Сходинка друга...або неможливе - можливо

Я таки це зробила! За 22 дні я пройшла всю бюрократичну машину і навіть встигла подати об"яву в Атестаційний вісник до 20 числа, тобто за 960 грн, а не за 1450...Попереджуючи деякі коментарі - це були єдині гроші які я заплатила і це абсолютно офіційний платіж.
Навіть не знаю що мені допомогло - чи то мій імідж "дитина-дитиною", чи деякі фамілії в моїх папірцях, чи то просто зірки добре встали і мені поталанило...хоча звісно нерви потріпали добряче - є у наших бюрократів така манера, спочатку сказати "Що ви мені принесли за маячню?" (не той шрифт, не той абзац, неправильне скорочення і т.д.), а потім, коли ти вже гарячково прораховуєш подумки як будеш цей папірець перепідписувати тобі кажуть щось на кшталт "Ну ладно, на перший раз пробачаємо"...Доречі самі страшні люди це аж ніяк не члени вченої ради які дають добро на захист роботи і дивляться що власне ти написав. Сама страшна людина - секретар Вченого секретаря, яка або дає твої папірці на підпис начальнику, або посилає тебе їх в десяте правити...
Звісно терміни у мене все одно лишаються дуже стислими, особливо через 10 днів "травневих канікул" (ніколи не думала що вони мені так стануть поперек горла). Для повноти "щастя" в неділю на тиждень прилітають мої французи...а мені за наступний тиждень треба:
- вичитати, роздрукувати, зшити і віддати примірники дисертації опонентам
- узгодити і віддати на друк автореферат
- підготувати все для розсилки автореферату
Плюс пари, бакалаври...коротше кажучи спокій нам тільки сниться.... suicide