Що таке Масляна і як її відзначали в Україні?

Виявляється, Бабський тиждень в Україні є суто жіночим святом. І це не випадковість, адже весна, яку з особливою милістю закликають люди на зміну зимі, уособлює образ жінки. Таким чином, аби не розсердити «вибагливу» весну-панночку, протягом святкування Масляни чоловіки повинні були терпеливо витримувати будь-які жіночі вибрики і у всьому догоджати слабкій статі.

В Україні та Білорусі звична Масляна ще й поєднується зі старовинним обрядом – Колодієм, суть якого полягає у тому, щоб змусити молодих людей задуматися про продовження свого роду.

Загалом, кожен день Бабського тижня має певне значення, але серед них виділяють три основних етапи Масляни.

Саме цього дня «народжувалася» Колодка. Неодруженим хлопцям та дівчатам до ноги прив’язували дерев’яну колоду на знак покарання або засудження за те, що вони не одружилися у належний час. Заміжні жінки, у свою чергу, вранці понеділка збиралися у корчмі й увесь день святкували «народження» Колодки.

У цей день жінки збиралися у корчмі й піднімали чарку за те, щоб «телята водилися». В четвер дівчата також намагалися не прясти, «аби масло не згіркло». До речі, цього дня серед люду влаштовувалися кулачні бої. Вибиті зуби чи зламані ребра у цей день вважалися на «добру подію». Що ж стосується Колодки, то цього дня вона помирала (після того, як у вівторок «хрестилася», а у середу справляли її «похрестини»).

Сиропустна, або Чорна неділя, чи Масне пущення – останній день перед 40-денним Великим постом. У цей день родичі й сусіди просили один в одного пробачення за усі заподіяні шкоди. У цей день також відбувався обряд «полоскання зубів». Так як головною стравою Масляни вважалися вареники з сиром, у неділю вважалося необхідним вичистити зуби від залишків сиру. Якщо ж його зав’язати у ганчірку і носити під правою пахвою до Великодня, то, як вважають літні люди, можна побачити у церкві всіх сільських відьом. У неділю також наставала кульмінація Колодія (Колодчиної долі). Молоді жінки «волочили» Колодку (після того, як у п’ятницю «хоронили», а в суботу «оплакували»).

Що ж, таке народне свято, як Масляна у черговий раз доводить звичай наших пращурів жити у гармонії з природою, мирі та злагоді зі своїми близькими. Ніщо не здатне існувати у цьому світі без добра. Зі святом