Миті пост-аспірнтські

Відзвітувала за аспірантуру. Вельми вдало, були зауваження по нюансах роботи, проте це очікувалось, але загалом враження я справила гарне. Головне що вклалася в необхідні 20 хвилин і не губилася відповідаючи на каверзні питання. Трохи розстроїлась бо одні ну дуже цікаві результати порадили прибрати з роботи через те що під них неможливо підігнати достеменну теоретичну базу. Не страшно звісно, мені ніхто не заважає в них продовжувати копатися і надалі, але трохи дістає формалізм, коли головною є не цікавість та новизна результату, а наявність "достатньої аргументації для Вченої ради"

Пройшла співбесіду з деканом і підписала контракт на роботу. Завтра лишилось поставити одну візу і можна заносити у відділ кадрів. На найближчі 5 років я роботою забезпечена )

Слухала сьогодні поточні звіти аспірантів, вже як викладач. Враження неоднозначні, хоча більше позитиву. Все-таки дуже багато залежить від наукового керівника - більшість з них нажаль мало уваги приділяє тим же виступам аспірантів на конференціях і взагалі вмінню чітко формулювати думки, а це справді гарна школа і те без чого ти не захистишся... Було пару таких кадрів які взагалі незрозуміло яким чином в аспірантуру потрапили, мабуть думали що і тут однією нахабністю можна пробитись...сподіваюся керівництво не змінить своєї думки щодо їх відрахування бо то реально позорище...

Завтра ще один день побігаю по кабінетах і можна буде вже спокійно чекати нарешті результатів останніх досліджень і дописувати дисертацію

P.S. Я все в своєму житті бачила, але мама яка супроводжує свою 27 річну доньку-аспірантку на поточний звіт на кафедрі це вже просто ні в які ворота не лізе...