Казка...про фей)))

Вільна інтерпретація і переклад казки графині де Сегюр

Жила-була королева, і все в неї було просто чудово, і король - красень і розумник, і королівство мирне і заможнє...от тільки діточок вони не мали. І було у неї дві подруги-феї, з якими вона товаришувала ще з дитинства - фея Правильна і фея Безтурботна. Королева дуже любила обох фей, але фея Правильна деколи їй надокучала своїми настановами, а фея Безтурботна була такою невгамовною видумщицею що її не можна було витримати більше години.

Одного дня феї застали королеву плачучою біля вікна

 - Що сталося, люба?  - спитала Правильна і обійняла королеву

 - Не плач, розкажи нам що тебе засмутило? - фея Безтурботна негайно вичаклувала блюдо з тістечками

 - Я досі не маю діточок! Всі мої піддані мають, а я - ні!

 - Цьому легко зарадити, проте чи ти справді цього хочеш? Дітки то не тіки втіха, але й велика робота - сказала фея Правильна

 - Сестро, знов ти зі своїми настановами! Якщо моя подруга хоче діточок, то вона їх матиме - ще до кінця року у неї народяться дві донечки

Як фея сказала, так і сталось - королева народила двох чудових близняток, яких назвали Софія і Роза. На хрестинах фея Безтурботна взяла на руки Розу і сказала

 - Моя похресниця буде найкрасивішою дівчиною і завжди матиме те чого прагне, а в нагороду за її добрі прагнення вона отримуватиме щомісяця від мене коштовний подарунок

 - А я беру під свою опіку Софію і дарую їй розум і силу долати будь-які в перешкоди, моїми подарунками для неї будуть казки, які я їй розказиватиму щовечора...

Так і повелося, Роза була улюбленицею батьків - вона легко вчилася всьому і звикла отримувати все що забажає, тому деколи їй ставала нецікаво і вона починала утинати дурниці - то змушувала батька напасти на сусідів щоб покерувати армією, то бажала щоб їй будували новий палац. Проте загалом вона була доброю, а тому щомісяця отримувала від своєї хрещеної прикраси і коштовне каміння.

А Софія росла тихою і мрійливою дівчинкою. Щовечора вона слухала казки своєї хрещеної, а потім любила їх переповідати іншим діткам. Коли вона підросла то вмовила батька відкрити школу для бідних дітей і сама їх там вчила. Батьки звертали на неї менше уваги, але всі навкруги її дуже любили за лагідну вдачу і доброзичливість.

Дівчатам вже виповниось по 18 років і їм почали шукати наречених, як трапилось лихо - раптом  на полюванні загинув король, а королева не витримала горя і захворіла. На престол зійшов брат короля, лихий і жорстокий. Він наказав убити королеву і її дочок, але феї встигли про це довідатись і помогли їм втікти у сусідню країну.

От тільки опинились вони там на вулиці, без грошей, а працювати ніхто з них не звик.Продали вони дорогий одяг що був на них і вийняли невеличкий будиночок. Роза сподівалася на подарунки хрещеної, але ця країна була надто далека від Чарівного лісу і сила фей у ній пропадала...а разом з нею і незвичайні якості дівчат. Тож королева пригадала своє вміння вишивати, Роза пішла працювати до крамаря, а Софія - в школу. Потроху вони звикли працювати і це навіть їм сподобалось, проте жили вони дуже скромно.

У красуню Розу закохався син місцевого графа. Звісно граф знав що вона принцеса, але він майже збанкрутів і мусив одружити сина на дочці багатого купця щоб покращити свої справи. А тому поставив умову - він дасть згоду на шлюб лише якщо мати Рози дасть за неї посаг більше ніж за дочку купця. Роза була страшенно засмучена, бо ані мати, ані хрещена не могли їй допомогти.

Софія в цей час вчила діток у школі і щовечора приходила на площу, сідала на сходи ратуші і розказувала казки, що почула від своєї хрещеної. Все місто з нетерпінням чекало цих оповідань і сумувало якщо дівчина хворіла чи йшов дощ. Одного дня до графа у гості приїхав відомий видавець і почув ці казки

- Як жаль що вони не записані - зітхнув він

 - Ні, пане, записані - відгукнувся молодий секретар графа - Я щовечора приходжу сюди з зошитом і записую ці казки

Видавець зрадів і забрав з собою ці записи, а за місяць видав одразу три збірки казок які розкупили за тиждень. І саме в той день коли спливав термін ультиматуму графа він привіз Софії гроші за всі книжки - їх вистачило і на посаг Розі, і на весілля Софії з секретарем який давно вже був у неї безнадійно закоханий...

Роза скоро стала графинею, а Софія з чоловіком і матір"ю повернулась у свою країну, щоб щовечора слухати казки хрещеної і переповідати їх своїм діткам і племвнникам...