Трохи про мою родину[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]Ну і з останніх моїх новин. Я в черговий раз намагаюся сісти за кермо.[Приєднана...

Читати далі...

Всім привіт. Я жива.Недавно перебирали з чоловіком лахи в квартирі, де він жив до того світлого і щасливого моменту, як зустрів мене і надибали отакий скарб родом з далекого 1987-го.[Приєднана картинка]Я тоді ще була дитям, а мій чоловік вже вибілював своє, тоді ще більш-менш густеньке, волоссячко гідроперитом.Бідна дитина. Мабуть тяжко було бути рокером в 1987-му?! Тепер я розумію, чого воно місцями таке припадошне, просто його часто били. Шуткую звісно. Про свого чоловіка пишу виключно з...

Читати далі...

- Не закрила огірки - не зробила бусики - не пересадила вазон - не скинула жодного кілограма - не перебрала лахи в шафі- не відлучила Степана від цицьки - не ходила по гриби Але є одне, що я зробила - дуже сильно втомилася[Приєднана картинка]

Хочу написати історію одного веселого песика Рокі. Одного сумного дня веселий песик Рокі попав під машину. Господар дуже любив песика і тому відніс його до лікарів в одну велику броварську клініку.Через декілька днів чоловіку повідомили, що Рокі треба приспати і шансів вилікувати немає. Не будемо фантазувати про методи лікування в тій великій знаній клініці, але віддали собаку у стані розкладання тканин, все смерділо і гнило на бідній собаці. Я вже писала, що Рокі дуже любили в його родині ...

Читати далі...

От вам текст моєї кляузи до міської ради. Знизу ще напишу трохи, а поки читайте... Вітаю. По вул. Тратата біля паркану школи лежать бетонні плити, що призначені для вкладання у провулки по цій вулиці. За рік їхнього самотнього лежання силами місцевих засранців було "приватизовано" половина плит. Хотілось би знати, коли заплановані роботи, бо шансів побачити плити в провулках вже дуже мало. Якщо все ж таки моїм милим сусідам вдасться заволодіти усіма плитами остаточно, то, я так...

Читати далі...

Привіт, втомлені сонцем.Якщо чесно, то писати нема про що, але пишу. Ну давайте про жару ...Жара в Україні це вже закономірність і треба звикати. Мій Степан пристосувався дуже швидко. Я би теж робила, як він, та боюся, що гола тітка буде не така мила, як голе дитя. Мій синок просто в одну мить відмовився від одежі. Натягнути бодай щось це ціла проблема, все натягнуте знімається і кидається по кущам через секунду. Вчора зібрала кавалєра гратися з сусідською семирічною Машою. Через...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]Ну ще у мого чоловіка сьогодні днюха...

Нарешті скінчилася школа. Першим ділом я звичайно рванула в село. В селі я спихнула Степана на бабу з дідом, а сама в город. Не знаю, як в інших місцях, а у нас кінець травня це весілля мошок з комарами. А на святковий стіл у них ті, хто затримався на грядках. Що я тільки не купувала і чим себе не мастила, щоб спортити їм апетит, але фігвам. Наквецяла на себе спирту з ваніліном - кусають, облилася одеколоном "Гвоздіка" - кусають. Підказали про дегтярне мило. ОК, труся милом. Чую за...

Читати далі...

Из последних... Какое блаженство натянуть ремень ГРМ и чтоб сошлись все метки. P.S. Больше таких коротких заметок вы от меня не дождетесь. А сегодня устала.

Перекопую місце під старою клубнікою. Я копаю, а котих хрумає хробачків. І не тре мені тут розводити тему, про голодного кота. Кіт їсть виключно курячі шиї і крила....дякую мамі, що привчила. Кіт дістався мамі від сусідки (вона того... трошки померла), а у мами свій кіт, а двох їй забагато і вона дала кота зятю завезти десь на багаті села.... Коротше, кіт живе тепер у нас в Броварах. Звати Адольф Гітлер, бо під носом має чорні вуса. Гітлер трохи чаморошний, бо я йому повистригала ковтюхи...

Читати далі...