Анна Романова про тури до Чорнобиля

  • 03.06.19, 22:10

Про поїздки до Чорнобилю.
Я народилася в 70 км від зони ураження. На момент трагедії мені був 1 рік. І я – як і більшість тодішніх малюків – у дитячому візочку була з мамою на травневій демонстрації, де ймовірно, отримала дозу радіації. Я 33 роки не могла подолати страх побувати тут. Годувала себе різними «лякалками» про опромінення (про це напишу окремо). Але зараз настав час. І професійний інтерес до розвитку української туристичної індустрії переміг забобони.

Сьогодні я поїхала в Чорнобиль зі звичайною туристичною групою, яких приїджає сотні. Побачити все очима туристів. Зі мною в групі – гості з Нової Зеландії (!!!) та США – вони подолали тисячі кілометрів, вперше приїхали до України ЛИШЕ заради Чорнобилю. Самі ж зізнаються, що навряд чи взагалі прилетіли до нас, якби не ця локація.

Але тур до Чорнобиля – це не просто забавка. Це ШАНС відкрити ІНШУ Україну десяткам тисяч людей з розвинених країн! За 10 годин туру можна розповісти, чому сучасні українці не люблять СРСР, що таке радянська пропаганда, про трагічні наслідки холодної війни… І ще багато чого важливого про Україну та українців… Цікаво, що 15 років тому ці тури якраз з’явилися завдяки ліквідатору, який взяв на себе необхідний тягар просвітництва.

Ми можемо тричі вважати Чорнобиль – зоною смерті та трагедії, але у сучасному світі – це магніт для іноземних туристів. І не залежно від нашої волі подивитися на місце катастрофи приїджають десятки тисяч гостей з усього світу. Ось наприклад, лише у минулу суботу Чорнобиль відвідало …. 2,5 тисячі іноземців. Решта – після серіалу може асоціювати Україну із небезпечним, сірим, негативним місцем, і тут теж треба розвіювати міфи! А як розвіювати? Запрошувати до себе!

Хочемо ми цього чи ні, але Чорнобильська зона (особливо після виходу серіалу НВО) – стане найцікавішим туристичним об’єктом України для американців, британців, канадійців, скандинавів, німців, французів…

І тут два варіанти: закритися (чим ми тоді відрізняємося від СРСР?) або навпаки, забрати всю бюрократію, перепони, бути відкритими, створити комфортні та безпечні умови для відвідування іноземцями. Розробити комплексні продукти, щоб після Чорнобиля дивилися якомога більше інших туристичних об`єктів! Щоб пізнавали Україну. Щоб розповідали всьому світу, що Україна – це позитив а не суцільний морок. Перетворити мінус на плюс. Трансформувати емоцію страху – на емоцію закоханості в Україну.

Через переживання страху і болю назад туристи поверталися…з глибоко осмисленим позитивним враженням про Україну.

*про проміння в зоні відчуження напишу окремо. Тут всі з дозиметрами

** я нікого не агітую тут побувати, я просто пояснюю реалії – побувати у Чорнобилі прагнуть мільйони іноземців. Це об’єктивна реальність. Невже ми не можемо цим скористатися?

Анна Романова,

Народний депутат України

Необхідний коментар:

Дуже правильне рішення – поїхати і донести цю інформацію! Серіал “Чорнобиль” несподівано “вистрілив” і хочемо ми чи ні, в Зону масово поїде турист з розвинених країн. Відповідно і державні органи і турбізнес повинні бути готовими…

Чому б, скажімо, не відродити теплохідні круїзи Київським морем із заходом в Зону?

Може бути багато ідей, що підтягнуть інфраструктуру, спрацюють на Україну.

Давайте колективно думати, дискутувати, шукати варіанти. То нормальний процес! Погано, що саме на Аню, яка дитина Чорнобиля, виросла поруч, обрушився шквал болю, сліз, розпачу… Навіть якісь дивні звинувачення…

І це теж зрозуміло… Болюча рана… Ми усі з цим живемо…

На виклики часу треба адекватно реагувати!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, Почесний працівник туризму України

Вакарчук створює політичну партію «Голос»

  • 16.05.19, 13:23

Святослав Вакарчук створює політичну партію «Голос» і йде на парламентські вибори

Сьогодні Святослав Вакарчук заявив про створення політичної партії «Голос». Похід у велику політику музикант і громадський діяч пояснив необхідністю справжніх змін у країні, яких вимагають українці.

«У часи, коли Росія своїми діями підриває нашу безпеку і створює екзистенційну загрозу ззовні, стара політика ослаблює державу зсередини. Ми мусимо знищити внутрішнього ворога, і стати сильними перед лицем ворога зовнішнього. Саме тому партія «Голос» йде на вибори до Верховної Ради», – сказав Вакарчук.

Партійний список «Голос» сформує в результаті відкритого обговорення на з’їзді.

Наразі представлені члени команди (не партії)

До «Голосу» увійшли люди, які вже змінювали країну:
Юлія Клименко, екс-заступниця Міністра економіки в уряді реформаторів
Ярослав Юрчишин, громадський активіст та екс-голова правління антикорупційної організації Transparency International Україна
Юрій Соколов, доктор медичних наук та піонер у сфері кардіохірургії
Андрій Шараскін (кіборг “Богема”), актор, режисер та командир роти, яка захищала Донецький аеропорт
Соломія Бобровська, громадська активістка, волонтерка, в. о. голови Одеської ОДА у 2016-2017 роках

Для засновників «Голосу» пріоритетним є змінити правила гри в українській політиці, відділити гроші від політики і поставити людину в центр державної політики. «Ми віримо, що гідність кожного українця є непорушною. Кожен має безумовне право на повагу. На гідне життя – добробут, безпеку і свободу. Ми захищатимемо гідність кожного українця і від зовнішнього ворога, і від старої політичної системи», – сказав лідер нової партії.

Вакарчук запевнив, що партія не братиме жодної копійки в олігархів, а фінансуватиме її прозорий бізнес і прості українці. Зараз партія перебуває у процесі реєстрації.

За словами Вакарчука, входження до Верховної Ради є лише необхідним кроком, щоб запустити в Україні справжні зміни. Лідер нового руху закликав українців приєднуватися до команди «Голосу», зареєструвавшись волонтером на сайті GolosZmin.org.

Старт нової політичної сили відбувся у символічному місці – на Старокиївській горі, де Кий збудував першу київську фортецю. «Звідси почалася Україна, і тут сьогодні ми почнемо нову добу в українській політиці», – сказав Святослав Вакарчук.


Консерваторія відразу відчула позитивні зміни

  • 11.05.19, 10:03

Краще аніж у оперному!“, “Здається більше ніж в Національній опері раза в два!” – так зреагували студенти і викладачі Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського на процес монтажу унікального оперного текстового табло.

-Не можу не похвалитися ще однією приємністю, яка наразі відбувається у моїй Консерваторії! На численні прохання студентів нашої Академії, а особливо студентів кафедри оперного співу, було придбано та вже розпочались налагоджувальні роботи по встановленню в нашій Оперній Залі табло з рухомим рядком! Вже скоро Табло запрацює і буде тішити глядачів синхронним перекладом Українською мовою оперних вистав,які виконують наші виконавці  мовою оригіналу! – написав у ФБ блогер Alex Lapushkin– Команда ректора Тимошенка в дії! Віват Академія! Респект та вдячність команді Максима Тимошенка!

Oksana Voronina Максим Олегович Тимошенко: Спасибо Вам за оперативность решения этой проблемы и за то, что слышите каждого! – зауважила слухачка, що вивчає оперний спів.

 

-Згадую Ваші пропозиції з цього приводу, – відповів ректор НМАУ Максим Тимошенко, – Ми їх проаналізували, вивчили досвід інших оперних сцен, прорахували всі технічні і цінові моменти, знайшли відповідні структури. Табло вже в залі, працює в тестовому режимі. Наші глядачі, крім насолоди від виконавської майстерності, зможуть бачити україномовний синхронний переклад! Що дуже важливо для студентів! Нагадую, що ми фіксуємо і вивчаємо всі пропозиції студентів, викладачів, випускників. Якщо можемо, реалізуємо їх в режимі реального часу чи плануємо на найближче майбутнє. Зрозуміло, накопичилося чимало проблем, є бюджетна дисципліна, не завжди вдається знайти спонсорів, дещо доводиться відкладати до кращих часів… Хочу, щоб ми всі це розуміли і в пошуках покращення не переходили до відвертих фантазій! Всьому свій час! Головне – є результати!

Нагадуємо, що минулого року відбулися драматичні вибори ректора НМАУ. Тоді, в жорсткій боротьбі, за підтримки більшості колективу, переміг син славнозвісного Вчителя і Ректора Олега Семеновича Тимошенка – Максим.

Консерваторія відразу відчула позитивні зміни, про що постійно пише преса та зазначають студенти в соцмережах.

Нова команда не ховає проблеми, а намагається оперативно їх вирішувати. Все в режимі максимальної гласності і відкритого діалогу.

Зрозуміло, молодим реформаторам важко. Занадто потужний спротив іржавої бюрократичної системи. Але, енергійній команді ректора Тимошенка вдається долати “неможливі” перепони і демонструвати блискучі результати.

Справжній європейський стиль оновленої Національної музичної академії!

Лише успіхів!

Сайт “Музика України”

 

Відгуки з соцмереж:

В Оперной студии НМАУ достаточно часто проводятся различные спектакли и концерты. Среди спектаклей, регулярно проводимых – это «Наталка Полтавка» Н. Лысенко, «Запорожец за Дунаем» С. Гулака-Артемовского, которые исполняются на украинском языке.

Однако, у нас есть оперы, которые исполняются на русском. Это – «Алеко» Рахманинова, «Царская невеста» Римского-Корсакова, «Иоланта» Чайковского. Это – обязательный репертуар, на котором наши студенты – вокалисты и дирижёры учатся параллельно с украинским и другим репертуаром.

Есть также огромное количество опер на итальянском языке, арии из которых исполняются в различных концертах. И, нам очень хочется, чтобы текст исполняемого музыкального материала был понятен как нашим студентам, так и преподавателям. Но, самое главное, мы хотим, чтобы он был понятен всем слушателям, которые приходят на наши мероприятия. Теперь, благодаря недавнему приобретению табло, на котором будет отображаться текст на украинском языке, это стало возможным!

Я уверена, что уже совсем недалеко то время, когда зал Оперной студии будет достойно конкурировать не только с залом Национальной оперы, но и со многими другими залами Украины и зарубежья. Потому что акустика в нем ОЧЕНЬ И ОЧЕНЬ ХОРОШАЯ!

Кресла в зале – новые – есть, табло есть, и, самое главное, что подписываются договора с другими странами о сотрудничестве!!!! Теперь у наших студентов появляется возможность познакомиться и в дальнейшем конкурировать с исполнителями из других стран.

С каждым днём у нас в консерватории становится всё лучше и лучше!

Оксана Овдейчук

ганебні недоліки Аеропорту “Бориспіль”

  • 19.04.19, 19:36

Відправляв сина на відпочинок. Вимушено відвідав державне підприємство Аеропорт “Бориспіль”. Враження найгірші. Здається, в черговий раз варто перевірити цю корупційну кормушку і тотально змінити менеджмент!

Отож, спостереження супроводжуючого, що потрапив до найбільшого аеропорту України без автівки.

Вихожу з нового терміналу F, де крім туалетів, кількох лавок, кавового автомату і кіоску нічого нема. Навіть магазину дюті фрі!Кілька таксистів очікують “придурків”, тобто клієнтів, з яких намагаються зідрати неадекватні суми, бажано в валюті…

Воду в літак не пропускають. В аероплані не дають, а продають. Кава 45 грн. Маленька шоколадка – 40 грн. Ви бариги взагалі ахамєли! Люди летять з маленькими дітьми! Хто це все запровадив і встановив такі ціни? Чому космічні тарифи на оренду для торгівлі?
На вході в термінал давка – бо рамка і шмон! Який мудрагель те придумав? Давайте і на залізничному таку фігню поставимо! В метро…

Що не доходить, що при бажанні бомбу можна підірвати саме у цій черзі? У нас що, вже Ізраїль? Вимагаю НЕГАЙНО прибрати ту ганьбу і не дуріти! От які перелякані це все роблять, а ми це все оплачуємо?

І ще інфа для керівних дегенератів – Ви знаєте, скільки заламують таксисти? Хто їх контролює?
Вийшов. Почав на зупинці чекати хвалений шатл до метро за 60 грн. А нема! Як і автобуса між терміналами. Пішов пішки.

Інфи ніякої нема. Ніхто нічого не знає. Важко інформери поставити?
Прийшов на колись центральний, рідний термінал типу Б. Тихий хутір!

Поодинокі перехожі самі щось намагаються зрозуміти. Ловлю ментів. Тіпа заняті.  Видавили врешті – іди туди, хвилин 15, термінал Д, шукай. Або чекай автобус місцевий. Вже чекав…
Спина болить, ноги, пру до того терміналу. Це без чемоданів! Автобус стоїть. Сів. Чекали хвилин сорок…

Спека. Позаду шлюшка з Італії ділиться враженнями з подружкою. Щось про лопнуту резинку на трусах дона Педро…
Абзац!
Отримав неймовірно яскраві враження від відвідин баригоподібного аеропорту Бориспіль. Міжнародного…
Це після того, як його постійно ремонтують, покращують, модернізують, у тому числі держкоштом.
Порядок елементарний навести нікому?

І про прикольне. Провів Малого в Єгипт. Стоїмо на вході – 2 чарівних феміни – на Шарм? Угу. Давайте триматися разом! Кажу, я не лечу! Малому – так ти один у номері? Потягли кудись на митницю…
Зразу повернувся – воду не можна – віддав. Через 2 метри знайшли пінку для гоління. Присвоїли! Не випустили. І мені не віддали… Митниця мені винна ящик пінки Жилетт.
Весь “переживательний” від такої “втрати” стою далі. Підвалюють три красуні! На Шарм? Тримаємося разом. Мдя…
І тут до мене дійшло, що феміни летять парами, а мужики самотні! Один у номері!
Чому раніше не знав! Що значить аналітичне мислення…
Фінал: зарулюють дві смачнющих развєдьонки років 35 – мущинка на Шарм? Кажу я догоню. Далі терпіти небілосіл. Назустріч по ескалатору піднімалася купа цинічно красивих баб. Самотніх…
Тре втіхаря злітати на Сінай…
Усталий від – валі в Єгипт! – фолькльор.

А якщо серйозно, преса давно пише про ганебні неподобства довкола державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Хронічні корупційні ремонти, модернізації, будівництва… Електрички, що ламаються. Нахабні таксисти. Повний ігнор інтересів як пасажирів, так і зустрічаючих. Завищені ціни. Обрізаний спектр послуг. Безглузді заходи безпеки.

І все це відбувається у символічному місці, з якого іноземці, перш за все туристи, формують перше враження про Україну, і останнє теж…

Нагадую, цей керований хаос – у Державному підприємстві Мінтрансу! Тобто, налагодити дієвий державний контроль тут нікому?

Спробуємо організувати контроль депутатський…

Секретар Комітету ВР з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності, нардеп Анна Романова вже стикалася з “чарами” аеропорту “Бориспіль”? Адже, депутати багато літають…

Звернення до Народного депутата України А.А.Романової

Шановна Анна Анатоліївна!

Журнал “Музеї України” звертає Вашу увагу, як депутата, що відповідає за туризм, на ганебні недоліки в діяльності Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». 

Просимо вивчити проблемні моменти роботи найбільшого аеропорту України і жорстко поставити питання про їх усунення перед керівниками профільного Міністерства.

У свою чергу журналісти готові до початку інформаційної підтримки адекватних дій депутатів і чиновників з виведення обслуговування пасажирів на європейський рівень.

Сподіваємося на спільну перемогу!

Успіхів!

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, Почесний працівник туризму України

340 учнів постраждалої під час обстрілів Авдіївської школи

  • 18.04.19, 22:35

340 учнів постраждалої під час обстрілів Авдіївської школи залишаються без нормальних умов – Анна Горбань

Школа в Авдіївці постраждала під час обстрілів взимку 2015 року.

«Авдіївська опорна загальноосвітня школа №2, де навчаються 340 учнів та працює 26 вчителів, залишається з 2015 року не відремонтованою», –  повідомила голова ГО «Розумне майбутнє нації» Анна Горбань.

Вона відзначила, що під час поїздки в ООС  відвідала особисто декілька шкіл та поспілкувалась з представниками управління освіти, учнями та педагогами.

«Жити, а тим більше вчитися в зоні військового конфлікту є дуже складним завданням. Це постійна загроза, стрес, обмеження та знання, з якими не мають жити діти. Зокрема, це обмеження пересування, так як певні території поза перевіреними шляхами знаходяться в зоні обстрілів чи можуть бути заміновані. Це знання, як треба діяти в випадку обстрілу та як ховатися. До цього не мають додаватися ще і побутові проблеми. Проте, наразі діти Авдіївської опорної загальноосвітньої школи №2 змушені навчатися в іншій школі і коли закінчиться ремонт приміщення їх школи – не відомо», – зазначила голова ГО «Розумне майбутнє нації».

Анна Горбань підкреслила: «Школа постраждала в січні-березні 2015 року від прямих та осколкових попадань під час артобстрілу міста. Частково вже були здійснені ремонтні роботи, відновлено та закуплено обладнання. Але, роботи декілька разів припинялися і на момент, коли я відвідувала «сіру зону» – зупинилися. Повернувшись з поїздки, я спробувала дізнатися причину призупинення ремонтних робіт. Як зазначили  співрозмовники, ремонт був зупинений через узгодження кошторису та договорів на продовження робіт».

«Відвідуючи США я спробувала знайти допомогу в вирішенні цього питання, зараз звернулася до учасниць міжнародного конкурсу, в якому я перемогла в 2018 році, до знайомих публічних осіб. Будемо шукати шляхи допомоги. Але – найбільше викликає здивування ситуація, коли ремонтні роботи тривають третій рік. На мою думку, школи мають бути відновлені в першу чергу, тому що діти та їх освіта – мають бути пріоритетом», – зазначила Анна Горбань.

планується низка спільних заходів” – зазначила Анна Горбань

  • 16.04.19, 17:28

Для активних жінок з громадського сектору  важливо приймати участь у міжнародних заходах!

12 квітня у Національній спілці журналістів України пройшла прес-конференція Голови ГО “Розумне майбутнє” Анни Горбань – “Звіт про поїздку до ООН”.

В березні  Анна Горбань стала учасницею CSW – Сесії Комісії ООН зі становища жінок,  яка була присвячена  «Системам соціального захисту, доступу до державних послуг та стабільній інфраструктурі для забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок і дівчат».

Анна Горбань зауважила, що для активних жінок з громадського сектору  важливо приймати участь у міжнародних заходах задля налагодження зв’язків та залучення підтримки міжнародної спільноти.

 

Під час сесії QA Анна звернулася до Генерального Секретаря ООН  з ініціативами щодо вирішення збройного конфлікту в Україні.

“Діти, які народилися в зоні конфлікту, за два роки підуть до школи. Вони навчилися відрізняти звуки снарядів. Я хочу щоб вони бачили мирне небо і були щасливі”

“Я сприймаю Ваше втручання як попередження працювати більше і краще над

питаннями, які Ви підіймаєте”  – почав свою відповідь Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Представниці української діаспори, експати та світового українського товариства, до яких мала нагоду звернутися Анна під час візиту до Нью-Йорку та Вашингтону,  радо сприйняли запрошення та долучилися до акції збору книжок для дітей зі Сходу  “Спільне майбутнє через спільні книжки“.

Наступного місяця книжки поїдуть до малечі в зону ООС.

“Також планується низка спільних заходів” – зазначила Анна Горбань.

До участі у прес-конференції була запрошена Лариса Вербицька, співзасновниця Спілки Коло Жіночого Партнерства,  керівниця проекту “Регіональна антикорупцийна мережа”,  яка в своєму виступі нагадала позицію західних партнерів,  що була висловнена Куртом Волкером на Форумі в Вашингтоні – “Не питайте нас “Що нам, українцям, треба робити?”,  надайте свої ініціативи. Ми будемо раді підтримати!”

“Ми будемо використовувати всі інструменти народної дипломатії для встановлення миру в Україні. Я мама. Не буває чужих дітей. Я хочу, щоб мій син був щасливим. Я хочу, щоб всі діти в Україні росли щасливими” – зазначила Анна.

Анна запросила всіх бажаючих долучатися до акції збору книжок для дітей зі Сходу  “Спільне майбутнє через спільні книжки“через однойменну сторінку у фейсбуці і пообіцяла надати повний звіт майбутнього візиту.

«Мадам Баттерфляй» не вразила...

  • 13.04.19, 11:40
5 та 6 квітня 2019 року в Одеському Національному академічному театрі опери та балету відбулася прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй».
Для втілення цього проекту, який мав усі шанси стати знаковим явищем, якщо не для театрального життя України, то принаймні для самої Одеської опери, були залучені: диригент-постановник ІгорЧернецький,режисер-постановник Анатоль Прайсслер (Австрія), художник-сценограф Карел Спанхак (Нідерланди), два художника по світлу, співробітник ОНАТОБ В'ячеславУшеренкота ДавидАльберт (Німеччина), а також художник по костюмам УлліКремер.
                                                                            Але стати чимось більшим, ніж чергова рядова вистава, цьому видовищу не судилося.
Коли йдеш на виставу, завжди сподіваєшся на те, що саме сьогодні та саме зараз тебе змінить побачене та почуте. Сподіваєшся, що кожна людина в глядацькій залі разом із тобою, хоч на крихту, але стане кращою, освіченішою, добрішою, чутливішою. А коли їдеш зі столиці з чітким наміром отримати виключно позитивні враження, невимовно прикрим стає полиново-гірке розчарування, що доводиться спостерігати ті ж самі проблеми, що й на театральних сценах Києва.



Анатоль Прайсслер – режисер, успішний перекладач  та  автор. Дебютував як режисер у  2001 році.
Але річ не в тім, що фахівець, який у професії вже близько двадцяти років вирішив відмовитись від динамічної мізансценічної структури, що на сцені фактично нічого не відбувається, що мізансценічний малюнок вкрай одноманітний і що все в найкращих традиціях «розводки». Не в тім навіть, що в сценографічному вирішенні вистави і натяку на образність немає - це радше підпорядкування задуму режисера, а не виснажена творча уява сценографаКарела Спанхака, який у 2018 році створив фантастично переконливу сценографію до дитячої опери «Гензель і Гретель» для Штауфер Фестивалю.  До того ж, варто зазначити, що візуальну складову цього видовища вдалося врятувати завдяки блискучій роботі художників по світлу, та цілком притомній роботі художника по костюмам – УлліКремера, людини, яка бездоганно  працює як із тканинами так і з формами.
 


Все ж найбільшим розчаруванням стала безнадійно зіпсована інтерпретацією Ігоря Чернецького (чи пак її відсутністю) музична складова вистави, реанімаційною терапією для якої не спрацювала навіть сама по собі геніальна музична мова Пуччіні. Зізнаюся, в душі жевріла надія, що вистава 6 квітня буде вдалішою аніж перша. Але окрім приємної заміни гравців серед виконавців головних партій, на терплячого та спраглого глядача не чекало нічого хорошого чи нового.
 

Диригент та співаки зійшлися у нерівному двобої, з якого вийти переможцями співакам не вдалося.  На боці маестро боролися жорстко випалювані піцикато, грубе звучання струнної групи, оглушлива до неможливості мідь та доведена, здавалося б ще 5 квітня, до найвищої точки, фальш дерев'яних духових. Але 6 квітня виявилося, що в цьому плані немає нічого неможливого.

Зогляду на сказане вище, цілком природною є відсутність балансу між співаками та оркестром.
                                                                                      Величезну кількість питань викликають темпи, хоча говорити про них доволі важко, адже не зрозуміло, який темп є еталонним та чи існує цей еталон взагалі,- у глядацькій залі було зрозуміло одне – диригент явно прагне прибити співаків до самого долу кілками невиправдано затягнених темпів.
Пуччіні - незрівнянний композитор-драматург, він надзвичайно майстерно акцентує головні психологічні кульмінації своєї улюбленої «японської драми», чого маестро Чернецький не відчув, а глядач не почув.
І. Чернецький був надмірно спокійним, навіть не дивлячись на зовнішньо енергійний жест, опера не палала під його рукою. В дуеті Чіо-Чіо-Сан та Пінкертона не вистачило пристрасного й темпераментного натиску, що не тільки дозволило би зробити музичну тканину живою, але й не аби як підштовхнуло би й самих акторів, до прояву почуттів та взаємодії.

Позбавили глядача трагедії і в 2 арії Чіо-Чіо-Сан із 1ї картини 2 дії. Єдине, що наштовхує на думку про наближення фатальної розв'язки – це обрана композитором тональність as-moll, що знову ж таки є невід’ємною та неподільною заслугою Пуччіні .
Маючи смак, художнє чуття та певну сміливість, із музичним полотном «Мадам Баттерфляй» можна бавитись як завгодно, тим самим змушуючи сяяти цю коштовність новими й новими барвами. Саме тому щире здивування викликає те, що диригент Ігор Чернецький не лише не зміг переконати своєю музичною концепцією вистави, але й дозволив запідозрити себе в тому, що насправді вона відсутня.  

 Важко зрозуміти, чому до такого серйозного проекту, як «Мадам Баттерфляй», очільники ОНАТОБ готові залучити іноземну постановочну групу, а диригента-митця відшукати не спромоглись.
Непідробну та щиру цікавість викликає і принцип підбору запрошених співаків: чи можна допускати до роботи акторів, у арсеналі яких два з половиною погляди та три жести?Створені ними образи у виставі цілком посередні, що можна було би компенсувати бездоганним вокалом. Але й цією перевагою запрошені актори похизуватися  не можуть.
Виконавиця партії Чіо-Чіо-СанХірокоМоріта– чарівна, миловидна японка.  Але вона не героїня естетики Пуччіні. Мертва жестикуляція, відсутність акторської харизми, призвели до  того, що створений співачкою образ був непереконливим та пекельно нудним.


Не скажу, що маю  особливі претензії до вокалу ДоменікоМеніні (Італія). Так, у партії Пінкертона він звучав упевнено, але так званий «потиличний» звук призвів до значних  інтонаційних втрат .
Образ Сузукі неперевершено втілила Катерина Цимбалюк. Її пластика, грамотне фразування, обдуманий спів, а не просте озвучування тексту не змогли залишити глядача байдужим.
  Катерина Цимбалюк
Виконавець партії Пінкертона, 6 квітня, Олег Злакоман, наче граючись виводив  широкі динамічні переливи, вражаючи бездоганними звуковеденням та інтонацією.


В будь-якому випадку можна щиро порадіти за Одеську оперу. Ну і нехай вистава не змусила забриніти жодну струну моєї душі, згорьованої від оперної безідейності останніх десятиліть. Але спроба перемогти своєю бездарністю геніальність Пуччіні успіхом не увінчалась. Що не може не тішити.

Ольга Савчишин



Анна Горбань звернулася до Генсека

  • 10.04.19, 13:07

Втручання українки Анни Горбань стало попередженням для Генерального Секретаря ООН.

 

На 63-й сесії Комісії ООН зі становища жінок Анна Горбань звернулася до Генсека з ініціативами щодо вирішення збройного конфлікту в Україні.

«Я сприймаю Ваше втручання як попередження працювати більше і краще над питаннями, які Ви підіймаєте», – заявив під час роботи 63-ї сесії Комісії ООН зі становища жінок, коментуючи виступ членкині делегації «Українські жінки в ООН», громадської діячки, голови ГО «Розумне майбутнє нації» Анни Горбань, щодо ситуації на Сході України Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

«Там є наші агентства. Я сприймаю Ваше втручання як попередження працювати більше і краще над питаннями, які Ви підіймаєте. Я буду слідкувати за посиленням нашої  діяльності тут», – зазначив Антоніу Гутерреш, коментуючи виступ представника української делегації Анни Горбань.

Під час свого виступу голова ГО «Розумне майбутнє нації» заявила: «У нашій країні продовжується війна і ті діти, що народилися, коли ця війна почалась, через два роки підуть до школи. Ці діти відрізняють постріли снарядів за звуком. І це велика проблема для нашої країни. Бо наші діти мають жити і розвивати свої таланти під мирним небом над головою. Ми – сильні жінки! Ми приїхали сюди (в ООН. – прим. ред.) з рішеннями. Ми знаємо, як вирішити питання, і ми намагаємося їх вирішувати. В нас є проекти. Але ми хочемо міжнародної допомоги. Ми хочемо звернути увагу на нашу країну, аби міжнародна спільнота знала, що ми чекаємо на допомогу в вирішенні наших питань», – звернулися у своєму виступі до Генерального секретаря ООН Анна Горбань.

Коментуючи свій виступ, голова громадської організації  зазначила:

«Міжнародна спільнота не має забувати, що в Україні триває війна і перші, хто від неї страждають, це діти. На початку березня я особисто відвідала зону ООС (колишню АТО). Відвозила книжки, які за моєї ініціативи збирали українські зірки та просто громадяни. Я передала ці книжки в три школи, що знаходяться на лінії зіткнення, поспілкувалася з учнями цих шкіл, вчителями, місцевими жителями. Залишитися байдужою просто неможливо. Я хочу, аби міжнародна спільнота та особисто Генсек ООН, наші політики переймалися цими питаннями не лише на словах», – зазначила голова громадської організації. Готуючись до збору книжок я направила запити до Міністерств. Ті дані, що я отримала, вражають. Скажу лише, що сьогодні на лінії зіткнення, фактично під загрозою обстрілів, знаходиться 41 школа і навчається біля 42 тис. школярів. Ми маємо зробити все, аби забезпечити їх безпеку і надати можливості вчитися і жити як їх однолітки на інших територіях України. Я готова звертатися до міжнародних лідерів аби досягти цього», – зазначила Анна Горбань.

Довідка: З 11 до 22 березня 2019 року у штаб-квартирі ООН (м. Нью-Йорк, США) проходила 63-й сесія Комісії ООН зі становища жінок. Для участі в якій зареєстровано біля 10 тисяч учасників зі всього світу.

Зелене будівництво в Києві

  • 06.04.19, 05:23

Сьогодні українські забудовники йдуть за сучасними еко-трендами для того, щоб створювати комфортні умови для життя серед природничого довкілля.

Екологічні проблеми, які виникають при будівництвах, вирішують вже більше, ніж півстоліття.

В країнах Європи при експлуатації нових будинків необхідно дотримуватися міжнародних сертифікатів BREEAM (науковий підхід до екологічних проблем в високому аспекті) та LEED (фокусуються на енерговодоспоживані).

Один із таких сертифікатів – це показник відмінної якості житла.

В Україні є свої норми ще з радянських часів, але сучасних вносять дедалі менше. Ініціатива нововведень йде лише від будівельних компаній, а не від влади.

З новобудов за останній час, немає жодної з будь-яким сертифікатом, що підтверджує екологічність будівлі.

Проект АТ АКБ «Аркада», яка створює комплекс «Патріотика на озерах», принципово відрізняється від нині реалізованих житлових комплексів.

Природний затишок як для людей, так і для звірів. Максимальне збереження території, вулична енергія буде використовуватися від природних джерел, а саме – сонячні батареї. Такі проекти будуть не забруднювати навколишнє середовище і дешевші в експлуатації.

Аналогічно створюються умови для підтримки екології щодо електромобілів.

Жителям мікрорайону не доведеться їхати за територію ЖК для пошуку АЗС, а достатньо поставити свій автомобіль на підзарядку…

На території навколо озера Небреж, 52 % займає парк з озером, де будуть пішохідні та вело-доріжки, пляжі, дитячі та спортивні площадки, лісо-паркова зона, де екологічний простір має бути збережено для природного благоустрою.

За цим забудовники звернулися до екологів та дендрологів, які допомогли грамотно спланувати територію, скоректувати архітектурні рішення забудов і розробити план щодо уникнення сміттєзвалища.

Саме з організації інфраструктури забудовник починає реалізацію проекту: очищення лісопаркової зони, озеро буде зариблено спеціальними видами для проживання.

Великі кроки на які йдуть інвестори такого масштабного проекту, роблять сміливий виклик іншим забудовникам.

Вигоди інвестиції в екологічні рішення будівництва цілком зрозумілі: гармонія з природою, маленькі гроші за комунальні послуги та в забезпеченні здорової атмосфери.

Це те, що треба як  громадянам, так і забудовникам нового покоління.

Осокорки: ситуація яскраво демонструє беззаконня

  • 28.03.19, 16:32

Рівень довіри до поліції є основним  критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції – ст. 11 ЗаконуУкраїни «Про Національну поліцію».

Але про який рівень довіри до правоохоронної системи можна говорити, коли поліція стає на бік тих, хто порушує закон, обслуговуючи інтереси посадовців і чиновників, що, власне, може прирівнюватися до співучасті у злочинних діях.

Саме так сталося в ситуації, коли 25.03.2019 р. комунальні підприємства Київської міської державної адміністрації розпочали роботи з розбирання естакади з пальовими фундаментами на перетині вулиці Колекторної та проспекту Петра Григоренка.

Необхідно зауважити, що естакада з пальовими фундаментами на перетині вулиці Колекторної та проспекту Петра Григоренка була збудована саме з метою захисту та гарантування безпечності магістральним каналізаційним мережам Бортницької станції аерації при переміщенні вантажів транспортними засобами на будівельний майданчик ж/м «Патріотика на озерах».

Естакада збудована із додержанням усіх вимог технічного завдання, виданого ПрАТ «АК «Київводоканал» для проектування вказаної споруди та влаштування тимчасових під’їзних шляхів до будівельного майданчика. Рішення про знесення цієї мостової споруди було прийнято на засіданні Постійної комісії КМДА з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 18 березня 2019 р.

Підставою для цього рішення стало лише припущення голови правління ПрАТ «АК «Київводоканал», що нібито при проходженні через естакаду вантажних транспортних засобів можливе порушення технічного стану напірних каналізаційних колекторів.

Цей факт красномовно свідчить, що такий терміновий демонтаж естакади є фактично безпідставним. Оскільки наявність будь-якої загрози від цієї споруди не підтверджується жодним документом і жодної експертизи з цього приводу не проводилося.

Розвиток подій щодо руйнування мосту розпочався ще близько 4-ї год. ранку. Виникає питання, чому це працівники поліції прибули сюди ще до світанку. Спадає на думку лише припущення, що була потреба потрапити сюди зненацька або приховати від стороннього ока свої дії. Власне десь так і було.

Оскільки без жодних пояснень і без пред’явлення будь-яких документів поліція досить жорстко відтіснила охорону будівельного майданчика, яка знаходиться там на договірній основі. Протягом всього часу охорона перебувала в оточені поліції під постійними погрозами щодо затримання та арешту.

Коли поліція звільнила естакаду від охорони, була дана команда наступній групі поліцейських у складі 4-ох екіпажів, супроводжувати та заводити техніку на міст для його демонтажу. При цьому техніка не мала державних номерних знаків, а символи її ідентифікації ретельно зафарбовані.

На запитання охорони, на яких підставах тут перебуває незрозуміла техніка й плануються проведення робіт, ані відповіді, ані дозвільних документів ніхто не надавав. Жодних документів або пояснень щодо ситуації, працівники поліції не дали й офіційним представникам забудовника, які прибули на будівельний майданчик за повідомленням охорони. Прозвучало лише твердження, що правоохоронці здійснюють відповідний наказ.

Логічно виникає питання, чому працівники поліції не надавали обґрунтованої відповіді? Можливо тому, що її не існувало, або тому, що правоохоронці фактично керувалися лише вказівкою посадових осіб, обслуговуючи їхні приховані інтереси.

Такий факт є прямим порушенням ст. 8 п. 3 Закону України «Про Національну поліцію», де зазначається, що «накази, розпорядження та доручення вищих органів влади, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть біти підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Поліція, насамперед, була зобов’язана перевірити документи, які б підтверджували законність дій комунальних служб та невстановленої техніки, що приїхали руйнувати об’єкт, що був побудований, як захисна споруда для стратегічно важливих міських комунікацій. А в разі, коли цього не було зроблено, це яскраво свідчить, що правоохоронці в порушення закону просто виконували чиїсь доручення. Таким чином вони стали співучасниками злочину.

Схоже, що й нова поліція діє за старим зразком і традиціями, охороняючи не порядок та безпеку громадян, а прислуговує забаганкам посадовців. Для прикладу, коли поліція в цій ситуації забезпечувала умови для руйнуванням мосту, існувала реальна загроза екологічної катастрофи техногенного характеру, що призвела б до перебою з вододопостачанням у Києві, а лівобережну частину столиці могло б залити нечистотами. Адже роботи проводилися без належного оформлення та відповідної проектної документації. А могло призвести до непоправних наслідків.

Аби припинити вчинення правопорушення та забезпечити порядок, представники забудовника скористалися своїм правом і викликали поліцію. На жаль, виклик залишився без належної реакції. А працівники, поліції ,які знаходилися на місці, також ігнорували всі прохання про припинення робіт з демонтажу.

В підтвердження незаконності їхніх дій поліцейським було пред’явлено чинну ухвалу Господарського суду міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову від 08.02.2019р. у справі № 910/1424/19, якою Київській міській раді, Київській міській державній адміністрації та будь-яким іншим особам заборонено здійснювати демонтаж тимчасових під’їзних доріг та споруд, влаштованих для забезпечення заїзду будівельної техніки на земельну ділянку, де ведеться будівництво ж\м «Патріотика на озерах».

Натомість, поліція взагалі не реагувала на документ, який є безсумнівним доказом того, що розбирання мостової естакади, відбувається в порушення судової ухвали й закону. Зважаючи на відсутність документального обґрунтування проведення демонтажних робіт та ухвалу Господарського суду міста Києва, стає чітко зрозуміло, що всі роботи по руйнуванню мосту над колектором, як, власне, й сама присутність тут неідентифікованої важкої будівельної техніки та комунальних служб є цілком незаконним.

У той же час, саме поліція на місці події проявила байдужість як до документів, що їм надавалися, так і до рішення суду, яке їм було пред’явлено. Це можна розцінювати як вчинення умисного злочину.

Про вказані факти свавілля керівництва столиці та бездіяльність поліції забудовник повідомив у своїх зверненнях із цього приводу та напрвив відповідні заяви до правоохоронних органів, а також супроводжуватиме розгляд цих справ у встановленому законом порядку.

Прикро, що такими діями влада Києва показує негативний приклад, що можна забути про європейські цінності та Конституцію й закони , й на власний розсуд встановлювати свої порядки, використовуючи для цього поліцію як інструмент тиску.

Така ситуація яскраво демонструє беззаконня й подає найгірший сигнал, що можна зневажати судові рішення, а правоохоронні структури наймати задля обслуговування своїх інтересів.