Про речі...
- 27.12.12, 19:30
Речі, речі, речі...останні кілька тижнів я тільки тим і займаюсь що розбираю речі на три частини - забрати з собою, перевезти в інше місце чи віддати і викинути.
В дитинстві, в якійсь з книжок я прочитала що в середньому американська родина переїжджає щоп"ять років. Не пам"ятаю чому саме вони це роблять, але зараз я розумію що в тому є сенс. В суспільстві споживання дуже важко не зарости речами, а переїзд - одна з небагатьох нагод критично переглянути весь свій крам.
6 років тому я приїхала в цю квартиру з однією валізою. Зараз нам дай Бог щоб вантажного фургона вистачило...І це я забираю максимум половину того що є, безжалісно викидаючи те, що має найменші недоліки, або просто мені не до вподоби. Звісно, не все це я зібрала сама - основна маса мотлоху - моє придане і спадок від бабусі. І це я його вже добряче після бабусиної смерті прорідила. Тоді вперше я зрозуміла що речі не варто зберігати. Діти і онуки не оцінять поїдені міллю светри чи пожовклі простирадла. Книги - оцінять, бо книги вічні. І книги я майже всі забираю, окрім кількох геть зовсім радянських.
А родинну пам"ять можна вмістити в кілька справді пам"ятних речей - стару ікону чи ще більш старовинне Євангеліє з датами народження прапрадідусів і прабабусь на полях...
В дитинстві, в якійсь з книжок я прочитала що в середньому американська родина переїжджає щоп"ять років. Не пам"ятаю чому саме вони це роблять, але зараз я розумію що в тому є сенс. В суспільстві споживання дуже важко не зарости речами, а переїзд - одна з небагатьох нагод критично переглянути весь свій крам.
6 років тому я приїхала в цю квартиру з однією валізою. Зараз нам дай Бог щоб вантажного фургона вистачило...І це я забираю максимум половину того що є, безжалісно викидаючи те, що має найменші недоліки, або просто мені не до вподоби. Звісно, не все це я зібрала сама - основна маса мотлоху - моє придане і спадок від бабусі. І це я його вже добряче після бабусиної смерті прорідила. Тоді вперше я зрозуміла що речі не варто зберігати. Діти і онуки не оцінять поїдені міллю светри чи пожовклі простирадла. Книги - оцінять, бо книги вічні. І книги я майже всі забираю, окрім кількох геть зовсім радянських.
А родинну пам"ять можна вмістити в кілька справді пам"ятних речей - стару ікону чи ще більш старовинне Євангеліє з датами народження прапрадідусів і прабабусь на полях...
16
Коментарі
Гість: Зимова
127.12.12, 19:43
переїжджають вони в основному через роботу. там спокійно можуть перевести тебе в інший штат працювати на інший бік країни.
MrGALL
227.12.12, 19:45
раз в 5 років це ще нічого, буває що кожні півроку-рік переїжджають
допомагає тримати себе в тонусі і не збирати купу непотрібних речей.
Гість: Алёна11
327.12.12, 19:53
Мы 2года назад переезжали. Оказалось,что у меня море!-нет,океан вещей! Муж-плюшкин. А я безжалостно выбрасываю,отдаю.
tanjuwa
427.12.12, 19:53Відповідь на 1 від Гість: Зимова
Щось на кшалт військових в радянському союзі. Їх теж раніше туди-сюди кидали.
Мені просто тоді коли я це прочитала було досить дивно - я все дитинство прожила в одному будинку і походила в одну школу.
Насправді я оце вперше переїзджаю так щоб справді переїзджати.
tanjuwa
527.12.12, 19:56Відповідь на 2 від MrGALL
Я собі взагалі не уявляю як можна переїхати за океан. На літаку ж взагалі не багато візьмеш. Чи ви тільки особисті речі брали, а решту докупляли на місці?
JokondaL
627.12.12, 19:57
Я с детства мечтала каждые 5 лет менять страну, попутешествовать так сказать, хотя жутко не люблю переезды. Парадокс. А хлам, да, - это просто кошмар.))
mari_nik
727.12.12, 19:58
Только при переезде понимаешь, сколько ненужного мотлоха болтается в жилище и сколько денег выброшено на фигзнаетшо.
tanjuwa
827.12.12, 19:58Відповідь на 3 від Гість: Алёна11
От-от. Океан це вірне визначення
Я не можу сказати що хтось з нас плюшкін, але всеодно речей неміряно.
tanjuwa
927.12.12, 20:01Відповідь на 6 від JokondaL
В дитинстві все просто - взяв ляльку і улюблену книжку і вже готовий їхати будь-куди.
tanjuwa
1027.12.12, 20:03Відповідь на 7 від mari_nik
Ну, у мене такого щоб гроші на щось були витрачені то не багато. В основному - старанно зібране бабусею в роки дефіциту придане. Десятки метрів тканини, постільна білизна на невеличкий готель, посуд на пару кафешок