Вчера я был чуточку пьян.

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами.
Сорочку мати вишила мені,
Червоними і чорними нитками.

Два кольори, мої два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори, мої два кольори,
Червоне то любов, а чорне то журба.

Мене водило безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись як мамине шиття
Мої сумні і радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

P.S. вчера напились с кумом по причине двухгодичного не видения, а песню эту пели всю ночь на балконе у него, пели не громко, но всё равно порадовало, что никто не пожаловался, а с первого этажа (а мы были на третьем) даже подпевали (причём люди, которые буквально год как переехали в Украину с Читы).