Останні статті

Свіжі шпалери



Зворотня сторона мовчання...

Мене нещодавно тут одна дівчинка років 18 спитала "Як, тобі 26 і у тебе не було ніколи депресії?" І я надовго задумалась чому, бо в житті бувало всяке - і падала боляче, і втрачала багато...але не бере мене ця "хвороба ХХІ сторіччя" і все тут. А потім замітка Тати мене наштовхнула на одну з причин. Я не вмію "сидіти тихо, моргати часто". Якщо я проти, я про це кажу і кажу голосно. І мені пофігу кому це казати - начальству чи батькам чи коханому. Єдине що...

Читати далі...

Великие люди

Очень легко найти свои недостатки в великих людях, гораздо сложнее найти в себе их достоинства

Про телефоны

Домашний телефон нужен хотя бы для того, чтобы найти в квартире мобильный

Красота без макияжа или давайте будем сами собой!

  • 13.03.10, 18:30
Одно из двух или я шибко умная или я таки дура. Но не понимаю я - зачем жить с чужим лицом? Зачем рисовать себя каждое утро подчиняясь неизвестно кем придуманым канонам красоты, пытаться перехитрить время и исправить данное природой. Любая женщина красива от природы и секрет красоты не в шаблонных лицах "барби", а в любви к себе самой. Самой красивой, самой обаятельной и привлекательной (с), не зависимо насколько старательно спрятаны все "изьяны". И если человек любит...

Читати далі...

Старі фотографії...

Перебирала шафу, нарила папку з фотографіями...чомусь бабуся не любила розкладати їх по альбомах... Розбирала що лишити, а що викинути - багато фото які не несуть нічого для мене - я не знала цих місць, я не знала цих людей...Але багато дуже цікавих - наприклад родинне фото 1943 року...Несподівано знайшла фотографії свого діда (бабуся розвелась коли татко був ще зовсім малим і відносин не підтримувала)...знов спало на думку що було б непогано розшукати рідню... Цікаво так - фотографії...

Читати далі...

Тушеная капуста с ребрышками

  • 12.03.10, 20:30
Свинные ребрышки разделить на порционные куски и замариновать с помидорами (томатным соусом) и луком на ночь Налить на дно кастрюли немного масла, выложить ребрышки и обжарить 20 мин в режиме Выпечка Нашинковать капусту, перемешать с помидорами и луком из маринада. Вынуть ребрышки из кастрюли, положить капусту, хорошо перемешать с жиром. Залить капусту бульйоном с томатной пастой (соусом), включить режим Тушение на 1,5-2 часа в зависимости от обьема В готовую капусту выложить ребрышки...

Читати далі...

Те що я люблю...

В коментарі не влізе) Люблю летіти на лижах по цілині, відчувати як добре слухаються лижі і чути лише шурхіт снігу... Люблю гуляти або їхати на велосипеді літніми вечорами в солодких пахощах лип, перетинаючи потоки теплого і холодного повітря... Люблю залізти глибоко-глибоко в гори, так щоб було аж страшно від того що навколо нікого немає і слухати тишу... Люблю гуляти чужим містом без гідів і мап, коли не знаєш що тебе чекає за рогом, пити капучіно...

Читати далі...

Снігове щастя

Хоча зима цього року видалась справжньою-справжнісінькою, проте для мене зима без зимових Карпат, то не справжня зима... Попри всі не надто райдужні прогнози щодо наявності снігу я відмовилась від варіанту Буковеля (ну не люблю я його) і вкотре не зрадила своїй улюбленій Боржаві...І вона не підвела - 30 см пухкого і сипучого снігу, два дні сліпучого сонця - ось вам рецепт щастя... Я накаталася і засмагла, надихалася гірським повітрям і набралася сил на найближчі кілька місяців... І не...

Читати далі...

Не признаю ніяких суржиків...

  • 05.03.10, 12:30
Не витримала http://blog.i.ua/user/2675316/417115/ Я українка і горжусь пишаюся цим. Люблю, підтримую єдину державну українську мову і буду захищати її, особливо тепер, коли, без сумніву безсумнівно, почнуться нові гоніння та традиційні утиски саме української мови, щоб повернути назад минуле status quo. Не признаю визнаю ніяких суржиків, більше того, вважаю, що цим ганебним явищем ніхто досі не займається заради того, щоб підтримувати міф про те, що українська мова, це начебто мова селюків та ...

Читати далі...

Не святі горщики ліплять...

В останні півтора місяці це стало практично моєю мантрою... Почуваюся людиною яку поставили на канат над прірвою і сказали "Іди". А як іти і куди іти... І хоча я розумію що піді мною не прірва і я в будь-який момент можу зістрибнути падати всеодно не хочеться... Я розумію, що я перейшла за останній рубіж "дитинства"...бо ми самі того не помічаючи ростем за захисними стінами, які з часом або лишаєм за спиною, або вони розсипаються...раніше я найчастіше сама переростала свої ...

Читати далі...