С оптимизмом к жизни

12.07.16, 17:55

22.07.16, 18:25

Я бачила таких діток в Охматдєті. Їхня участь печальне і невідворотна - вони не доживуть і до 30-ти
М'язова дистрофія занадто рідко впливає на розумові здатності. Тому ці люди сповнені не лише самоіронії, а й достойно можуть словесно постояти за себе. Інша справа - де фізично здоровим людям набратися толерантності і терпіння слухати?

32.07.16, 18:29

Нам всем надо брать с таких парней пример

42.07.16, 20:15

только шляпы снять и учиться упорству, стойкости и жизнелюбию

я ролик с кенни истердеем как-то увидела...спец сейчас в нете отыскала https://www.youtube.com/watch?v=UlgLmiO3ESg

52.07.16, 20:48Відповідь на 2 від Ми Ла

Я бачила таких діток в Охматдєті. Їхня участь печальне і невідворотна - вони не доживуть і до 30-ти
М'язова дистрофія занадто рідко впливає на розумові здатності. Тому ці люди сповнені не лише самоіронії, а й достойно можуть словесно постояти за себе. Інша справа - де фізично здоровим людям набратися толерантності і терпіння слухати?
думаю, лучше прожить короткую и счастливую жизнь, чем долгую и несчастную. хочется, чбы инвалиды были оч счастливы!

62.07.16, 20:48Відповідь на 1 від Taly

72.07.16, 20:49Відповідь на 3 від Мне обещали

Нам всем надо брать с таких парней примерты права!

82.07.16, 20:54Відповідь на 4 від nihktoteperr

только шляпы снять и учиться упорству, стойкости и жизнелюбию.
я ролик с кенни истердеем как-то увидела...спец сейчас в нете отыскала https://www.youtube.com/watch?v=UlgLmiO3ESgда, удивительные люди! поражают до глубины души.. они для меня герои.
у меня есть знакомая женщина инвалид.. оч интересный и жизнерадостный человек, мне абсолютно не стыдно ходить с ней по городу.

93.07.16, 03:24Відповідь на 8 від ранок

только шляпы снять и учиться упорству, стойкости и жизнелюбию.
удивительные люди!поражают до глубины души.. они для меня герои.
у меня есть знакомая женщина инвалид.. оч интересный и жизнерадостный человек, мне абсолютно не стыдно ходить с ней по городу. Мені іноді соромно стояти поруч з абсолютно фізично здоровими тілом, але убогими душевно. Чому має бути соромно, коли поряд людина з обмеженими можливостями?? Мені скоріше соромно за те, що наш світ не пристосований для них, і ми, здорові, цього не помічаємо
Маю подругу з м’язовою дистрофією, колясочницю. Неймовірна людина , але ж вона сама мені казала - хороші люди є і здорові, і серед нас, козли теж. Все залежить просто від того, якою хоче бути людина, а не віж фізичної спроможності щось зробити.

103.07.16, 03:27Відповідь на 5 від ранок

Я бачила таких діток в Охматдєті. Їхня участь печальне і невідворотна - вони не доживуть і до 30-ти
М'язова дистрофія занадто рідко впливає на розумові здатності. Тому ці люди сповнені не лише самоіронії, а й достойно можуть словесно постояти за себе. Інша справа - де фізично здоровим людям набратися толерантності і терпіння слухати?
думаю, лучше прожить короткую и счастливую жизнь, чем долгую и несчастную. хочется, чбы инвалиды были оч счастливы! А якщо уявити, що ця людина могла б прожити таке ж щасливе, але довге життя? Хоча в нашій країні те, що в цьому фільмі навіть неможливо.. про що тут казати, інваліду важко бути щасливим