Є у мене родич, племінник бабусі. Типовий "невизнаний геній" - купа ідей, жодна з яких так ніколи до кінця не була доведена, при цьому працювати він "на когось" не хоче, та і брати його на роботу вже ніхто не бере, бо знають що лиши на півгодини самого - наробить такого що потім півроку розгрібати будеш... Зараз йому років 45-50...вже років 15 ніде не працює, не п"є (це мабуть єдина його чеснота), живе як бомж в напівзруйнованому батьківському будинку, без води і...

Читати далі...

...мені щороку трапляється студент з яким на весняні захисти приходиться дороблювати диплом он-лайн в останню ніч перед здачею...причому так чудять не тільки бакалаври (це принаймні зрозуміло), а і магістри... От на зимові захисти - там де бакалаври-заочники і спеціалісти все без проблем і вчасно робиться... Може то весна так діє?

Їду я в неділю з дачі, вряди-годи сама, бо чоловік поїхав по ремонтних справах, нікого не чіпаю, одягнута типово по дачному, в старих штанях і футболці, ще й в хустинці бо голова не мита. На одній з зупинок заходить хлопець, років 19-20. Сідає поруч і починає розпитувати куди їде автобус. Пояснюю. Довго розпитує, я терпляче відповідаю, бо приводу посилати як би нема. Вичерпавши тему автобуса, пробує з другого боку: - Ты цветы с дачи везешь? - Мы на "ты" не...

Читати далі...

Текст звідси, абзаци авторські, я тільки прибрала картинки. Це гордо називається "аналітична стаття" і на думку авторки її "зроблено на високому рівні"... Пропоную Вашій увазі 5 рекламних плакатів із прикладами сексизмів зі світу моду. Нагадаю, що сексизм – це ідеологія, яка встановлює нерівні права чоловіків і жінок, або ж статеву дискримінацію. Домінування чоловіків - це патріархат. Домінування жінок - матріархат. Отже…На цьому принті ми бачимо рекламу карколомно-...

Читати далі...

День лізингу і маркетингу розсилки автореферату. Сама суть розсилки для мене досі залишається загадковою. Точніше я розумію, навіщо розсилати автореферат по бібліотеках СНГ, вузах України та профільних НДІ - це логічно, хоча у наш час це насправді можна було б зробити кількома кліками в поштовій програмі, але то таке - бюрократія дерева не береже. Але, встрельте мене, я не розумію навіщо тарабанити на пошту примірники для членів вченої ради і платити по 2.5 за те щоб листоноша відніс їх туди...

Читати далі...

Вже з місяць мене не полишає відчуття нереальності того що відбувається...весь час муляє думка що щось тут не так, щось порушилось у звичному плині життя. Як завжди в моєму житті все вирішилось протягом кількох тижнів. Не знаю чи це доля чи характер, але так було завжди...я тягну-тягну, а потім за місяць роблю те на що у інших пішло 2-3... Нє, насправді все абсолютно реально - на столі лежить свіженький, щойно з типографії Атестаційний вісник з повідомленням про мій захист, поруч стос...

Читати далі...

В дитинстві я визначала наближення 9 травня по появі тюльпанів на клумбі перед будинком... Пізніше - по збільшенню кількості фільмів на воєнну тематику на телебаченні... Зараз - по збільшенню срачу на коловоєнні теми в інтернеті...

В продовженняУ відповідьРунет скоро захлинеться від ненависті до бідного дачника, вже і євреїв туди приплели...добре хоч десь знайшлися люди які таки не полінувались дізнатись у чому власне річ... Плиты, обнаруженные на одном из участков Ленобласти, на станции Михайловское, в садоводстве завода имени Кулакова, на улице Дружбы, никогда не лежали на воинских захоронениях. Об этом «Фонтанке» заявил владелец дачного участка.По его словам, его мать еще в советское время работала на художественном...

Читати далі...

Перепост! И так, Боря Кравчук, маленький мальчик с тяжёлой формой гемофилии из львовской гематологии. Ровно неделю назад ребёнок попал в больницу с кровотечением. Для него в долг мы взяли 12 флаконов препарата Фейба на сумму 78000 гривен. Сейчас мальчик уже дома – препарат прокапали вовремя и кровотечение прекратилось. В результате, в субботу Боря посетил наше занятие по арт-терапии, в воскресенье весело отпраздновал День рожденья и вскоре...

Читати далі...

Une semaine qui a passe comme un jour, comme une reve...Une semaine parmi des amis, parmi ceux qui depuis 15 ans sont vraiment une partie de ma famille...Malgre la fatigue et les nuits blanches je regrette vraiment que c`etait si court...Heureusement qu`on peut etre sur qu`on se verra encore et encore, ici ou la-bas, peu importe...et on manquera toujours du temps car il y aura toujours tant de chose a raconter et a faire decouvrir...