д-р Володимир Мезенцев
КІУС Торонто
14 березня 2023 р. в бою з російськими загарбниками у Луганській обл.
загинув д-р Юрій Коваленко, наш дорогий колеґа і друг, багатолітній
учасник розкопок у Батурині.
Штаб-сержант Юрій Коваленко (1966-2023 рр.), снайпер 58-ї мотопіхотної бриґади ім. гетьмана Івана Виговського. Фото з «Фейсбуку
Він стояв біля витоків
створення Національного заповідника «Глухів», від 1999 р. завідував там
науково-дослідним відділом та викладав археологію України у Глухівському
національному педагогічному університеті. Професори вважали його
прекрасним викладачем, улюбленцем студентів, новатором і ґенератором
ідей.
Д-р Коваленко був провідним краєзнавцем, дослідником історії та
археології рідного м. Глухова Сумської обл. і Сіверської землі за княжої
та козацької діб, автором понад 70 наукових публікацій, учасником
багатьох археологічних експедицій. У 2006 р. отримав освітній ступінь
маґістра на кафедрі археології і музеєзнавства Київського національного
університету, а 2021 р. захистив кандидатську дисертацію про історичну
топографію Глухова, одної з гетьманських столиць України, в Інституті
історії Чернігівського національного університету. Опублікувати її як
книгу завадила його передчасна смерть.
Юрій був відданий професії археолога, захоплювався польовими
дослідженнями, особливо археологічними розвідками, з любов’ю
колекціонував старожитності, здебільше зброю та військове спорядження
різних часів. Вчений заснував і розбудував Музей археології Глухова, де
більшість експонатів знайдені ним, був ентузіастом музейної справи в
Україні. Новаторськи й високопрофесійно застосовував потужні
американські металодетектори та інші новітні технічні методи пошуків
артефактів, поховань, втрачених споруд та різних археологічних об’єктів.
Як досвідчений і авторитетний польовий дослідник д-р Коваленко 17
років брав активну участь в розкопках м. Батурина Чернігівської обл. у
складі нашої українсько-канадської археологічної експедиції, що
базується при Національному університеті «Чернігівський колегіум». Від
2001 р. Батуринський археологічний проєкт спонсорують Канадський
інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету в м.
Едмонтоні та Дослідний інститут «Україніка» у м. Торонто в Канаді. Цей
проєкт підлягає Центру українських історичних досліджень ім. Петра Яцика
при Торонтському відділі КІУС
(https:// www.ualberta.ca/canadian-institute-of-ukrainian-studies/centres-and-programs/jacyk-centre/baturyn-project.html).
Фонд Катедр Українознавства у Нью-Йорку також підтримує історико-археологічне вивчення Батурина щорічними субсидіями.
Археолог д-р Юрій Коваленко, завідувач науково-дослідним відділом Національного заповідника «Глухів». Фото з «Фейсбуку».
У складі Батуринської археологічної експедиції д-р Коваленко очолював
загін студентів-істориків Глухівського університету та учнів
військового ліцею Глухова й керував археологічними розвідками. Він мав
незрівнянні здібності виявляти у товщі землі залишки мурованих споруд,
металеві вироби і людські рештки. Йому належить відкриття фундаментів
зруйнованих головного храму Батурина, Троїцького собору, фундованого
гетьманом Іваном Мазепою, цегляних підвалів його резиденції та інших
важливих архітектурних пам’яток і цвинтарів Мазепиної столиці, розореної
московським військом за наказом царя Петра І у 1708 р.
Д-р Коваленко надавав керівникам експедиції цінні консультації про
археологічні знахідки й був співавтором п’яти оглядових статей про
результати розкопок Батурина 2016-20 рр. українською і англійською
мовами.
Керівники
Батуринської археологічної експедиції (ліворуч): Юрій Ситий, Вячеслав
Скороход (Чернігівський університет), Володимир Мезенцев (КІУС) і Юрій
Коваленко, 2012 р.
Як висококваліфікований фахівець з воєнної археології він також
останні роки приймав участь у розкопках в Німеччині й здобув визнання у
німецьких археологів. Юрій був вражений і розчулений їхньою турботою про
його родину під час російського нападу на Україну, від якого постраждав
Глухів, близький до кордону з РФ.
З початком війни на сході України 2014 р. вчений приєднався до
гуманітарної місії «Чорний тюльпан», де використав свій багатий
археологічний досвід і хист для розшуку, ексгумації та ідентифікації
полеглих українських воїнів у зоні АТО. Учасники місії з ризиком для
життя віднайшли й вивезли понад 150 тіл загиблих у боях під Іловайськом і
Дебальцевим та передали для перепоховання рідним. За ці заслуги 2017 р.
д-р Коваленка нагороджено грамотою Президента України і відзнакою
Міністерства оборони України.
Ю.
Коваленко з металошукачем на розкопках залишків зруйнованого маєтку
гетьмана Івана Мазепи на околиці Батурина, 2012 р. Знімки з розкопок
Батурина В. Мезенцева.
Як відданий патріот, незважаючи на вік, 53 роки, у 2020 р. він
добровільно вступив до лав ЗСУ і служив на передових позиціях перед
тимчасово окупованими ворогом територіями Донеччини. Був нагороджений
відзнаками Генерального штабу та командувача Об’єднаних сил ЗСУ.
Перебуваючи у війську, 2021 р. д-р Коваленко спромігся успішно захистити
свою кандидатську дисертацію і продовжував консультувати дослідників
Батурина до початку масштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022
р. Нехтуючи погіршеним станом здоров’я, у 56 років штаб-сержант Ю.
Коваленко брав участь в боях з аґресором у Сумській, Чернігівській та
Луганських областях до останньої миті свого яскравого геройського життя.
Юрія любили й поважали усі, хто його знав, тепер глибоко сумують і
переживають трагедію та численно відгукнулись на сумну подію в Україні
та Канаді. У спогадах на «Фейсбуці» глухівчани називають його найкращою
людиною їхнього міста, цвітом нації. Вони велелюдно проводили Юрія в
останній путь. Він був надзвичайною світлою особистістю, скромною,
делікатною, надвідповідальною, небайдужою людиною, завжди готовою
ділитись своїми великими знаннями і якомога допомогти колеґам і учням.
Обдарований задушевний співак і музика, Юрій співав у церковному хорі,
на ватрі в Батуринській експедиції, на музичних фестивалях та сам
складав гарні пісні козацького жанру. Зараз пісні про УПА й трагічне
зруйнування Батурина 1708 р. у його виконанні лунають на відео в
Інтернеті
(https://www.facebook.com/100009179901870/videos/1570591816743078;
https://www.facebook.com/100002595884905/videos/2838180136510818).
Справжньою опорою Юрія були його дружина Оксана Коваленко, відома
журналістка і працівниця мерії Глухова та доньки-студентки Леся й
Іванка, які вивчали історію і з дитинства брали участь у розкопках
Батурина. Щасливою подією для родини Юрія стало народження онуки Варвари
2022 р. Він тішився немовлятком і співав ій улюблені пісні під час
відпустки додому на Різдвяні Свята, незадовго до свого останнього бою.
Ю. Коваленко з дружиною Оксаною, відомою журналісткою, на прийнятті у Глухові, до 2020 р. Світлина з «Фейсбуку».
Молимось за спокій душі й Царство Небесне Герою та за милість і ласку
Божу його чудовій родині у годину тяжкої втрати і смутку! 18 березня
родина поховала нашого колеґу поруч могил його батьків у с. Некрасове
під Глуховом. Вічна пам’ять і слава знаному науковцю та захиснику
Батьківщини!
Вдова загиблого глибоко вдячна усім друзям і вченим, які
співпрацювали з її чоловіком, за співчуття й всебічну підтримку та
висловлює особливу подяку родині німецького археолога Ґідо
Левандовського. Він прийняв до своєї хати у Німеччині й вже рік
опікується обома доньками і онукою Юрія, які евакуювались з
прикордонного Глухова, рятуючись від російських обстрілів. Проте Оксана
Коваленко лишається з старими батьками у рідному місті.
Надруковано у тижневику Гомін України, Рік LXXV, № 13, Торонто, 28 березня 2023 р., с. 10.
dav
