В предверии восьмого марта интернет кишит советами что б его такого подарить дорогой-любимой-ненаглядной Особенно меня умилила фраза "Прекрасная возможность выразить - НАСКОЛЬКО мужчина дорожит женщиной" Главное "забыть" снять ценник, чтобы женщина глубже пронялась своей стоимостью [Приєднана картинка] В связи с этим возникает вопрос Действительно ли женщин настолько волнует их "стоимость" и во сколько наши дорогие мужчины готовы нас оценить?

Татка, Котяра, Геварыч, теперь Джо...и еще куча тех кто просто тихо перестал писать... В ленте осталось буквально пару человек ради которых хочеться сюда заходить...и возникает вопрос стоит ли вообще заходить... Это не прощание, это просто предупреждение...если я тоже уйду по-английски, не обижайтесь, я не люблю прощаться...

http://blog.i.ua/user/980552/644155/?p=3#advA_advC_644155_11615409 Так, мені зараз дуже не байдуже наскільки наповнюється бюджет країни бо я від нього безпосередньо залежу і я знаю яке широке поле для діяльності дає інтернет-магазин в плані уникання податків. І не треба про зникнення конкуренції, конкурентів вистачить, їх вже більше ніж достатньо, це надто хлібна галузь... Так, я з тих людей хто "ковбаситься на державу за копійки", але виключно тому що мені подобається моя справа, а ...

Читати далі...

Справжня зима, попри всю мою любов до неї таки мене скосила...планувала я вчора влаштувати романтичну вечерю, а натомість прийшлось залазити під ковдри і звідти помираючим голосом керувати власним лікуванням... Тішить те що найближчі пари аж в середу, тож є час вичухатись не вовтузячись з лікарняним, бо за свідченнями тих хто його брав це зараз на рідкість проблематично, навіть в нашому державному КПІ... Коротше кажучи в найближчі дні лежатиму в обнімку з ноутом і питиму літрами трави...

Читати далі...

Не можу сказати що я цього не очікувала, але як завжди сподівалась на те що люди таки колись порозумнішають... Щойно з магазинів зникла гречка, як народ прийнявся за борошно. Аааа, караул, розбирай, пропаде, подорожчає! От мені цікаво - скільки ще разів ми дружно будем ходити по тим самим граблям? Цей сценарій настільки часто повторюється що вже стає абсолютно передбачуваним. Цукор, олія, гречка, сіль, борошно - в ЗМІ проходить новина про те що "буде дефіцит і подорожчання&quot...

Читати далі...

Як завжди, з моїм єврейським щастям - весь січень я плювала в стелю, в"язала-вишивала, валялася на дивані, а щойно почався семестр, мені додали курсів і п"ятеро бакалавриків, як різко почали робитися ті дослідження які я вичікувала-видзвонювала по кілька місяців...Для остаточної повноти щастя мене призначили в оргкомітет конференції...Тішить тільки те що частина курсів почнеться з квітня і зараз розклад такий що я один тиждень вільна. Тож є ще шанси таки вкластися і передзахиститися...

Читати далі...

у відповідь – А дедушку расстреляли? – тихо спросил Борис. – Нет, он, к с'счастью, вернулся. Из лагеря он, когда война, началась, попросился на фронт, и ему разрешили. А после войны пришел домой. А потом уж у них с бабушкой родился мой папа, он был поздний ребенок… А если бы дедушку расстреляли, тогда бы папа родиться не успел, и меня бы тоже на свете не было. Можете такое предс'ставить? Представить такое было невозможно. Чтобы вот этого Нилки "с'совершенно не было на...

Читати далі...

Просто стало интересно На что вы брали или взяли бы в кредит (в долг)

Посилань на першоджерело не даватиму, бо їх тільки на цьому сайті вже з десяток Чудова звістка для всіх невдах і лінтяїв. Тепер якщо вас не прийняли на роботу ви можете заявити що це відбулося виключно через ваше принципове бажання говорити виключно українською мовою... Історію про бідну-нещасну "киянку" (одеського походження) яку пригнобили за праве діло і принциповість в мовному питанні не читав хіба що лінивий...Якщо чесно то масова реакція мені нагадує реакцію на картинки з...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ми перестали цінувати час, ми перестали цінувати речі...Ми поспішаєм змінити себе і все що нас оточує, щоб встигнути за змінами...штучними змінами епохи споживання...Раніше кожна річ, кожна будівля робилася на роки, а то і на віки...а зараз ні для кого не секрет що виробники навмисне закладають у річ обмежений термін роботи - років 5 в середньому...а далі хочеш не хочеш, але муситимеш міняти...Раніше мода змінювалась протягом десятиліть, а зараз сотні дизайнерів...

Читати далі...