Це в принципі все, що я хотів сказати про батькопродавця Богдана

  • 22.10.19, 14:55

Майже біблейська притча про українську політику.

І про свідому підлоту сценаристів Кварталу, які роблять все, аби принизити українську націю. Варто лише побіжно згадати  яскраві вислови Президента України Зе про “україну-порноактрису, яка дає”, “гру” на роялі, підставу хору Вірьовки…

Але, історія батькопродавця Богдана Яременка те все перевищує. Оцініть драматизм сюжету! І  логіку.

На факультеті журналістики Київського університету, у нас був улюблений викладач Василь Васильович Яременко. Патріот, Інтелектуал, Історик, Інтелігент…

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Аби довго не розповідати, загляніть хоча б у Вікіпедію, почитайте статті Василя Васильовича.

Вже після університету, я кілька разів зустрічався з Василем Яременком, виступав на його захист, навіть чарчину колись пили…

Світла, потужна Особистість!

Після публікації кількох  культурологічних розвідок Василя Яременка у найтиражнішій газеті “Сільські вісті”, проти автора і редакції вперше відкрито виступила організована єврейська мафія і секта Хабад на чолі з її ідеологом, а нині путінським депутатом ВРУ, соратником Медведчука, мафіозо Рабиновичем.

Відповідно, українські патріоти і просто свідомі люди, журналісти виступили на захист. Саме тоді публічно засвітився харківський ребе Едуард Ходос, який видав кілька шокуючих книг про, як він каже, злочини іудо-нацистської секти Хабад, членами якої є практично всі провідні олігархи єврейського походження на кшалт Коломойського, Рабиновича, Пінчука та інших. У тому числі акторів Ксюші Собчак і Володимира Зеленського, які за повідомленням преси, кілька років тому зустрічалися з московським керівництвом секти і отримали благословення на висунення у Президенти Росії – Ксюша Собчак і у Президенти України – Володимир Зеленський. Результат бачимо…

Українська філія Хабаду керується з Москви, радником і другом Путіна Берл Лазором. Центральний офіс у Брукліні, Нью-Йорк.

До перевороту 1917 року, Любавицький ребе знаходився у містечку Любавичі, нині Росія. Потім єврейські комуністи Леніна евакуювали його до США. Головним ворогом секта вважає Гетьмана Богдана Хмельницького і українське козацтво.

Нині Хабад, за свідченням Ходоса, досяг неймовірної могутності, крім США зосередившись на країнах колишнього СРСР. Ось і Президента України отримали…

Прикметно, що єдиним, хто відкрито виступив проти єврейської мафії та іудо-нацистської секти Хабад, був колишній Президент України Петро Порошенко. Він фактично знищив мафіозо Коломойського. Трохи не встиг. І прогнозовано програв. А ми маємо ганьбу у формі нового Харанта…

У Василя Яременка є син Богдан Яременко. Колишній дипломат і консул України у Стамбулі. Під час Майдану він публічно підтримав протестувальників, за що позбувся посади, стрімко увірвавшись у публічний пресовий простір. Ми, учні Василя Васильовича, раділи успіхам його сина, всіляко підтримуючи.

І раптом воно взяло і вступило в партію Укроп, фінансовану хабадівським олігархом Коломойським. Ще й недолуго виправдовувалося. Зрадив батька… Адже, все знає і розуміє…

Відповідно, такого ренегата мафія підтримала, просунула, забезпечила піаром.

Коли формувалася ЗекоМанда на вибори до Верховної Ради України, Богданчика не забули. Демонстративно висунули в окрузі, де до того переміг і був депутатом Достойний Син Свого Батька, патріот-свободівець Андрій Іллєнко.

Оцінили рівень драматургії?

Батькопродавець проти Справжнього Сина свого батька і патріота!

Відповідно, зазомбовані виборці-зебіли проголосували за батькопродавця. Єврейська мафія дала йому хлібну посаду голови міжнародного комітету парламенту. Не дивно, що Богданчик переконливо агітує за здачу України Путіну, виступаючи проти руху “Ні капітуляції”. Батька продав, продає і Україну.

За шмат гнилої ковбаси…

Висновки робіть самі.

Що я хотів би зробити з батькопродавцем Богданчиком Яременком?

Просто плюнув би йому в морду. Що і роблю віртуально. У кого буде реальна нагода плюнути в його бік, хоча б, зробіть це, не стримуйтеся. Можна флеш-моб оголосити…

Згадується Тарас Бульба…

Це в принципі все, що я хотів сказати про батькопродавця Богдана Яременка.

Майже біблейська притча…

Віктор Тригуб, редактор козацького журналу “Нова Січ”, безробітний

«Шакал я паршивий!»

  • 15.10.19, 09:55

«Шакал я паршивий!»

Або хто поверне ікону в музей?

         Фраза про паршивого шакала належить Васілію Алібабаєвічу, герою культового радянського трилеру «Джентльмени удачі». Навіть у покидьків совкового суспільства існували табу, які не дозволяли їм чинити певні дії. Нагадаю, що цю фразу герой-кримінальник сказав, коли вважав. що він пограбував дітей у дитячому садочку. На жаль, у певної категорії діячів культури подібні табу просто відсутні. Це робить їх значно небезпечнішими, ніж кримінальні авторитети минулого. У тих що було в руках? «Фомка» і відмички. А у «культурних авторитетів» - бюджетні кошти, музейні колекції, майно, владні повноваження, які дозволяють їм знущатись над підлеглими, «карати і милувати» - поки що доганами, звільненнями та преміями. Тим паче, що за повного потурання попереднього складу Мінкульту це набуло гротескних масштабів.

         Трохи нагадаємо найближчу історію. Було у нас Міністерство культури України. Роль міністра в ньому грав Євген Нищук. Зараз ця установа приєднана до утворення, яке називається Міністерство культури, молоді та спорту. Цирк поїхав. Але блазні залишились. Чудернацькі персонажі, яких попризначав та понагороджував міністр-артист та його попередник Вячеслав Кириленко, далі «рулять» провідними музеями країни. Я маю на увазі Національний музей історії України, Національний музей народної архітектури та побуту, Лавру та багато інших закладів, які очолюють особи, що опинились там дивним шляхом, який в цивілізованому світі йменується корупційним.

         Почну з улюбленого мною Пирогова. Особа, яка вмостилась у крісло генерального директора Музею архітектури та побуту, по-перше взагалі не мала права там опинитись, а по-друге, давно повинна була пересісти на лаву підсудних. Оксана ТеодозівнаПовякель до роботи генеральним директором національного музею мала близько трьох місяців музейного стажу. Міністерство культури, вочевидь, розгледіло в даній кандидатурі щось недоступне сторонньому спостерігачу. Ще перебуваючи на посаді виконувачки обов’язків гендиректора, Оксана Теодозівна перевершила, вочевидь, всі сподівання, які на неї покладались керівництвом Мінкульту. Такій кількості нечесних способів заробляння коштів позаздрив би легендарний турецькопідданий Остап Бендер. Махінації з квитками, «мертві душі - підсніжники», незаконні побори зі знімальних груп… До речі, серед знімальних груп на музеї бували і артисти «Кварталу», що зараз мають відношення до влади. То, може, боротьбу з хабарництвом хай почнуть там, де їм відомо, хто і як заробляє «на культурі»? Апогеєм бурхливої «діяльності» пані Оксани була вирубка кількох гектарів заповідного пирогівського лісу. Факт браконьєрських дій був зафіксований та доказаний. Але на захист директорки стали Мінкульт за активної участі одіозної заступниці Тамари Мазур, нардеп Ємець, помічники якого були задіяні у валці та вивозі цінних порід дерев з музею. На слідчого чинився тиск. Справа загальмувалась на невизначений час.

Ще одна стаття, де за свавілля одних неврівноважених осіб платять чомусь інші платники податків – незаконні звільнення. Сумарно провідні музеї країни виплатили за останні роки мільйони бюджетних коштів людям, які були звільнені з примхи некомпетентних директорів, але зуміли захистити свою гідність та через суд доказати незаконність звільнення. Лідерство в даних перегонах – за двома директорками національних музеїв – Тетяною Сосновською та Оксаною повякель. Донедавна конкуренцію їм складав лаврський заповідник. Але після того, як його очільник пересів у крісло заступника, звільнених там поменшало. Хоча дивним чином там вже кілька років не проводиться конкурс на заміщення посади генерального директора, а заповідник тихенько втрачає статус об’єкта ЮНЕСКО.

Ще один вид кримінальних «перегонів», де лідерство ділять Повякель з Сосновською – фінансові порушення. Мільйонні зловживання, виявлені аудиторськими перевірками, чомусь не призвели до розриву контракту з жодною з фігуранток. Натомість пані Повякель міністр-артист під завершення каденції ще й нагородив званням Заслуженої – ні, не корупціонери – діячки в культурі. Дивні діла твої почивший в Бозімінкульт!

Про фахову діяльність цих та ще кількох музеїв багато писалось - не хочу повторюватись. Підміна наукових досягнень дилетантською показухою – у випадку Історичного це неграмотні виставки рівня продовженої групи молодших класів, а у Пирогові натомість в п’ятдесяту річницю музею територію «кладовища деревяних будиночків» в хвіст і в гриву використовують, як майданчик для особистого збагачення кілька наближених до «тіла» людей. Також там проводяться «хвестивалі» гречки, гарбуза, інших борщових наборів.

Навесні в пирогівськомускансені сталася надзвичайна подія. Під час незаконних зйомок, які організував заступник гендиректора Артем Палієнко, за відсутності доглядачки, з однієї з хат пропала ікона святого Миколая. Всю провину, звичайно, поклали на відсутню доглядачку. Заставили бідолашну жінку писати пояснення та пригрозили, що доведеться віддавати п’ять тисяч(?!). Мені цікаво, коли закінчиться ця музейна вакханалія – а вона колись закінчиться! – то хто буде відшкодовувати збитки, завдані українським об’єктам культури? Можливо, пан Євген Нищук, який незаконно пропихав на посади «любих друзів»? Чи бувший мєнт, а нині – завідувач музейним відділом міністерства Чорногор?

І взагалі, які наступні дії людей, під чиїм керівництвом зараз опинились культура, молодь та спорт? Будемо далі спостерігати за нищенням нашої – ні! – не нашої! А нашого народу - духовної спадщини. М’яч на половині нового керівництва культури. Міни, закладені попередниками, можуть вибухнути в будь-який момент. Це – в разі, якщо негайно не приступити до розмінування. Часу на розкачку немає Зовсім.

P.S. За останні роки з'явилося багато матеріалів про «досягнення» цього музейного менеджменту. В кінці статті даємо на них посилання. Якщо знайдеться режисер, трилер за цими статтями може вийти ще той.

Вадим Логвінов

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin;}

Артем Дубнов - відстоюю вимоги громадян Троєщини

  • 09.10.19, 22:27

Виборці столичної Троєщини чекають новин про діяльність свого народного депутата. Маємо перше повідомлення-звіт від Артема Дубнова в ФБ.

Сайти медіа-групи УПК будуть пресово контролювати роботу депутата від виборчого округу №213… Занадто багато проблем у Деснянському районі…

Нарешті повернувся до Фейсбука, щоб поспілкуватися з вами та розповісти про останні новини. Це були надзвичайно важкі два місяці. Важкі у приємному сенсі, бо ми почали з продуктивної праці.

Наша команда довела, що Верховна Рада може бути ефективним майданчиком для дискусій та прийняття законопроектів.

Ми вже виконали деякі пункти передвиборчої програми політсили “Слуга народу”, які від нас очікувало суспільство: прийняли закон про процедуру імпічменту президента; ухвалили за основу всі законопроекти, які стосуються антикорупційної та судової реформ; повернули відповідальність за незаконне збагачення; зробили крок до оновлення складу ЦВК тощо.

Крім того, триває наша робота у комітеті з питань здоров’я нації, де ми разом з громадськістю вивчаємо актуальні проблеми та вибудовуємо шляхи їх подолання.

Як депутат — представник київського округу з найбільшим числом населення та відповідною кількістю проблем, я також відстоюю вимоги громадян Троєщини. За цей час ми провели багато зустрічей з мешканцями.

До речі, ми з командою вже направили запит до прем’єра щодо виділення коштів та вжиття відповідних заходів стосовно будівництва метро на Троєщину. Беремо це питання під контроль.

Отже, роботи ще багато. Це — тільки початок. Тож, залишайтеся на зв’язку, щоб бути в курсі подій.

З повагою,

Артем Дубнов,

народний депутат, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

 

Якихось особливих рекомендацій і піару НМАУ не потребує

  • 04.10.19, 20:29

Національна музична академія України стрімко виходить у лідери кращих вищих учбових закладів держави! Як і у рейтинги кращих музичних учбових закладів світу.

Якихось особливих рекомендацій і піару НМАУ не потребує. Лише авторитетні підтвердження. І вони є!

-З гордістю хочу повідомити, що Наша музична Академія увійшла до переліку лідерів вишів, які досягли найкращих показників на підтвердження статусу «національний»!!! Які потужні виші ми обійшли в рейтингу читайте на сайті Нашої Академії! Віват Академія! – написав випускник НМАУ ім.П.І.Чайковського Alex Lapushkin

І офіційне повідомлення:

-Цьогоріч Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в Україні вперше здійснило аналіз річних звітів національних вишів.

Із 118-ти закладів, які на момент проведення аналізу мали статус «національний», звіти про результати роботи за 2018 рік до Агентства подали 113. На їхній основі були обчислені значення інтегрального індикатора виконання порівняльних критеріїв для кожного із суб’єктів дослідження.

Із великою гордістю повідомляємо, що НМАУ ім. П.І. Чайковського увійшла до переліку лідерів закладів вищої освіти, котрі досягли найкращих показників на підтвердження статусу «національний».

Як засвідчує наведена підсумкова таблиця, ми обійшли у рейтингу такі брендові українські виші, як Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний медичний університет імені Олександра Богомольця, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського та інші.-пише сайт НМАУ.

Вітаємо колектив студентів і викладачів академії з перемогою! Бажаємо усім творчого натхнення та наснаги задля досягнення нових вершин!

-Урааа!
Серйозно – команда ректора Максим Олегович Тимошенко робить все можливе (і неможливе) для того, щоб ми стали кращим ВНЗ в Україні і дійсно стали тими, ким нас вважають – провідною інституцією музичної освіти у Центральній і Східній Європі! – написав радник ректора НМАУ Iouri Loutsenko

Варто нагадати, що новий ректор НМАУ Максим Тимошенко, що очолив НМАУ в результаті запеклої конкурсної боротьби, перебуває на посаді менше року! А які позитивні зміни вже відбулися!

Активізувалися міжнародні контакти. Почалася потужна співпраця з китайськими партнерами. Йде ремонт приміщення Консерваторії і нещодавно аварійного студентського гуртожитку. Оновлено учбовий процес. Покращено матеріальне стимулювання викладачів і студентів. Запроваджено нові технології…

Вітаємо колектив НМАУ!

Сайт Музика України

Час розповісти, хто буде опікуватися музейними справами

  • 01.10.19, 21:30
Міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський вже викликає співчуття. Хоча ми попереджали! Під Мінкультом почався безстроковий пікет Незалежної профспілки Національного музею історії України.

Щодня, окрім вихідних з 9. 00 до 9. 15 за адресою: вул. Івана Франка, 19.

І мені особисто, молодого Міністра щиро жаль. Бо він до тієї кризової ситуації не причетний. Більше того, телегрупи медіа-холдінгу, який він ще недавно очолював, завжди оперативно підтримували вимоги саме музейників.

Проблема є і її треба негайно вирішувати! Ось що повідомила профспілка:

ДИРЕКТОРКА НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТЕТЯНА СОСНОВСЬКА АКТИВІЗУВАЛА «БОЙОВІ ДІЇ» ПРОТИ ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ  МУЗЕЮ

В стані божевільної агонії, намагаючись прикрити свої фінансові афери, директорка Національного музею історії України Тетяна Сосновська продовжує плодити безглузді догани та подання на звільнення членів профкому Первинної профспілкової організації НМІУ.

Реагуючи на свавілля «керманички» та для пришвидшення процесу очищення української культури від корупціонерів та гопників, справжні профспілкові організації з 25 вересня 2019р. поновили протестні акції під будівлею Міністерства культури за адресою вул. Івана Франка, 19.

Станом на сьогодні, Сосновська відкрила «бойові дії» не лише проти профспілки музею, а й проти фахової частини колективу. Не зважаючи на Законодавство України, вона просто «зачищає» останні осередки музейних фахівців, які з останніх сил намагаються стримати це свавілля. Безліч листів до керуючого органу, численні звернення, та, практично нульові результати.

Ми сподіваємося, що нове Міністерство культури, молоді та спорту, очолюване Володимиром Бородянським, нарешті дослухається наших вимог.

Справжні профспілкові організації Національного музею історії України  –Первинна профспілкова організація НМІУ та Первинна профспілкова організація Всеукраїнської незалежної професійної спілки «Захист праці» в НМІУ. Вони виборюють права працівників музею, а не право на безбідне життя директорки музею Тетяни Сосновської.-пише блог uamediacen

Саме тому головна вимога – відсторонення від посади Т. Сосновської та всебічна перевірка її діяльності.

Всі, хто поділяє ці вимоги, можуть долучитись до щоденних акцій протесту, які відбуваються щодня, окрім вихідних з 9. 00 до 9. 15 за адресою: вул. Івана Франка, 19.

Профком.

Контакт тел. 0972288930 Ольга

На черзі ще кілька подібних протестів.

Для нової команди Мінкульту, де немає адекватних фахівців з конфліктології інтелектуальних протестів науковців, подібні акції стають початком кінця. Бо суспільні симпатії на стороні музейників, яким вже втрачати нічого, і які загартовані багаторічними “боями”.

А це і публічні протести, кримінальні розбірки, суди, профспілковий рух, міжнародний розголос…

Пан Бородянський може пояснити, чи є у нього перемовники, що зрозуміють протестувальників, зможуть їх заспокоїти і вирішити конфлікт? Час розповісти, хто буде опікуватися музейними справами?

Хоча я особисто вважаю, що очільнику Мінкульту варто особисто зустрітися з колективом НМІУ. Вислухати, зрозуміти і прийняти ЗАКОННЕ рішення, якого всі чекають. І проконтролювати, аби воно відбулося.

Тут “відморозитися” не вийде. Чекаємо Позиції!

Протестувальники будуть виходити під Мінкульт щодня. Преса їх підтримає. Люди теж.

Що будете робити, пане Міністре?

Буде якась публічна реакція, чи страус?

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, Президент медіа-групи

Ми на порозі гуманітарної катастрофи!

  • 30.09.19, 09:58

Хроніки нищення сільських музеїв. Волинь.

Все виявилося набагато гірше, ніж передбачали експерти. Україна ризикує повністю втратити систему сільських і районних музеїв, що фінансуються місцевими територіальними громадами.

Саме заклади культури почали “оптимізовувати” першими, зменшуючи фінансування, міняючи досвідчених директорів на “правильних”, а то й тихо закриваючи БК, бібліотеки, музеї…

Журнал “Музеї України” отримує чимало тривожних сигналів про скрутний стан маленьких регіональних музеїв. Мабуть варто розпочати хроніку ліквідації сільських музеїв. І жорстко привернути до проблеми увагу влади. Рятуємо заклади культури!

Як приклад, публікуємо вже оприлюднений у місцевій пресі і блогосфері, надісланий до редакції лист директора унікального Волинського скансену Олександра Середюка:

«ГРОШЕЙ НЕМА І НЕ БУДЕ. ТРОХИ Є, АЛЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ МЕНЕ…»

                        Під таким гаслом працює нині Княгининівська сільська рада.

Я це зрозумів не одразу, аж через три роки. Вихований за селянською простотою і дитячою наївністю, я вірив комуністам і соціалістам – ідеологам комуністичного майбутнього. Тепер – щирим демократам і аристократам, які у вишиванках співають: «запануєм і ми браття у своїй сторонці…».

Я щиро повірив також молодій і симпатичній кандидатці на посаду Голови Княгининівської ОТГ Олені Твердохліб, яка енергійно ходила з хати в хату, красномовно стукаючи до сердець кожного виборця.

Їй вистачало часу тричі організувати зустріч з виборцями у будинку культури в смт Рокині. У своїй програмі про побутові та соціальні проблеми селища вона також обіцяла надавати дієву підтримку нашому закладу, яким є Рокинівський музей історії сільського господарства Волині – скансен, так як об’їздила майже всю Європу і бачила на власні очі музеї-скансени і яку користь у національно-патріотичному вихованні приносять вони.

Та яке ж моє було здивування, коли Олена Олегівна, як тільки посіла крісло Голови, почала діяти з точністю до навпаки. На всі листи, звернення і клопотання Музею про надання фінансової підтримки для розширення експозиції-скансену, проведення ремонтно-реставраційних робіт, санітарної чистки дендропарку – парку-памятки садово-паркового мистецтва Загальнодержавного значення «Байрак», зведення погруддя хрещеному батьку селища Рокинь, народному академіку картоплі Петру Сергійовичу Теслюку – була одна відповідь: коштів НЕМА.

В усному пояснені звучала не менш саркастична відповідь: не маємо права, бо ви не наш.

t_1_kniagininivska-otg

-Так Музей знаходиться на території Княгининівської ОТГ, а не в Рожищах!- намагалися ми аргументувати відписки.

Розміщення скансену не бралося за аргумент. Не переконливі були навіть посилання на законодавчу базу щодо охорони та збереження культурної спадщини. А саме:

  1. В Україні її культурно-історична пам’ять невідривно пов’язана з об’єктами нерухомої спадщини, що несуть в собі етнічні коди нації, втілюють її ідентичність, ідеали та надбання. Вся новітня історія України свідчить, що періоди окупації, тоталітаризму та насильницьких змін нашої історії пов’язані в першу чергу із руйнуванням та фальсифікацією історичної пам’яті народу, знесенням аутентичних об’єктів культурної спадщини, що призводить до асиміляції, моральної деградації, аж до повного знищення нації. Невипадково культурні, інтелектуальні та історичні цінності суспільства є об’єктами національної безпеки (Закон «Про основи національної безпеки України»).
  2. Згідно закону України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 24, ст.168), чітко передбачено, про захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури, турботу про розвиток культури; гарантування прав громадян у сфері культури; створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності освіти у сфері культури для дітей та юнацтва, задоволення культурних потреб Українського народу, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення до сфери культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійництва, інших не заборонених законодавством джерел;
  3. Держава у пріоритетному порядку створює умови для: розвитку культури української нації, корінних народів та національних меншин України; збереження, відтворення та охорони історичного середовища;естетичного виховання громадян, передусім дітей та юнацтва; розширення культурної інфраструктури села.

Стаття 16. Збереження культурної спадщини, культурних цінностей та культурних благ. 1.Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують: збереження культурних цінностей на території України, охорону культурної спадщини, захист історичного середовища; функціонування і розвиток мережі музеїв, архівів, бібліотек, мистецьких шкіл, студій, клубів, кінотеатрів, кіно-, відеопрокатних підприємств, об’єднань, заповідників, реставраційних закладів державної та комунальної власності;

Стаття 19. 2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності неприбуткових закладів культури.

            Охорона об’єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що закріплено в Законі України “Про охорону культурної спадщини“, де визначаються основні положення національної політики в цій сфері.

Проте насправді збереження спадщини не тільки не гарантовано державою, але знаходиться під ризиком постійного руйнування, і ця тенденція набула за останні 5-10 років масового розповсюдження.

00999888777

  1. ЗАКОН «Про музеї та музейну справу» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 25,) ( Із змінами, внесеними згідно 1999, ВВР, 1999, N 28, ст.231 ).

Стаття 1. Музеї, їх основні завдання та напрями діяльності

Музеї – це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам’яткоохоронна робота.

Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах. Стаття 13. Фінансування музеїв залежно від форм власності здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів та коштів підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян.

         5.Закон про місцеве самоврядування:

7). створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел;

eetg

Таким чином, Княгининінська сільська рада об’єднаної громади, куди входить і смт.Рокині на території якої розміщена експозиція Музею історії сільського господарства Волині-скансен, є тим культурно-освітнім закладом, яким селищна рада повинна гордитися і всіляко сприяти та підтримувати його діяльність, а не відгороджуватись від нього, як від чужої «дитини».

 

Щоразу, оббиваючи пороги сільради, ламаючи списи на комісіях, ми чули одну наперед заготовлену відповідь: коштів не має.

А де вони можуть взятися для підтримання і розвитку культурної спадщини, коли з легкої руки виконкому, профільних комісій та затвердження на сесії було витрачено 6,5 мільйонів гривень на спорудження стадіону із штучним покриттям? І це в той час, коли за Державною Програмою уряд Гройсмана цільовим направленням виділяв кошти на такі спортивні об’єкти. Про цей кричущий факт головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк детально написав у репортажі.

Де ж можуть бути кошти у сільській раді, коли лише на утримання однієї ГОЛОВИ потрібно пів-мільйона гривень на рік! Так як зарплата у неї вище міністерської і президентсько! Триста відсотків преміальних депутатський корпус затвердив їй на сесії!

     «На посаді сільського голови жінка заробила 492 826 гривень за рік»,- повідомила Рожищенська газета «СІЛЬСЬКИМИ ДОРОГАМИ» напередодні виборів до Верховної ради 21 липня 2019 року.

         В той час, коли Президенту України Володимиру Зеленському за роботу на посаді глави держави в травні нарахований посадовий оклад в розмірі 12 727 грн., а в червні він заробив 28 тисяч гривень.

Про це йдеться у відповіді Адміністрації президента на інформаційний запит видання “Фактор” та в «Українських новинах». Документ підписав керівник Головного департаменту забезпечення доступу до публічної інформації АПУ С. Кондзеля та т.в.о. Керівника Державного управління справами С.Борзова.

Попередній президент Петро Порошенко отримував таку ж зарплату — в його декларації за 2018 рік зазначено дохід від зарплати за основним місцем роботи в 336 тисяч гривень, тобто 28 тисяч гривень на місяць.

То чи варто було витрачати кошти і силу на депутатський марафон до Верховної ради, де зарплата «слуг народу» менша у 2-3 рази?

Варто нагадати, що річний дохід сільської ради складає понад 57 мільйонів гривень! З них – 30750000,00 гривень передбачено на заробітну плату у сільській раді.

Отже, при такому бюджеті, де левова частка витрачається на захищені статті апарату ОТГ, мало що залишається на вирішення соціально-культурних проблем.

Не має коштів не тільки для підтримання музею-скансена, а й навіть на проведення ремонтних робіт опалювальної системи у Рокинівському будинку культури. Це єдиний будинок культурної установи в області, який уже понад десять років не опалюється. А це значить, що заходів там у зимовий період неможливо провести і молоді не має, де подітися крім пивних барів у селищі міського типу. Не має коштів і на видання книги, яка годує розум воїнів і козаків, «Лицарів Сонця».

Не має коштів на проведення ремонту невеликої ділянки майдану в центрі селища науковців Рокинь. Після дощу тут не пройти і не проїхати…-пише блог Сурма-сайт.

То як дійти до розуму і серця керівництва Княгинінивської ОТГ, не знає ніхто. Хоч надія є, так як влада там повністю під контролем «прекрасної» половини, які більш чутливі не тільки до компліментів, а й вирішенню нагальних проблем.

Олександр Середюк,

директор Музею-скансену,

письменник і публіцист,

член Національної спілки краєзнавців України

P.S. Коли верстався номер, відбулася сесія сільської ради ОТГ, на якій депутати нарешті, з другого подання, скасувавши 300 відсотків надбавки до зарплати Голови, залишили лише 100%.”

Ось такий сумний лист про реальну ситуацію, яка вже є на Волині, та і в інших областях. Зрозуміло, можна написати десяток емоційних статей, провести прес-конференції…

Попіаритися. Поплакати і забути. Не в цьому випадку!

Ми будемо боротися!

З досвіду – піар і плачі мало що дадуть.

Варто ПЕРСОНАЛЬНО залучити нового Міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського, Голову “культурного” комітету Верховної Ради України Олександра Ткаченка і кількох депутатів Комітету. Потрібно внести швидкі законодавчі зміни під умовною назвою “Про недоторканість закладів культури”.

Суть – заборонити регіональним “князькам і отаманчикам” в районах і ОТГ брутально закривати “зайві” музеї!

Ввести кримінальну відповідальність і виписати детальну процедуру ліквідації, укрупнення, припинення фінансування і ще якихось дій стосовно закладів культури!

Передбачити схеми надання державних грантів, фінансової підтримки з державного бюджету. Резерв –  фонд Маринки По з 700 млн! А її ставленицю-відкатчицю на чолі, можна сміливо заарештовувати після обшуків і оперативних дій… То дійте!!!

Час припинити відкати і безглузді “грантоїдські” проекти за рахунок народу! Натяк…

Іншими словами, проблему варто швидко вивчити, надати рекомендації, написати поправки і проконтролювати виконання. Врятувати сільські музеї!

Мінкульт в процесі ліквідації. Відповідно, вся та неефективна структура, яка робила вигляд, що переймається музеями, зникла. І то добре. Бо від тих ментів і кагебістів було більше шкоди…

Пишу короткого відкритого листа В.Бородянському і Голові Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ Олександру Ткаченку.

Отож,

Відкритий лист

Міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко

та до членів Комітету

Шановне товариство!

Журнал “Музеї України” вимагає терміново розпочати вивчення ситуації стосовно знищення регіональних закладів культури, перш за все музеїв, які повністю залежать від фінансування з місцевих бюджетів.

Ми на порозі гуманітарної катастрофи!

Просимо негайно створити робочу групу з організації наради про долю місцевих музеїв, куди включити кількох директорів музеїв, керівників культури районного і обласного рівня, представників ОТГ.

Виробити законодавчі рекомендації…

Журнал “Музеї України” готовий організаційно та інформаційно підтримати ініціативу.

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Про «Самотню квітку»

  • 23.09.19, 17:42

Про «Самотню квітку». Український фільм переміг в Болгарії!

Сучасне українське кіно демонструє вражаючі результати! Процес пішов! Непогані фільми знімаються навіть без державної підтримки!

Яскравий приклад – створення двосерійного художнього фільму «Самотня квітка». Попри песимістичні прогнози, зневіру, картину зняли! Більше того, взяли участь у конкурсі VII Міжнародного кіно – і телевізійного фестивалю «Слов’янська казка в Євразійському просторі», який відбувся 5-10 вересня у м. Софія (Болгарія) і перемогли!

Журі відзначило кінострічку «Самотня квітка» найвищою нагородою Міжнародного кінофестивалю – Гран-прі за найкращу режисерську роботу. Також було відзначено за краще виконання ролі у фільмі дипломами виконавицю головної ролі – Ніколь Богач та юну акторку другого плану Софію Тимошенко.

Режисер-постановник Валерій Степанян-Григоренко приймає вітання! Змогли!

Кінострічка розповідає про нелегку долю головної героїні Ніколь. Дівчина живе  у дідуся та бабусі.

Вона оточена турботою своїх друзів, які всіляко намагаються її підтримати. Батько залишив родину, а мати  поїхала за кордон на заробітки, щоб дати доньці щасливе майбутнє.

Ніколь   мріє  побачити своїх найдорожчих батька й матір. Щоночі  дівчинці  сняться батьки. І вона перебуває у постійному очікуванні на зустріч з найріднішими людьми на світі – батьком і матір’ю.

Це основний лейтмотив мелодрами «Самотня квітка».

-Назва фільму глибоко символічна і промовиста. Вона алегорично передає складні процеси формування юної особистості. Психологія дівчинки порівнюється з квіткою. – зауважив Валерій Степанян-Григоренко. Діти схожі на тендітні квіти, які можна вирощувати і леліяти або  згубити і знищити. Скільки понівечених дитячих доль у світі! Вони часто стають жертвами байдужості батьків, які залишають своїх дітей самотніми у холодному жорстокому світі.

Ми всі  пам’ятаємо той час, коли самі були дітьми і завжди, з якимось особливим завмиранням серця, стояли біля вікна, щохвилини чекаючи на своїх любих батьків.

Як склалася доля головної героїні Ніколь ви дізнаєтесь, переглянувши кінострічку.

Вся знімальна група двосерійного національного художнього фільму «Самотня квітка» (режисер-постановник Валерій Степанян-Григоренко) з хвилюванням очікувала результатів конкурсу VII Міжнародного кіно – і телевізійного фестивалю «Слов’янська казка в Євразійському просторі». Фільм «Самотня квітка» ввійшов до десятки найкращих кінострічок серед 180-и кінокартин. Генеральна дирекція Міжнародного кінофестивалю офіційно запросила режисера-постановника фільму для подальшого змагання у конкурсі за кращу почесну нагороду.
Знову Україна перемогла…


Нещодавно, у 2017-18 роках пан Валерій разом зі знімальною групою успішно завершили роботу над кінострічками: документальний фільм «Театральними шляхами Володимира Дальського» отримав Гран-прі (2017), художньо-документальний фільм «Стежками Олеся Гончара» та «Митець з берегів Кільчені» нагороджені «Золотою трояндою на Міжнародному кінофестивалі в Болгарії» (2018).
Від режисера та всієї знімальної групи велика шана людям якім не байдуже виховання підростаючого покоління України засобами кіномистецтва, це люди справжні патріоти України. Серед них: Олена Богач – Сімаковська, Олександра Дрозденко, Орест Михайлович, ректор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського Максим Тимошенко, очільник Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, директор музичної школи ім. Жуковського, директор міського Палацу ветеранів, Віталій Павлович та інші повноважні особи, – повідомила прес-служба.

Кінострічки були створені без державної підтримки та дотацій. Сподіваємось, що в подальшому держава буде більше приділяти уваги дитячому кіно в Україні, так як сьогодні проблема виховання молоді повинна стояти на першому місці.

 

У стінах Національної музичної академії ім.П.І.Чайковського  відбулася зустріч з творчою групою фільму. Академія – це справжній храм Мистецтва, де відбуваються знаменні події світового рівня. Чимало випускників працюють в кінематографі.

Саме таким дійством стало вручення дипломів та призів журі Міжнародного кінофестивалю юним талановитим акторкам фільму”Самотня квітка”- Софії Тимошенко та виконавиці головної ролі – Ніколь Богач.

Незважаючи на юний вік дівчата блискуче зіграли свої ролі, що особливо відзначило високоповажне журі.

-Вітаю рідну донечку з першою у житті значною перемогою! Кінострічка за її участі отримала найвищу нагороду – Гран-прі Міжнародного кінофестивалю у м. Софія (Болгарія), а сама Софійка – диплом за краще виконання ролі другого плану! – написав ректор НМАУ Максим Тимошенко, -Подальших успіхів тобі, моя маленька красуня! Найщиріші вітання талановитому режисерові Валерію Степанян за чудовий національний художній фільм “Самотня квітка”.

Режисер-постановник Валерій Степанян-Григоренко в черговий раз підтвердив свій професіоналізм! Очікуємо на нові проекти!

Сподіваємося, оновлене керівництво Держкіно теж розпочне співпрацю з Майстром, підтримає його наступні фільми!

З свого боку медіа-група вільних журналістів Українська пресова корпорація, через власні сайти Кіно України, Музика України, Музеї України, Нова Січ, Сурма, Секунда, Балтика-прес, SeсоndUSA, Громада Києва, Закарпатський край, Східний Донбас та чисельні блоги, теж долучиться до медійного супроводу фільму ”Самотня квітка”.

До зустрічі в кінозалах!

Підготував Віктор Тригуб, сайт Кіно України

художній фільм “Самотня квітка”

  • 18.09.19, 21:27











Світова перемога України в Євросоюзі –
Болгарії Український національний двосерійний художній фільм “Самотня
квітка” ( режисера Валерія Степаняна- Григоренка) отримав найвищу
нагороду – головний приз – Гран -прі Міжнародного кіно- телевізійного
фестивалю “Слов’янська казка в Євразійському просторі”, який відбувся
5-10 вересня 2019 року в Софії (Болгарія).
























У стінах Національної музичної академії ім.П.І.Чайковського  сталася сенсаційна подія.

Академія – це справжній храм Мистецтва, де відбуваються знаменні події світового рівня.


Саме таким дійством стало вручення
дипломів та призів журі Міжнародного кінофестивалю юним талановитим
акторкам фільму”Самотня квітка”- Софії Тимошенко та виконавиці головної
ролі – Ніколь Богач.



Незважаючи на юний вік дівчата блискуче зіграли свої ролі, що особливо відзначило високоповажне журі.

-Вітаю рідну донечку з першою у житті значною перемогою!
Кінострічка за її участі отримала найвищу нагороду – Гран-прі
Міжнародного кінофестивалю у м. Софія (Болгарія), а сама Софійка –
диплом за краще виконання ролі другого плану! – написав ректор НМАУ
Максим Тимошенко, -Подальших успіхів тобі, моя маленька
красуня!Найщиріші вітання талановитому режисерові Валерію Степанян за
чудовий національний художній фільм “Самотня квітка”.

Прес-служба











Хостинг “УкраИна” нищить газету “Секунда”

  • 12.09.19, 05:52


Ось так виглядає оновлена форма цензури, погрози, тиск на журналістів, перешкоджання діяльності ЗМІ! Рівень хамства якихось мачиків з фірми-хостингу зашкалює!
Поступила жалоба на ваш сайт (газета Секунда)
Пожалуйста, в течение 48 часов устраните причины жалобы или предоставьте свидетельства опровергающие слова отправителя жалобы. По истечению указанного срока предоставление услуг будет приостановлено.

Отправитель жалобы,,,
Суть не в аферистах, які надіслали типу скаргу! А в діях хостингу! Це що, будь-яке наше розслідування може бути блоковане якимось хлопчиками з якогось хостингу?

Сайт газети Секунда поки що тут – http://www.krme.top/

При цьому блокується ВЕСЬ сайт! А як з рішеннями суду? А свобода слова? А наші рекламні речі?

Тут журналістам варто знову згуртуватися, зрозуміти на базі яких законодавчих актів бариги так нахабно стали себе поводити? І трохи те підправити…

Погані тенденції…

До речі, журналісти медіа-групи Українська пресова корпорація, почали відчувати внутрішню душевну муку, навіть передчуття, що співробітники, як ми вважаємо ПРОРОСІЙСЬКОГО, хостингу “Украина” якимось чином зациклені на інтересах країни-агресора, що виражається у повному ігноруванні ними державної української мови? Чи немає тут прихованої підтримки терористів ЛДНР? Чи не час СБУ, Генпрокуратурі та іншим правоохоронним органам поцікавитися діяльністю і засновниками цієї дуже цікавої для контрозвідки структури?

Те саме очікує і як ми вважаємо, дрібних аферистів, які пишуть дивні скарги на офіційно зареєстровані ЗМІ.

Редакція газети “Секунда” спрагло очікує закінчення 48 годин, наданих нам для виконання ганебного ультиматиму сумнівного хостингу “Украина”…

Давайте, закривайте сайт ЗМІ без рішення суду! Аплодуємо!

Час пішов!

Віктор Тригуб, журналіст, президент медіа-групи Українська пресова корпорація

Максим Тимошенко про НМАУ

  • 08.09.19, 23:51

Національна музична академія України ім.П.І.Чайковського переживає бурхливий період оновлення. 10 місяців тому, на відкритому демократичному конкурсі переміг професор Максим Тимошенко, ставши ректором НМАУ. Нова команда відразу розпочала обіцяні зміни, підтримані колективом.

Результати вражають: розпочато ремонти студентського гуртожитка і будівлі Консерваторії. Налагоджено масштабну співпрацю з китайськими партнерами. Академія зазвучала у ЗМІ. Відбулися зміни в навчальному процесі. Активізувалося творче життя. І все це менш ніж за рік!

Ректор НМАУ ім.П.Чайковського Максим Олегович Тимошенко зустрівся з журналістами і розповів про життя Музичної Академії.

-Максиме Олеговичу! Вітаємо з початком нового навчального року! Нині Консерваторія була у центрі уваги всієї України. В день Незалежності на даху вперше прозвучав державний гімн. А преса повідомила, що вперше за 62 роки відбувається ремонт. Чим живе Академія?

-Йде нормальний учбовий процес. Студенти, у тому числі першокурсники, почали навчання. А нам вдалося розпочати масштабні ремонтні роботи. Востаннє консерваторія ремонтувалася в 1956 році. З того часу дах не оновлювався. І вперше за 62 роки ми розпочали. Завдячуючи китайським партнерам ми маємо цю можливість. Це перший крок для того, щоб робити ремонт далі. Адже, ситуація критична – покрівля вже клаптикова. Протікає. В багатьох аудиторіях мокрі стіни, грибок. Взимку холодно. Як бути музикантам, співакам? Тому ремонт – в пріорітеті!

-Ще рік не минув як Ви обрані ректором, а вже стільки зроблено. Почалося відновлення гуртожитку, великої зали…

-Ми все не можемо вирішити одразу. Наша команда напружено працює. Але, і проблем чимало! Роками все відкладалося “на потім”… Концертна зала ремонтується. Все робиться продумано, у межах можливого. До мене приходять люди, наші українські меценати і питають: «Чим ми можемо допомогти?». Ось, будь ласка, є аварійні аудиторії. Були дві аудиторії залиті окропом. Була магістраль прорвана. Студенти та викладачі хотіли, аби це було зроблено на європейському рівні. Вдалося!  Я дуже вдячний цим меценатам і нашим китайським партнерам.

-До речі про партнерство… Чому Ви обрали саме Китай?

-Не ми, а вони нас обрали. Ми дійсно один із кращих ВНЗ в китайських рейтингах та один із кращих ВНЗ в світі по музичному мистецтву. Тому вони дуже шанують нашого геніального композитора, засновника Петра Чайковського.  Нагадаю, що він походить з великого козацького роду Чайок. Єдина академія, до якої він має відношення – це Національна музична академія України імені Петра Чайковського. До речі, в нас вже така дата – 105 років академії, 105 рік навчальний. 80 років виповнюється, як нам присвоїли ім’я цього великого композитора. І ми отримали статус Національний. Весь світ знає нас – китайці нам зробили пропозицію. Дійсно зараз будується академія біля Пекіну. Це партнерство з Китаєм, співпраця з Феншуйським університетом. Є велика програма, яка цікава та важлива для нашої держави. За основу береться наша будівля головна на Городецького. Це буде великий комплекс.

-А як же фінансування?

-Вони вкладають гроші. Наші китайські друзі виділили нам гроші на ремонт даху. Такий рівень нашого визнання, що ми туди даємо наші знання. Наша школа, наші викладачі. Вони вважають нас одними із кращих в світі. Держава виграє в тому, що там будуть бакалаври – 5000 студентів, у них буде ліцензія в Китаї. Назва цього університету Хеншуйська Міжнародна українська академія ім. Петра Чайковського музики і мистецтва.

-А наші студенти туди не переїдуть?

-Ні. Кращий китайський магістр буде навчатися в Києві. За це вони будуть платити гроші, Україна отримає податки. Це великий та потужний проєкт. В Північному Китаї буде на 150 млн. населення єдиний музичний потужний ВНЗ. Тому відношення таке і такий прийом, який був в Китаї. Ми були просто вражені.

-Як відбулася зустріч в Китаї?

– Була дійсно історична поїздка. Уявіть собі, що ми приїздимо, а на хмарочосі напис: «Максим Тимошенко, велком ту Чайна енд Нешенел музікал академі». Нас це вразило. Це рівень державного прийому і нас приймали керівники регіону. Їх лідер до кожного підходить та питає: «Яка у вас методика викладання?». Коли він проводжав до машини, то сказав мені: «Пане Тимошенко, тут вітер, Ви дуже дорогий для нас гість». Для мене це щось неймовірне. Вони сказали, що якщо Ви бажаєте потужну країну, то маєте до викладача та вчителя відноситися як до імператора. Нам є чому навчатись в Китаї. Ця програма налаштована на користь нашій державі, нашій академії.

Це престиж держави, що ми маємо такий філіал в Китаї. НМАУ – дуже відомий ВНЗ в КНР. Ми в минулому році були на 5 місці по кількості іноземних студентів, серед них більше всього китайських студентів.

-Це правда, що перші китайські студенти з’явилися за часів ректорства Вашого батька?

-Так, хочу нагадати, що мій батько активно в цьому працював. Я продовжую справу його життя і цим пишаюсь. Єдине, що я перший, хто за 105 років здійснив візит. Нині будується академія!

– Вам велике спасибі за те, що  не забуваєте в академії про війну на Сході. В пресі повідомили, що готується масштабна художня виставка добровольця 92 бригади ЗСУ, арт-директора Музею плакату Юрія Неросліка. Що це буде?

-Це його тематичні плакати, які пов’язані з війною. Ця людина, яка дійсно була в Іловайську, вижила в “котлі”. Я відгукнувся. Юрій створює і неймовірні художні полотна. Нещодавно він повернувся з творчого туру Литвою, Латвією, Швецією, Фінляндією, Естонією. Зробив кілька плакатів про консерваторію. Плакати про видатних композиторів, музикантів, поетів… Виставка з двох розділів – плакати і пейзажі. Наша зала, поруч з якою буде виставка, носить ім’я Героя України Василя Сліпака, оперного співака. Тому, такі речі ми шануємо та розуміємо ситуацію в країні. Це правильно. І для студентів є необхідним елементом патріотичного виховання.

-Академія всіляко сприяє проведенню різноманітних студентських заходів. Чого очікувати у новому сезоні?

-Планується чимало акцій. Вони різні. До речі, капусники були унікальні, я намагаюсь поновити цю традицію. Студенти мене пародують, я сприймаю це нормально, бо я сучасна людина і на жарти нормально реагую. Ми готуємо поновити це, бо гумор потрібен. Ми працюємо для студентів. Клімат в колективі нормальний, і це важливо. Нам потрібно показувати більше позитиву. Формати змінюються. Дуже прагнемо змін і студенти унікальні. Я пишаюся, що наші випускники пам’ятають про нашу академію.

Музична Академія звучить! І це – головне!

Підготував Ростислав Тригуб, сайт “Музика України”