас ця біда оминула, раджу побувати на дачі Пшонки, у Межигір’ї Януковича (там можна побачити залишки невивезених раритетів). Можна бути певними, що приватні колекції наших можновладців типу музейного крадія Табачника, чи бувшого Президента-пасічника, що поки що недоступні широкому загалу, можуть теж порадувати око цінителів старовини.

А головним розпорядником історичної скарбнички України є на сьогодні Міністерство культури України, що очолюється такою цікавою особою, як В’ячеслав Анатолійович Кириленко, що привів за собою не менш цікаву команду. Символічно, що почав він свою діяльність з внутрішньо міністерської «реформи» – наказав познімати портрети всіх своїх попередників – а там були зображення керівників, що працювали з дня заснування відомства. Ось так – Ніхто не може стояти поруч із Зевсом! Попередні неперевершені досягнення (якщо такі є)Кириленка-депутата як голови Комісії з культури та духовності мало знайомі широкому загалу, зате він запам’ятався як ініціатор провокативного голосування 23 лютого 2014 року відміни «Закону про мови…», що було з вдячністю використано ворогами та в кінцевому результаті закінчилося кримським жахом та кривавою банею на Донбасі.

Що далі? А далі – системне нищення музейної галузі, увага від якого відволікалась примітивними PR-акціями на кшталт «чорних списків-білих списків» тощо. А тим часом на посади керівників музеїв ставляться «свої» люди, розвалюється роками сформований колектив фахівців,і – роби, що завгодно! За останні роки кого поставлено на керівництво музеями? Є фігури, що хоч віддалено нагадують М. Сікорського, Б. Возницького? – Ні, здебільшого це люди з зовсім іншим мисленням та відповідною фаховою підготовкою. Жодних відкритих конкурсів, кваліфікаційних вимог! Вимоги зовсім інші. В нашому розпорядженні є велика кількість матеріалів, що підтверджують системний підхід до освоєння нечистими на руку «фахівцями» золотоносної жили музейних фондів, але ми наведемо тільки декілька прикладів, які підтверджують підготовку до пограбування нашої з вами спадщини.

Флагман українських музеїв – Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра»впродовж останнього часу здригається від потужних скандалів. Об’єкт вже кілька років стоїть кандидатом на виключення зі списків ЮНЕСКО, але дружній команді Михайлини-Панченка, здається, до цього нема жодного діла. Натомість вони з завзяттям диких лісових вепрів перекопують музейний простір Лаври в пошуках поживи, прибираючи все зайве на своєму шляху. Була звільнена зі своєї посади досвідчена заступник директора з наукової роботи Колпакова Валентина Михайлівна, її заступники – понижені на посадах та розкидані по інших відділах. Готується масова зачистка невдоволених, які колективно звертались до Кириленка та інших посадових осіб, включаючи Президента. У відповідь – нова хвиля репресій. На ключові посади між тим системно заводяться родичі та знайомі, без жодного урахування фаховості та кваліфікації. Далі – по відпрацьованій схемі без будь-якого конкурсу була запрошена «зручна» фірма, що проводила оцифрування фондів. Причому робилося це з грубим порушенням інструкцій, в тому числі по детальному опису кожного експонату. В подальшому це повинно допомогти з підміною артефактів (досвідчені колекціонери можуть детально розповісти, як це робиться). Усі ці маніпуляції проходили під керівництвом скандально відомої Стиренко Лілії Миколаївни. Дальша доля цих оцифрованих матеріалів теж загадкова – завідувач фондами Полюшко Григорій Васильович, або – як ніжно називає його Панченко – «наш Гріша», як дідько від ладану, сахається цих файлів (щось, напевно, знає?!), тому вони чомусь зберігаються в бухгалтерії(?), але не в фондах.

Хвиля руйнівної роботи, запущена кириленківським міністерством, котиться музеями України. Якщо Донецький краєзнавчий музей був зруйнований прямим попаданням снарядів та пограбований мародерами, то для інших музеїв, що не потрапили в зону АТО, роль мін та снарядів виконують призначені Кириленком керівники зі своїми «зондеркомандами» – вичищається простір для масштабного грабунку музеїв.

Національний музей історії України –десятки звільнених, пачки абсурдних доган. Керівник музею коштовностей, наприклад, отримала догану за те, що виконувала інструкцію з конфіденційності даних. Цікаво, правда? Непереборна притягальна сила коштовностей, видно, зовсім запаморочила голову новопризначеному кириленківському кадру Сосновській Тетяні Вікторівні, якщо вона робить такі фальстарти?!

Музей у Пирогові – попівсько-бандитська команда отримала підкріплення в особі фінансового директора – бувшого виконроба (чи начальника ЖЕКу) Є.А.Науменка, заступника з реставрації – філолога російської мови С.В. Данкова (потужні фахівці!) та добиває конаючу інфраструктуру скансену. Надходження коштів впало в декілька разів, гроші, залишені «папєрєдніками», проїдені. Гроші з бюджету вимиваються за допомогою проведення фестивалів, витратна частина яких лягає на музей, а прибуткова – йде у кишені спеціально навчених осіб. Готується масова «зачистка» невдоволених, а у фондах,колекція яких налічує понад сімдесят тисяч примірників – показний «орднунг» (порядок) ззовні та повний «ахтунг» зсередини.

Повертаючись до Лаври, хочу навести один з показників. На момент звільнення попереднього директора, Сергія Кролевця, та приходу Любомира Михайлини (з короткотривалим скандальним перебуванням на посаді інших осіб), дохід Музею від туризму складав порядку 17 100 000 гривень. На сьогодні ця цифра складає біля 5 000 000 (п’яти мільйонів!?). Якщо додати, що частина незаконно звільнених подала до суду та виграла компенсації, які склали на сьогодні близько трьох мільйонів, постає питання: за які заслуги міністерство утримує на посадах цих лузерів? При абсолютній байдужості Любомира Михайлини вперше за багато років не було введено з першого травня по перше вересня продовжений робочий день.

Є, очевидно,інші, невідомі широкій громадськості причини цих дивних кадрових призначень на всіх рівнях. На нашу думку, йде планомірне заниження статусу музейної галузі, зачищення її від впливових осіб, з тим, щоб в подальшому зробити можливими маніпуляції з музейними цінностями. Якщо таке станеться, Україна залишиться бідною сиротою, а мантри про незалежність і духовність – порожнім звуком. Нинішній Президент, якщо допустить цей грабунок століття, ризикує побити антирейтинг Президента-пасічника. Незрозуміла в даній ситуації позиція Служби безпеки України. для якого дана проблема повинна стати пріоритетною. Вважаємо, настав час організації в СБУ особливого відділу, а у Верховній Раді – комісії по перевірці та збереженню музейних фондів – національного здобутку. - пише https://linadov.wordpress.com/2015/08/23

P.S. На підтвердження нашої думки про «зачищення» культурного простору та позбавлення культурних діячів доносити свої думки до загалу, надійшла інформація про судовий позов Національного газетно-журнального видавництва до Міністерства культури України. Не будемо вдаватись у юридичні подробиці, але суть така: своєю злочинною бездіяльністю Мінкульт позбавив можливості 2 газети та 5 журналів виходити в друк та доносити до читача позицію діячів культури. Цікаво, чи не так? Грабіжники люблять тишу.

Слава Україні!

Героям Слава!

І. Корсун

Сестри Савченко з Троєщини розвалять Росію!

Троєщина пишається Героєм України, айдарівкою Надією Савченко! Вже рік ця безстрашна дівчина перебуває у якості особистої заручниці путлєра в рашистських застінках.

Надя потрапила в полон до терористів зі зброєю в руках, виконуючи наказ командира - офіцера української армії, перебуваючи на українській землі, коли на чолі невеликої бронегрупи йшла на виручку бійцям рідного 24 штурмового батальйону "Айдар", оточених в гольф-клубі під Луганськом. Тепер її за це судить ... російський суд в Ростові!

...Ситуація тоді була критичною. Однак, загін розігнавшись, через щілини бронелюків, не помітив потрібного повороту і вискочив просто на сепарський блок-пост прямо на околиці Луганська, викликавши дику паніку. Почався обстріл. Переслідування. Повернутися вже не змогли. БТР і БМП підпалили майже зразу, а танк, де була Надія, відстрілювався до останнього.

Заглибилися у місто. Змогли перебігти у якусь будівлю, де їх оточили. Звідти Надія востаннє зателефонувала комбату "Айдару"Сергію Мельничуку, який розповів про ці епізоди на прес-конференції в Музеї плакату в залі КУН на Печерську, під час відкриття виставки плакату "Надія Савченко".  Потім полон, відеокадри, що обійшли світ. Фактичне викрадення ФСБ, таємна переправка до РФ. Дикі звинувачення. Суд-фарс.

Путінські мародери привласнили мобільні телефони бійців, здійснюючи радісні доповіді. Саме за місцезнаходженням мобілок, експерти і адвокати довели всю абсурдність судової справи - на момент арешту, Н.Савченко була за багато кілометрів від місця, де загинули російські пропагандисти, яких вона начеб-то вбила, скоригувавши арт-вогонь...

Комбат Мельничук і сестра Наді - Віра Савченко, яка в той момент, з гуманітарною місією, перебувала під Луганськом, зрозумівши все, терміново зібрали добровольців, і на кількох автівках, у тому числі на Віриній машині, рвонули на Луганськ. Однак, сепари вже підтягли підкріплення. Почався шалений обстріл. Віра з бійцями і комбатом скотилися на узбіччя, а поруч кулеметні черги косили траву... Рятувальна місія провалилася. Українці понесли важкі втрати. Були загиблі і поранені... А Надія, у застінках, перетворилася на планетарний символ України, надихаючи своєю мужністю.

С.Мельничук згадував, що в останній вечір перед тим боєм, Надія була сумною, говорила на філософські теми. Мабуть щось відчувала... Це - війна. І люди там сприймають все по іншому...

Патріоти Деснянського району Києва пишаються, що сестри Савченко виросли на Троєщині, неподалік Музею української пропаганди (філія Музею плакату при журналі "Музеї України" на Драйзера). І саме ми відкрили першу виставку плакатів про Надю авторства бійця 92 бригади ЗСУ Юрія Неросліка, Олександра Руденка та інших. І пишаємося, що Віра Савченко і комбат-нардеп С.Мельничук приїхали на відкриття.

«Надія проста, добра і дуже скромна людина. Вона  просто виконує свою роботу – захищає Україну…Вона знає, що українці про неї хвилюються і це її підтримує. Але, героєм  себе не вважає» – додала на останок Віра Савченко.

Нині Віра, попри погрози і перешкоди, поїхала в Ростов, аби підтримати сестру.

Вчора наше з Надьою побачення, традиційно, перервали працівники СІЗО тому, що ми розмовляли украінсьуою, найкращою, мовою. Сьогодні вдалося передати сестричці фрукти і навіть кольорові олівці від добрих украінських людей) Надя тримає 110% бойовий дух. Але затужила за Украіною. Дякує людям.
Мене ж сьогодні приємно вразив працівник СІЗО у формі, що побажав Путіну скорішоі смерті.
Царьки, пам'ятайте - ви смертнички... - поділилася Віра в ФБ.

А ось як описує візит Радіо Свобода: "У російському Ростові-на-Дону Віру Савченко, сестру української льотчиці Надії Савченко, звинуваченої в Росії у вбивстві журналістів на Донбасі, вивели з будівлі суду, де відбувається засідання у справі українського режисера Олега Сенцова й активіста Олександра Кольченка, звинувачених в організації терактів у Криму.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим. Реалії», після перерви Віра Савченко спробувала пройти до зали суду, куди її не пустили в першій половині дня, пояснивши це малою кількістю місць.

Коли ж сестра Савченко у відчинені двері побачила підсудних Сенцова і Кольченка, вона помахала їм рукою і вигукнула: «Тримайтеся, про вас вся Україна говорить! Слава Україні!». У відповідь українці із залу суду крикнули: «Героям Слава!».

Після цього Віру Савченко і чоловіка, який її супроводжував, судовий пристав вивів з будівлі суду без права відвідування.

Віра Савченко приїхала з Києва на засідання у вишиванці, щоб підтримати Сенцова і Кольченка".

І про провокації - У мережі з’явилося відео із приміщення суду, де відбувалося засідання у справі Олега Сенцова, на якому знято недоумкувату провокацію російського журналіста.

Російський журналіст Сергій Рульов причепився до сестри Надії Савченко та її супутників. Йому не сподобався синьо-жовті кольори одягу чоловіків та вишиванка Віри Савченко.

У відповідь на це йому запропонували зняти американські джинси і викинути японську камеру, яка насправді виявилася китайською.

Під час спілкування із присутніми журналіст корчив дивні міни.

Сергій Рульов працює у виданні "Славянские известия". Він "прославився" в Україні під час Євромайдану фразою "Топаз, дай команду".

http://24tv.ua/ukrayina/rosiyskiy_zhurnalist_oskazheniv_cherez_ukrayinskiy_prapor/n604559

-Ми спільно з командою журналу "Музеї України" до початку навчального року готуємо кілька виставок плакатів про Надію і Віру Савченко, які розмістимо в школах Деснянського району! - сказав координатор Самооборони Троєщини Дмитро Бричок, - Троєщинці знають і пишаються сестрами! Дуже за них переживають. Адже, їх вороги безжальні і підлі... Чекаємо Віру і Надію на рідному районі!

Дві сестри-українки з окраїнної столичної Троєщини, продемонстрували якусь неймовірну сміливість, стійкість, відкрито зневажаючи путлера у ЙОГО паханській ЗОНІ і його злочинних посіпак, послідовно відстоюючи свої і НАС ВСІХ права і громадянську позицію! Дивлячись на цих прекрасних дівчат, що зневаживши страх смерті піднялись на якісь немислені вершини духу, розумієш, що Україну з такими доньками, ніхто і ніколи не зламає!

Головне, це починають усвідомлювати мільйони росіян, скидаючи з очей гіпноз рашка-тв. Сестри Савченко стали осяжним початком кінця найогиднішого режиму ХХІ століття.

Дві безстрашних троєщинських амазонки невимушено показали путінським кріпакам, якою повинна бути справжня вільна жінка-воїн. Реакція почалася!

Україна переможе! І дуже скоро! Ми на це працюємо!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор музею на Троєщині

Причина рака – остеохондроз, грыжи межпозвоночных дисков, сколиоз,  кифоз, зажим нервных волокон половых органов, побои, сломанный копчик Время - никого не щадит, ни богатых, ни бедных. У всех 24 часа. Используйте свое время грамотно, и многое изменится...Убирайте причину своих заболеваний сегодня, завтра будет поздно! Как жаль, что многие еще не понимают, что необходимо убирать причину.  Это новое! Не упустите свой шанс, жить бесконечно долго без недугов и зла. Счастье это на 0,9 здоровье. Панацея – устранение первопричины всех заболеваний человека. Этого не было 4300 лет. (Каждый орган человека имеет 7 уровней прочности, шесть уходят тихо и только 7-й болью сообщает вам о начале конца вашей жизни). Рак возникает до начала заболеваний органов. «Чему бы жизнь на не учила, а сердце верит в чудеса»! Ф. Тютчев. Читайте и думайте. Во всех толковых словарях Мира понятие слова «Панацея» определено совершенно неправильно. Записано, что дочь бога-лекаря Эскулапа, Панацея, была «Всеисцеляющей» или, что это лекарство от всех заболеваний, придуманное алхимиками. Такую глупость признал весь мир. В действительности Панацея была повитухой и целительством, знахарством и врачеванием она не занималась. Она, и такие как она повитухи, 4300 лет назад, во времена Троянской войны, после приёма родов выравнивали пальцами рук нервные волокна в седалищном нерве слева на бедре, что есть абсолютно у всех и сейчас. Этот приём - «панацея», обеспечивал всем жизнь на протяжении сотен лет без недугов и зла. Эта информация имеется в Библиино её никто не воспринимает всерьёз. В это трудно поверить, это кажется фантастикой. Но это правда и это гениальнейшее открытие обеспечит новые возможности для человека будущего и обеспечит переход в шестую расу. До меня, все открытия ученных на Земле имели два направления своей деятельности – одни ученные создавали орудия убийства людей, другие, создавали условия комфорта для человека. Медицина делает вид, что занимается здоровьем человека. На самом деле нет. Медицина занята ремонтом, «лечением», как принято считать, уже больного тела. Не знает медицина как обеспечить гарантированное здоровье новорожденного. Они ждут его больным. К 20-ти  годам уже все  не здоровы. Здоровое тело в лечении не нуждается никогда. Здоровым можно быть только, убрав причину заболеваний и смерти. Убрав причину, прививки не нужны. Первая прививка БЦЖ, это первый выстрел в тело ребенка, причем делается он без разрешения и без согласия родителей. Эта прививка разбалансирует иммунитет.  Дальше больше. Я внедряю новое направление научных знаний и практики, что обеспечит гарантированное здоровье человека и его бесконечно долгую жизнь. (Свидетельство об авторском праве ПА №4978 от 20.11.2001 г. Украина, Патент №10109/ЗУ/15 от 17.06.2015) В момент рождения необходимо убирать причину заболеваний, это Программа - «Болеть и умирать». Сейчас все рождающиеся на Земле имеют уплотнение в седалищном нерве слева на бедре в виде зернышка чечевицы. Эта точка болит при надавливании. Справа такой болевой точки нет. Боль возникает при надавливании на изогнутые в клубочек нервные волокна, которые на месте изгиба имеют отек. В анатомических атласах его нет. Из-за этого узелка возникает остеохондроз, сколиоз и кифоз, а с ними и все заболевания.. При остеохондрозе образуются межпозвоночные грыжи дисков.  От количества скрученных волокон  зависит продолжительность жизни. У кого скручено 2-3 волокна, те живут за сто лет, у кого скручено много этих волокон, те до 30-ти не дотягивают. В среднем, каждый житель Земли, от этой капсулы, за один день утрачивает 15 дней жизни, за один год – 15 лет. В настоящее время средняя продолжительность жизни людей составляет 23000 дней, а после выполнения методики «панацея» детям, будет составлять 328500 дней. Скептики в это поверить не могут, а умные смогут понять – есть причина, будет следствие, нет причины, не будет следствия. У всех мужчин есть причина простатита, импотенции. аденомы и рака предстательной железы. У всех это будет. Не будет только у тех, кто отчего-то раньше умрет. У женщин то же самое, у них возникают бесплодие, аднексит, миома, фибромы, кисты и рак. После длительного лечения женских органов, их или удаляют, ли наступает смерть. Причина заболеваний мужских и женских половых органов изогнутые два нервных волокна в пикантной части тела, что питают клетки половых органов и обеспечивают их регенеративную функцию. Не выправив их, все будут больны, лечиться бесполезно. Этого не знает никто. Рак возникает от остеохондроза, грыж межпозвоночных дисков, травм, от сколиоза – правой молочной железы, правого легкого, от кифоза – левой молочной железы, половых органов от изогнутых нервов питающих их и еще от побоев. Грыжи межпозвоночных дисков, сколиоз и кифоз зажимают нервные волокна, выходящие из спинного мозга и обеспечивающие функцию и питание клеток органов и частей тела. Возникает голодание клеток органов и частей тела. Клетки должны  делиться. В момент деления голодающей клетки выпячивается ген мутации из двойной спирали ДНК клетки, который порождает новую, параллельную телу, форму жизни – рак. Это паразит, как омела на деревьях. Рак, как и лобковых вшей, лечить нельзя, они всегда здоровы. Потому, выражение,-«лечение рака», абсолютнейший бред. Его надо предупреждать, устранением причины, удалять или уничтожать. Как возникают другие 26300 заболеваний, зарегистрированных в ВОЗ не знает никто. Оказывается, все это гениально просто: Каждый орган и часть тела имеют семь уровней прочности. Это как любая деталь двигателя автомобиля. Но в отличие от деталей двигателя человеческие части тела и органы имеют свойство постоянного обновления. Только в этом процессе тоже есть пределы. Если б не было капсулы, процесс обновления был бы бесконечным, а так уровни прочности уходят в ускоренном темпе. Когда уходят 1-й, 2-й, 3-й, 4-й и 5-й уровни, боли в органах и частях тела нет. Когда уходит 6-й уровень прочности возникает болевой симптом. 7-й, последний уровень прочности, сообщает болью о начале конца вашей жизни. Поэтому, мой совет каждому – не ждите свои заболевания, быстро попадите ко мне на приём, предупредите их. Других условий жить долго и быть здоровым, НЕТ! Все умирают раньше 0,1 части своей жизни, данной Творцом, а говорят ,- «Сколько Бог даст»!. Это не Бог, а Люцифер определил так мало, очень мало. Особенно рано умирают мужчины. Почти все  они самонадеянны и обречены. Врачи предлагают, как можно раньше узнать о заболевании. Для чего? Чтоб вынудить вас купить больше лекарств, растягивая срок доживания? Как известно, лечение всегда заканчивается удалением органа, инвалидностью  или смертью. Это не относится к инфекционным заболеваниям. Удаление органов, это вершина безграмотности медицины в вопросе обеспечения здоровья человека и лечебного процесса.. Ни один врач не предлагает родителям устранить причину будущих заболеваний их ребенку. Наука медицины этой информации еще не имеет. Сколиоз, кифоз и разность длины нижних конечностей у всех детей врачи называют нормой. Это нонсенс! Эти состояния не лечатся, они исчезают за несколько минут после выравнивания нервных волокон седалищного нерва слева на бедре. Необходимо еще знать, что указанная Капсула является антенной контакта с представителями Темных сил, которые часто управляют людьми, отключая сознание и посылают наитие выполнить злое. По их команде люди совершают негативные поступки, зло, преступления, катастрофы и суицид. Кто-то в это поверить не может, но это точная наука. Примеров много. Посмотрите программы про экстрасенсов. Манипуляция по выравниванию нервных волокон выполняется пальцами рук с Божьей помощью на полу на протяжении одного часа, один раз в жизни. Уже стала известна причина возникновения головных болей, опухоли в голове, эпилепсии, гидрофилии мозга, язв на голове, глаукомы, геморроя, склероза, болезней Бехтерева, Альцгеймера, Паркинсона, старческого маразма,  шизофрении, рака головного мозга – это сломанный копчик. Выровняв копчик, эти болезненные состояния не возникают или исчезают, кроме рака.. Обычно они не лечатся. Жанна Фриске умерла по причине сломанного копчика.  Причины алкоголизма не знает ни один врач-нарколог Мира. Оказалось, причина его сколиоз. При устранении сколиоза алкоголизм исчезает. Восстанавливается кислородный баланс и полноценно окисляется молочная кислота, не требуется кислород из алкоголя. Сообщите об этой информации всем, чтобы не было на вашей совести их страданий и смерти. Познав эту информацию, наличие ума и денег обеспечит вам здоровье и долголетие. Как вы поступите, решать не вам. Эти вопросы решаются на Небесах. Будет команда Свыше, -«Иди к нему»,- вы придете, не будет такой команды, вы не придете никогда. Вы будете жить обычной жизнью. Очень часто, она заканчивается страшно. www.rukas.at.ua [email protected]   Академик Украинской Академии наук, Академик Российской Народной Академии наук Григорий Иванович Рукас Полтава. Шевченка 27, оф. 38, Тел. +380501440365

Дієва реклама від імідж-центру УПК

Вам треба просунути торгівельну марку, товари, послуги, створити позитивний імідж потенційного кандидата в депутати, партії? Імідж-центр УПК – допоможе!

Пропонуємо послуги з написання і розміщення журналістських матеріалів без рекламних позначок, набридливих банерів! Лише текст, фото чи посилання на відео! Не дратуйте потенційних клієнтів!

Матеріали будуть поширені власною системою сайтів, розміщено в блогосфері, на дружніх ресурсах. Головне, вони зафіксуються найбільшими пошуковими системами світу і будуть доступні скрізь і завжди. Ваша реклама постійно працюватиме на Ваш імідж!

Пишіть  [email protected]  тел. 067-157-8376

Досвідчені журналісти допоможуть написати потрібний матеріал. Можемо організувати резонансне розслідування, стати на захист структури, зберемо прес-конференцію…

Великий досвід журналістів і креативний підхід!

Імідж-центр УПК

Комітет "Східний Донбас": позбавити сепаратистів пенсій і громадянства!

Громадський комітет "Східний Донбас" створюється українськими активістами Сходу України. Серед його основних завдань - жорстка боротьба з сепаратизмом, тероризмом, підтримка демократичних свобод і територіальної цілістності держави. Комітет підтримали ЗМІ, відомі діячі української політики, - повідомив координатор, журналіст Віктор Тригуб.

-Нині нас обурює бездіяльність влади стосовно організаторів і виконавців сепаратистських заворушень у Донбасі! Які переросли у війну, розруху, призвели до смерті тисяч людей! - заявив один з симпатиків Комітету, доброволець батальйону "Айдар" Микола Греков, - В результаті, патріоти з окупованих територій, що навіть із зброєю в руках стали на захист України, змушені з родинами жити по зйомним куткам, фактично не отримують допомоги, втратили майно, бізнес, житло! А відверті терористи, запроданці, які відкрито перейшли на сторону ДНР-ЛНР,  отримують якісь пільги, пенсії, користуються українськими закордоннини паспортами для виїзду за кордон, аби збирати там гроші проти України! Це якийсь абсурд! Бандитів, які підтримали тероризм варто рішуче позбавити українського громадянства і всіх пільг! То - вороги, які допомагають вбивати наших солдат і грабують нашу землю! Тут все повинно бути жорстко! Ніяких компромісів!

Ось свіжий випадок, про який широко повідомила преса:

"Заступник "народного мера" Луганська Антоніна Кузьменко оформила рік тому і продовжує отримувати пенсію з українського бюджету, написав на своїй сторінці в Facebook журналіст Денис Казанський. Зокрема, він представив документ від Пенсійного фонду України, який підтверджує, що Кузьменко з серпня минулого року отримує пенсію по інвалідності. Її пенсія виявилася досить високою за українськими мірками - чиновниця "ЛНР" отримує 4,7 тисяч гривень.

"За період каральної операції українські фашисти вже встигли перерахувати на рахунок видного діяча ЛНР 60 000 кривавих гривень. В цей час самі фашисти гостро потребували екіпіровці, продуктах і боєприпасах, але вважали за краще допомогти матеріально посібниці терористів", - іронізує Казанський."

-Комітет "Східний Донбас" вимагає негайно внести зміни до законодавства, які дозволять позбавляти сепаратистів, терористів і їх прислужників всіх пільг, пенсій, закордонних паспортів і громадянства України за спрощеною процедурою, скажімо на період до десяти років! - заявив координатор комітету Володимир Шпакович.

Просимо переглянути пенсіонне законодавство стосовно організаторів сепаратистських рухів, незаконних референдумів, виборів, псевдодержавних органів, а особливо осіб, що брали участь у бойових діях проти Збройних формувань України.

-Назріло рішення про перереєстрацію всіх мешканців Луганської і Донецької областей, з видачею їм внутрішніх і закордонних паспортів нового зразка! І лише після того робити соціальні виплати! - пропонує Віктор Тригуб, - Після відповідної перевірки по базам СБУ, МВС, Прикордонної служби, Податкової та інших правоохоронних органів. Ватних покидьків, чия громадянська безвідповідальність призвела до втрати території, війни, смертей, каліцтв давно чекають у віддалених районах Сибіру і Далекого Сходу Росії! Як і паспорти РФ. Тож, не треба затримувати таких генетично цінних для сусідів кадрів! Росія велика...

-А.Кузьменко моментально лишили пенсии - скандал! А остальные??? -написав в ФБ М.Греков, - Если это так просто то почему не сделали давно, так может за одно аннулировать загранпаспорта, лишить гражданства, лишить всех званий и наград. Я говорю об этом уже год. Всех кто предал обьявить в розыск... Они нас не жалели и не пожалеют. И прекратить Украине финансировать сепаров....

-Свідоме нищення власної держави є найстрашнішим злочином у цивілізованому світі! - повідомив координатор Комітету Сергій Пархоменко, - Діалог з озброєною бандою проросійських терористів неможливий у принципі! Вже неможливий! Спершу хай російські військові вийдуть з Донбасу, разом з своїми посіпаками, танками, лише тоді можна спокійно розмовляти і жорстко карати винних. Все інше - слова...

Комітет продовжує роботу у Києві, в Донецькій і Луганській областях.

Прес-служба

http://sx-don.at.ua/publ/komitet_vilnij_donbas_pozbaviti_separatistiv_pensij_i_gromadjanstva/1-1-0-209

Відроджено газету "Східний Донбас"!

Найстаріша культурологічна газета Донеччини - "Східний Донбас" починає нове життя! Про це повідомив шеф-редактор видання, відомий громадський діяч Володимир Шпакович. Це одне з видань, яке змушене покинути окуповану рашистами територію.

Ініціатором створення видання була вчитель української мови Ніна Єгорівна Тригуб у селі Осикове Старобешівського району Донецької області. Починаючи з 1994 року було видано кілька номерів. Однак, хронічний брак коштів, особливо на Сході і Півдні, цинічна зневага місцевої антиукраїнської влади, байдужість бізнесу, не дали повноцінно реалізуватися проекту. Завдяки онуку Н.Є.Тригуб - Ростиславу, вже чотири роки діє сайт видання. http://sx-don.at.ua/

-Ми всі побачили результати перебування при владі бездуховних грошових мішків на Донбасі! - сказав шеф-редактор газети "Східний Донбас" Володимир Шпакович, - Останні десятиліття у краї цілеспрямовано нищилося все українське. Ось і дочекалися "рюського міра" на танках кавказьких найманців і путінської армії. Мені, уродженцю Тореза це все дуже болить. Ну, а редактор СХ Віктор Тригуб втратив і батьківську землю і дім - адже, практично ми всі опинилися у списках ворогів днр... І коли зможемо потрапити у рідні села не знаємо... Тому, будемо робити все, аби українське слово знову повернулося на Донбас!

Перші кроки вже робляться - активується сайт газети, буде створено більш потужний. Можливо вдасться розпочати друк паперової версії, аби безкоштовно поширювати наклад на Донеччині.

-Я сподіваюся на підтримку Голови Донецької ОДА Бориса Жебрівського, який прекрасно розуміє значення української інформаційної політики, відродження духовності, - підкреслив В.Шпакович. - Очікуємо на хоча б мінімальну увагу влади! Українізацію треба проводити негайно! Вже награлися у "дружбу братерських народів"! Школа, преса на Донбасі повинні бути переважно українськими! Русифіковані українці занадто швидко перетворюються на терористів! Поки що проект реалізується силами Всеукраїнського об`єднання "Альфа та Омега", який я очолюю.

Прикметно, що окупанти миттєво знищили всю проукраїнську пресу в Донецьку. В еміграції газета "Донеччина", "Донбас"... Інформаційний ринок захопили росіяни та їх місцеві холуї. І як вони ставляться до України, всі прекрасно побачили. Тому, пріорітетом влади повинна бути продумана підтримка всіх свідомих українців, особливо активістів, які користуються повагою у населення і зможуть змінити ситуацію на краще. Відповідно, бариг Януковича з Партії регіонів категорично не можна пускати до управління!

-Користуючись нагодою, нагадаю про "Східний Донбас" і керівникам Міністерства інформаційної політики України, - посміхнувся В.Шпакович, - І про інформаційну політику на Донбасі взагалі. Чи є план?

Планів у журналістів і політологів, які курують проект чимало. Перш за все - всіляка підтримка бійців української армії, що воюють за Донбас. Особлива увага - прифронтовим територіям, де мешкає чимало людей з дітьми... Планується акція щодо музеїв області, які потерпають від військових дій... Але, то плани. Як буде в реальності - подивимося... Поки що мотивований ентузіазм...

-Впевнений! Все буде добре! - переконує Володимир Шпакович, - Донбас був, є і буде українським! З газетою "Східний Донбас"!

Оптимізм - запорука успіху...

Віктор Тригуб, редактор газети "Східний Донбас"

Сформуємо Уряд Лідерів народної довіри!

Треба сформувати уряд довіри з патріотів, яким вірить народ! Держава повинна мати кадровий резерв Уряду Лідерів народної довіри. І саме з людей, які пройшли публічне обговорення, представили програми, команду, варто формувати гілки влади!

Нині маємо ситуацію абсурду. Обираємо цинічних брехунів, замаскованих під професійних партійців. Дорвавшись до влади, вони кулуарно дерибанять посади, призначаючи керувати надважливими галузями економіки часто абсолютно не підготовлених, некомпетентних, непорядних діячів, вірних особисто партійним божкам.

Від цього і проблеми. Корупція...

В рамках акції "Лідер народної довіри", багато років тому започаткованої журналами "Нова Січ" і "Музеї України", спробуємо зробити дискусійний майданчик для висунення і обговорення ймовірних кандидатів в Уряд, ОДА, РДА, важливі установи.

Якщо Ви відчуваєте у собі сили очолити Кабмін, Міністерство, відомство, ОДА, РДА... Пишіть! Заявіть про себе!

Оприлюдніть програму, представте команду, пройдіть громадське обговорення...
У нас це починають робити лише після призначення. Звідси і управлінський хаос, заступники-аферисти, гінекологи на чолі управлінь культури і попи-директори музеїв...

Як експеримент ми обрали багатостраждальне Міністерство культури України. Вже маємо сумний досвід "голосу Майдану", в принципі, нормального чоловіка, патріота, але повністю бездарного управлінця. Його віртуозно оточили цинічними "менеджерами" Ахметова і Поплавського - пшик...

На зміну призначили псевдопатріотичного, повністю далекого від подій культури "прохвесійного революціонера", який вмостившись ще й у кріслі віце-прем`єра Уряду, крім гучного самопіару здатен очолити хіба що боротьбу з чумою свиней у селі під Києвом...

Як альтернатива виникла фігура поета, артиста, журналіста, громадського діяча Анатолія Матвійчука. Знову ж таки, як експеримент! Тема для обговорення!

Якщо Анатолій Матвійчук готовий ризикнути стати Міністром, варто дати йому трохи часу для написання програми дій на чолі Мінкульту. Підбір потенційної команди - заступників, керівників ключових установ, людей, з якими зможе здійснити осмислене реформування...

Потім це все варто оприлюднити і обговорити публічно. Ось потенційний Міністр, ось його потенційна команда, ось план дій.

Можливо, оголосити громадський конкурс претендентів на посади заступників Міністра, директорів установ культури?

Таким чином будемо мати кількох потенційних народних Міністрів, великий кадровий резерв для заміщення будь-яких вакансій, програму дій.

Чому б не спробувати це зараз, до того, як відбудеться очікувана відставка невдах Яценюка? Уряд падає, а вже є команда НАРОДНИХ претендентів, яких обговорили, відсіяли сумнівних, знайшли плями у біографії, виправили програму дій, сформували команду заступників?

Все прозоро і зрозуміло. Відповідно, і політичні партії повинні виставляти свої кандидатури на посади. Ми маємо знати і розуміти, хто і як збирається нами правити, і яких пакостей від тих "спасителів" очікувати...

І передбачити механізм відкликання для тих, хто не зміг...

Кожен може виставити власну кандидатуру, для публічного обговорення, на ту ділянку роботи, яку зможе витягти.

Висуваємо кандидатів на Мінкульт. Потім - МВС, Мінмолодьспорт, оборони, транспорту - всіх, за списком...

Потім Президенту України, лідерам парламентських партій буде значно легше підбирати кандидатури як Міністрів, так і заступників.

Окрема тема - Голови ОДА і РДА. Тут взагалі якась гра в рулетку. Чи карткового дурня. Звідкілясь виникають такі персонажі, про існування яких знають хіба прокурори...

Принцип акції зрозумілий - публічне висування кимось, чи самовисування на конкретну посаду, презентація програми, команди, публічне обговорення, виправлення помилок, доповнення пропозицій і все. Маємо готового претендента або на міністерський пост, чи гарного кандидата у депутати.

Ось вам і народний кадровий резерв.

Як би там не було - ми спробуємо. Вважайте громадську акцію "Лідер народної довіри" журналістським експериментом. Спробуємо знайти професіоналів і патріотів, які відкрито і зрозуміло зможуть побудувати нові стандарти співіснування влади і народу.

Контакти через сайти Нова Січ і Музеї України.

Мені особисто цікаво, хто ризикне стати шефом МВС?

Все дуже просто. То чому не спробувати? А владу оновити зможемо!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України, Президент акції "Лідер народної довіри"

Анатолія Матвійчука - в Міністри культури!

Критикувати завжди легше. Брати на себе відповідальність, долати конкретні проблеми, реально працювати - то зовсім інше...

Попри перемогу на двох Майданах, український народ постійно ставлять перед фактом кулуарного формування урядів професійними партійними негідниками, які завжди дориваються до влади. Відповідно, і міністри щоразу виявляються не тими, кого очікували...

А якщо спробувати публічно відібрати майбутніх урядовців серед українців, що користуються повагою і авторитетом у суспільстві, та спробувати пролобіювати їх до майбутнього уряду?

Створити такий собі народний кадровий резерв Уряду Лідерів народної довіри!?

Давайте потренуємося хоча б на кандидатах у Міністри культури України. Тут вибір широкий...

Ми ризикнули виставити Особистість геніального поета, талановитого журналіста, артиста Анатолія Матвійчука.

Біографія претендента:

Матвійчук Анатолій Миколайович

Народився 29.09.1958 року в м Києві. Освіта вища. Закінчив КДУ імені Т.Г.Шевченка (1980-1986) факультет журналістики.

Професійна діяльність.
Великий досвід роботи в газетній журналістиці («Молодь України», журнал «Музика»), а також в тележурналістиці (багаторічний ведучий та автор сценарію програм  каналу УТ1 «Музичний відеомлин», «Музичний телеярмарок», «Фант-лото» Надія»). Член Спілки Журналістів з 1988 року.

Творча діяльність.
Писав сценарії концертів і телепрограм, вірші і поетичні тексти для багатьох виконавців  – Софії Ротару, Валерія Леонтьева, Лариси Доліної, Ірини Понаровської та інших. З 1988 р. почав працювати і як композитор та співак. Створював пісні для Назарія Яремчука, Оксани Білозір, Таїсії Повалій, Ірини Білик, Віталія та Світлани Білоножко, Алли Кудлай та багатьох інших. Всього написано понад 500 пісень, що виконувалися на професійній сцені.

Звання.
1996 року отримав звання Заслуженого артиста Україна. У 2000 році звання Народного артиста України. На рахунку – чотири великі сольні бенефіси «Полустанок Любові» в НП Україна (1996, 2000, 2004, 2007р.р.). Лауреат Національної премії імені І.Франка. Лауреат літературних премій імені А.Малишка, Д.Луценка,О.Олеся.

Географія виступів.
Побував з концертними виступами в Канаді, Росії, Словаччині, Болгарії, Англії, Ізраїлі, Італії. Об‘їздив з гастролями практично усю Україну.

Творчий доробок.
8 авторських компакт-дисків («Два птахи», «Полустанок любові», «Король Шапіто», «Зачарована краса», «Ключі від Раю»,«Жажда», "Моя зоря","Сповідь"). А також чотири поетичні книжки  («Вірші» 1996, «Ноїв Ковчег» 1998, «Предтеча» 2003, «Сповідь» 2007), поетичні публікації в газетній та журнальній періодиці.

Громадська робота.
Був членом жюрі багатьох конкурсів («Слов‘янський базар», «Базарчик», «Володимир», «Веселад», «Космічні фантазії», «Крок до зірок»). Член Правління Українського молодіжного аерокосмічного об‘єднання (УМАКО) «Сузір‘я».

Окремі  здобутки.
Створено кілька гімнів – «Гімн Журналістів», «Южмаш», Гімн болільників ФК «Динамо», гімн УМАКО «Сузір‘я».   

Наукова діяльність.
2005 року закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію на тему «Історична еволюція поетики української пісні». Вчений ступінь – Кандидат історичних наук.

Викладацька діяльність.
Викладання спецкурсів на кафедрі шоу-бізнесу КНУКІМ. Напрямки: менеджмент шоу-бізнесу, креативні технології, основи журналістської майстерності, психологія творчості.

Про себе.
Не маю шкідливих звичок, працездатний, виважений (знак Терезів), в міру амбітний, з почуттям гумору, схильний до нерегламентованої у часі праці, широке коло інтересів і захоплень. Гадаю, ще не реалізував себе у повній мірі, а також не позбавився бажання вчитися.

Хобі: філософія, психологія, інформаційні технології, футбол, більярд.

Тепер, давайте влаштуємо публічне обговорення.

Якщо Анатолій Матвійчук готовий ризикнути, варто дати йому трохи часу для написання програми дій на чолі Мінкульту. Підбір потенційної команди - заступників, керівників ключових установ, людей, з якими зможе здійснити осмислене реформування...

Потім це все варто оприлюднити і обговорити публічно. Ось потенційний Міністр, ось його потенційна команда, ось план дій.

Можливо, оголосити громадський конкурс претендентів на посади заступників Міністра, директорів установ культури?

Таким чином будемо мати кількох потенційних народних Міністрів, великий кадровий резерв для заміщення будь-яких вакансій, програму дій.

Чому б не спробувати це зараз, до того, як відбудеться очікувана відставка невдах Яценюка? Уряд падає, а вже є команда НАРОДНИХ претендентів, яких обговорили, відсіяли сумнівних, знайшли плями у біографії, виправили програму дій, сформували команду заступників.

Все прозоро і зрозуміло. Відповідно, і політичні партії повинні виставляти свої кандидатури на посади. Ми маємо знати і розуміти, хто і як збирається нами правити, і яких пакостей від тих "спасителів" очікувати...

І передбачити механізм відкликання для тих, хто не зміг...

Отож, давайте спробуємо! Ніяких бюджетних коштів, автівок, приміщень, відряджень до Австралії для організації подібного відбору нам не треба! Маємо досвід акції "Лідер народної довіри", на який спираємося.

Кожен може виставити власну кандидатуру, для публічного обговорення, на ту ділянку роботи, яку зможе витягти.

Що нам заважає взятися і перемогти!?

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

АТЛАНТИ

А.Матвійчук

Є здавна на землі такі герої,
Що значно вищі за гірські хребти.
Вони тримають небо над собою,
Байдужі до людської суєти.

На їх руках натомлених і дужих
Лежить жаданий сяючий тягар.
Всі їх слова – не для сердець байдужих,
Всі їх пісні – не для пустих нездар.

Хтось дорікає  — що в тім за потреба, —
Стовбичити, підперши небеса,
Кому потрібне це високе небо
І вся його дратуюча краса.

Чого ці зорі недосяжні варті,
Якщо не вип‘єш їх і не з‘їси,
Не вкрадеш їх, не закладеш в ломбарді,
Не купиш, а тим більш, не продаси.

Пліткують шахраї і душогуби,
Висока знать і  заздрісні раби
Як їм  збагнути, що шепочуть  губи,
Чому страждає серце щодоби?!

А той, хто має вуха – хай почує,
Чому живі ще Віра і Краса.
Бо тільки та земля чогось вартує,
Де є кому тримати небеса.