Анонімність в мережі з допомогою TOR

Сьогодні хочу вам розповісти про анонімізацію в мережі. Зараз це досить актуальна тема, коли у світлі політичних репресій та переслідувань українські, російські або будь-які інші спецслужби одним простим запитом від керівництва соціальних мереж отримають ІР-адресу потрібної їм людини. ІР-адреса, для тих, хто не знає - це унікальний ідентифікатор, котрий має абсолютно кожний комп'ютер, телефон або інший пристрій, підключений до мережі. І саме по цьому номеру можна знайти комп'ютер, з якого постяться антиурядові матеріали, аж до номера дома чи квартири. То як бути? Як не дати себе знайти?Вихід є - це користуватися анонімайзерами, або проксі серверами. Давно мій вибір пав на локальний проксі-сервер tor. Чому саме він? Він дуже захищений, так як має шарову природу шифрування: початкові дані шифруються та розшифровуються барато разів, потім передаються через наступні вузли Tor в різних країнах, кожен з яких розшифровуює "шар" шифру перед передачею даних наступному вузлу і, зрештою, до місця призначення. Це майже унеможливлює вирахування початкової адреси користувача. Цікаво? Тоді подходимо до встановлення.

1. Встановлення на Linux. Так як я 98% часу працюю саме за цею операційною системою, розповім спочатку про неї. Користуюсь різновидом лінукса, котрий має назву ArchLinux, але покажу як ставити і на інших системах. Перший спосіб, самий тривіальний - зібрати програму з вихідних кодів, котрі можна скачати з оригінального сайта - https://www.torproject.org/. Про те, як компілвати, читайте у файлі README або INSTALL, що всередині архіву. Другий спосіб - встановлення з репозиторію. Для різних дистрибутивів це робиться по різному, але суть одна. В терміналі набирайте одну із команди, в залежності від різновиду вашого лінуксу:                  sudo pacman -S tor             # Archlinux
             sudo apt-get install tor        # Debian, Ubuntu, Linux Mint, Росинка...
             sudo yum install tor             # SuSE, Fedora, CentOS, ASPLinux...
   Налаштування зазвичай непотрібні, основні конфігураційні файли - це:
   • /etc/tor/tor-tsocks.conf - налаштування ІР-адреси (зазвичай 127.0.0.1 або localhost) та порт (звичайно 9050);
   • /etc/tor/torrc - основний конфіг;
   • /etc/conf.d/tor - також налаштування, там задають ліміти файлових дескрипторів.
   Після встановлення запускаємо сервер (не робимо це, якщо використовуєте Vidalia!!!):
              sudo /etc/rc.d/tor                 # Archlinux
              sudo /etc/init.d/tor               # більшість інших дистрибутивівта ставимо його в його автозавантаження.
2. Встановлення на Windows. Тут нема нічого складного. Просто качаємо звідси інсталятор та ставимо. В комплект входить також програма Vidalia.
3. Встановлюємо Vidalia. Vidalia - це графічний інтерфейс для TOR, котрий дозволяє керувати сервером, зупиняти або запускати. Значно  спрощує керування недосвідченим користувачам. Має зручний графічний інтерфейс, котрий з дня на день забалакає українською з моєю допомогою:Програма доступна для всіх операційних систем. Щоб отримати версію для Windows, треба просто поставити галочку при встановленні ТОR'а:Для лінукса - з репозиторія, так само, як ставили ТОR в першому пункті, тільки заміняємо слово tor на vidalia. Запускаємо програму, в головному вікні стартуємо сервер. Сама програма працюватиме в треї, біля годинника (обведено колом):Якщо цибулина сірого кольору та перекреслена, то тор або вимкнутий, або аварійно зупинився, що буває рідко. Все. Тепер можете відвідувати сайти анонімно, кожен раз із нового географічного місця :)
4. Конфігуруємо браузери. Якщо ви з певних причин не хочете використовувати vidalia, то сконфігуруйте браузер для використання tor. Причина для відмови від vidalia - наприклад, це непотрібність глобальної анонімізації, для всіх браузерів, а лише для одного. Я, наприклад, через Chromium звичайно користуюсь інтернетом, а через Firefox - анонімно. В такому випадку має сенс просто налаштувати браузер на проксі. Отже, для початку видаляємо vidalia. Далі запускаємо сервер, і перевіряємо його працездатність, шляхом переходу по локальній адресі 127.00.1:9050. Якщо все гаразд, побачимо наступне повідомлення:Це добре. Тепер налаштовуємо chromium. Просто встановлюємо додаток Proxy Switchy! та налаштовуємо його таким чином:Потім клацаємо на значку землі зверху справа, і вибираємо потрібний профіль. Firefox налаштовують в два етапи. Спочатку дозволяємо браузеру працювати з проксі - вбиваємо в адресну строку about:config, знаходимо пункт network.proxy.socks_remote_dns та присвоюємо йому значення true:Потім йдемо в Налаштування => Додатково => Мережа => Налаштувати. Там вводимо потрібні нам данні:Я навіть цифрами позначив, що за чим тиснути :)В оpera все робиться аналогічним чином в налаштуваннях:

Ось наче і все. Яким способом анонімізуватись, це вже ваше рішення. Звичайно, у використанні проксі є свої недоліки. Наприклад інтернет працює повільніше. Або при кожному вході вконтакт або фейсбук  будуть панікувати, що ти зайшов з незвичного місця, і щоб увійти, ти маєш увести код, котрий прийде на мобільний телефон. У якості ідеального рішення робіть як я - стартуйте сервіс tor при старті системи, не використовуйте vidalia, один браузер, firefox, наприклад, налаштуйте на анонімність і з нього займайтесь постінгом провокаційних матеріалів, а через інший просто сидіть нормально в інтернеті. А ось і результат нашої праці: