ОБЕРЕЖНО!!!! фізкультура....

На фоні кількох летальних випадків з учнями на уроках фізичної культури Міністерство освіти України знизило деякі нормативи з цього предмету, а деякі взагалі відмінило. Мотивуючи це тим , що через ці нормативи учні страждають синдромом хронічної втоми та іншими хворобами. І як наслідок – летальні випадки на уроках фізичної культури в навчальних закладах. Зменшились нормативи з бігу, стрибків. Взагалі зникли нормативи з метання гранати, стрибок через спортивного коня. Виникає запитання про доцільність такого уроку як фізкультура взагалі. І чомусь зовсім не береться до уваги те, що дитина проводить у школі більшу частину дня в сидячому положенні. Що окрім уроків фізкультури у навчальних закладах є ще уроки математики, фізики, географії, історії, інформатики, біології, хімії, іноземної мови та інші. І нерідко керівники навчальних закладів жертвують уроками фізичної культури на користь інших предметів. Середня тривалість уроку в навчальному закладі 45 хвилин. На день буває від 4-ьох до 7-8-ми уроків, залежно від віку дитини. Якщо сюди ж додати різноманітні факультативи, які  педагоги (а інколи і батьки) змушують відвідувати дітей, то картина постає вкрай невтішна. Дитина щодня,  крім вихідних, з 8 - 8.30 і до 12.00-15.00 (плюс 2-3 години факультативів чи додаткових уроків) знаходиться в навчальному закладі. Увесь чей час дитина проводить у напівзігнутому положенні (парти деже рідко пристосованя до правильного положення тіля під час сидіння). Ще потрібно врахувати , що багато педагогів просто залякують учнів негативними оцінками за невиконання того чи іншого завдання. В симбіозі з батьками багато педагогів просто «пресують» дітей уроками, екзаменами, незалежним оцінюванням. А уроки фізкультури зазвичай бувають один раз на тиждень, рідше два рази.  Виникає логічне запитання :

- невже один чи два уроки фізкультури на тиждень дають більше фізичне та психологічне навантаження ніж пять – вісім уроків з різноманітних предметів щоденно?

Але є і інша сторона медалі. Нерідко самі батьки ідучи на поводу у своїх  дітей («нас там так ганяють», «нога болить», «голова болить» і таке інше) виробляють їм звільнення від фізкультури . Ці довідки з медичних закладів підписуються лікарями, які беруть на себе відповідальність за неправдиву інформацію. Звичайно не всі довідки «липові». Просто лікарям потрібно більш відповідально ставитись до таких прохань. Тому що зазвичай ніякого лікарського обстеження дитина не проходить .

Третя сторона медалі – це самі діти і приклад, який ми їм подаємо. Коли дитина з перших своїх шкільних кроків починає палити, з часом вживати спиртні напої , а інколи і наркотики, то такі речі дуже негативно впливають на дитячий організм. І звичайно , коли дитина випаливши на перерві цигарку чи попивши пива приходить на урок фізкультури то організм збунтується. Починає  зриватися серцевий ритм, утруднюватись дихання, настає загальна слабкість організму. А тут ще бігати змушують. Або присідати. Або підтягуватись на перекладині. Або займатись акробатикою. А діти беруть приклад з нас . З батьків. Чому мені не можна палити коли мій батько палить? Чому не можна пити пиво ( ром-колу, бренді-колу та іншу трутизну – саме так колись називали спиртне наші предки) коли моя мама(сестра, брат) це робить?

Тепер , коли ввелася дванадцятирічна система освіти уроки фізичної культури (і спорт взагалі) стають дуже актуальними. Бо, коли дитина приходить додому після уроків, то сідає виконувати домашнє завдання, оті телевізор , компютер або компютерний клуб. Це зазвичай основне дозвілля більшості школярів. Можливо дійсно існуючі нормативи є застарілими. Але , що заважає їх вдосконалити , осучаснити. Набагато легше і простіше відмінити або заборонити . Моя думка – фізкультура в школі потрібна (і не один урок на тиждень!). Інакше можна виховати «дуже розумне», але фізично слабке майбутнє покоління, яке не зможе захистити ані своїх інтересів, ані інтересів нашої держави.