Миті...ранкові і автомобільні...

Є таки щось у тому щоб вставати рано-рано....Тихі вулиці, умиті дощем і наповнені свіжими ароматами каштанів і бузку...перший, на диво повний народу поїзд у метро...

Вихожу на Берестейській, ловлю машину (підказка сестри, від Нивок на 10 грн дорожче, хоча й ближче)...На проспекті страшна аварія, машина пролетіла метрів 30 через зустрічну смугу і знесла пару дерев...потім я дізналась що там загинув Ігор Пелих...Жаль людей, тіки винні нажаль вони самі, уявляю на якій швидкості вони летіли пустим проспектом...

Під МРЕО повно народу, кучкуюсь зі своїми одногрупниками і пригадуєм каверзні питання на яких можна попастися...наша школа друга в черзі...Намагаюсь заспокоїтись і думаю про друзів які в різних куточках світу тримають за мене кулаки...Моя черга...як завжди, щойно бачу питання мозок переключаеться на робочу хвилю і страхи відходять...краєм ока спостерігаю за кількістю вірних відповідей...13..16...18...19...принципово відповідаю правильно на останнє питання, хоча більшість тицяє вже як попало)))) Не так все страшно, головне докласти трохи зусиль...

Екзамен по водінню в годину пік то досить нервово...крутимся по кварталу, нарешті моя черга...з переляку вперше за весь час навчання заглохла при старті, звісно інспектор каверзно пропонує зупинитись на автобусній зупинці, не проходить, я вчасно помічаю знак)))

Вихожу з машини, дивлюсь на годинник, 9.00...з глузду з"їхати, я в цей час зазвичай тіки очі продираю...щось таки є у ранніх прокиданнях)))