Сьогодні вночі не стало Антона Денисенка, ми його знали, як Змєєлова http://blog.i.ua/user/8088198/Юашка знову трохи померла.Спочивай...[Приєднана картинка]

Я вже писала в минулій замітці, що маю подругу і друга, з якими йду по життю ще зі школи. Хочу написати про одну передноворічну історію, яка сталася зі мною і моїм дружбаном. Так вийшло, що після школи наша трійка розділилася. Наша подруга вступила на істфак в Чернівцях, ми в Київ, але в різні навчальні заклади. Якось перед самим Новим Роком, коли сесія вже була здана, а до потяга додому залишалось ще пару днів, я не стала сумувати в общазі, а поперлася в...

Читати далі...

У когось залишились кореша ще зі школи? У мене так. В моєму житті є такі друзяки, які не загубилися на життєвому шляху, всі роки вони поруч, пам'ятають мене ще з підлітковими прищами на лобі і, сподіваюся, побачать, як я старію, а я побачу, як старіють вони. Почну... В десятому класі до нас прийшли двоє з іншої школи. Вона - стильна штучка з білосніжним довгим волоссям. Він - стильна штучка... і теж з довгим волоссям, правда з русявим. Йшов 1992 - 1993 рік....

Читати далі...

На облаке, свесив ноги вниз, сидел уставший, немолодой мужчина со странной бородкой. Рядом с ним аккуратно стояли кеды, любовно обмотанные синей изолентой. За мучения при жизни и честно и по совести проведённое время на земле, небесная администрация выделила новому постояльцу просторное кучевое облако, практически без осадков и с прямой видимостью на Украину. - Просрали... все просрали. Но мне по фигу. Я уже не с вами дураками, - бурчал себе под нос мужчина. - Ой ,Саша, ты все ноешь? ...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]Я вам чорного гумору назбирала. Беріть, що є, або несіть своє.Цьомаю всіх крепко, але поганих не в засос.

Не знаю, як у кого, а у мене перед Новим Роком завжди чешеться фен-шуй... ну в смислі, що треба пересунути трохи меблі, або той ковйор, що у спальні, перетягти у дитячу, а з дитячої на кухню, або повикидати половину з шафи, щоб потім через пів року зійти з розуму, шукаючи любиму футболку. Цей рік не виключення, тому показую вам, що я наробила. Кухню перемальовую не перший раз і, підозрюю, не останній.Так було...[Приєднана картинка][Приєднана картинка]А так стало...Вибачаюсь, що не...

Читати далі...

Чи хтось не любить зиму більше за мене? Зима мене починає бісити ще з вересня місяця, коли приходять перші холодні ночі і мій організм якось одразу скукоджується, починає кутатись в одіялко і все тяжче його з того одіялка виколупати без серйозної мотивації. В зимі мене вкурвлює абсолютно все. Головне, це, звичайно, холод. За гороскопом я Змія, мабуть причина в цьому. Друге - це короткий світовий день. Без сонця мені одразу хочеться скружопитись в калачик. Це, скоріш за все, теж зміїне...

Читати далі...

Люблю хустки. Маю цілу колекцію з тих, які ношу і з тих, які не ношу. Не ношу не тому, що не гарні, а тому, що вони зберігають енергетику тих людей, які передали мені цей скарб у спадок. Моя любов до української хустки дуже давня і щира. Пам'ятаю, мені було років 14 і я вибирала свою першу у бабулі в великій дубовій софці.- Олю, бери оцю турецьку з люрексом. Нашо тобі ті лапаті бабоцькі?- Ні. Хочу цю бордову з китицями!Пам'ятаю ту хустку. Я довго носила її поверх пальто і завжди отримувала...

Читати далі...

Відвела дитину до садочка, їду назад в автобусі... Поряд зі мною сидить жіночка років 50, в руках тіліфон, як табло на Ж/Д вокзалі. Хочеш не хочеш, але трохи й піддивляєшся, хоча страх як цього не люблю. Так от... тітка з щасливим обличчям читає інстаграм Регіни Тодоренко і щось ще й коментує. Що за бажання слідкувати за життям чужої тобі людини? Вийшла я з автобуса, зайшла в м'ясний купити курячого фаршу, прийшла додому... а сама досі думаю про ту 50-ти річну тітку. Це вона така щаслива, що...

Читати далі...

- Це що за чупакабра? - Божечку, яке гидотисько! - Матірбожа! Воно що хворе? - Понавиводять мутантів, а вони потім страждають. - Що нормального не могла взяти? - Кіт має бути волохатим і з блохами! Отаке я іноді чую, коли хтось вперше бачить мого лисого кота. Ну якщо так, то хочу сказати, що Добі потроху йде до нормальності ))) Чим ближче до зими, тим більше він обростає шерстю. Волохатими вже стали вуха, п'яти і хвіст. А сьогодні вранці я помітила аж цілу блоху![Приєднана...

Читати далі...