Діамант у філіжанці кави.
- 02.08.16, 00:30
Ранок... Сонце щойно відірвалось від обрію. Яскраво-червоний диск здавався палаючим апельсином серед морозного сніжного простору, яким небо так уїдливо проникало у долоні та груди. З вікна помешкання, яке винаймав Андрій, це щоденне явище сприймалось дивовижним і, водночас, нестерпно-пекучим. Очі не витримували блиску навіть через зачинені штори, а мозок благав зупинити ці тортури, через які потрібно було підніматися з ліжка.
Не те, щоб прокидання вимагало відвертих, виснажливих зусиль, просто одноманітність кількох останніх років викликала певне роздратування.
Цього дня приреченість ранку викликала ще й головний біль.
Зарядка, ранковий душ, кухня, яєшня, тарілка з салатом, кава... "Після сніданку треба почистити зуби..." - промайнуло. Поголене підборіддя у дзеркалі, зубна щітка у руці, рушник на гачку. Андрій завершив чищення зубів, і тепер, спостерігаючи за виразом своїх очей у відображенні, намагався провести "чистку" пам'яті. Де ж це вони з Патріком так перебрали вчора? А може це було святкування новосілля у помешканні, яке придбав його співробітник та найвідданіший друг? Коли це все скінчилось? Хто привіз його додому, вклав у ліжко? Питань виявилось забагато, а відповіді - жодної.
Дзвінок у двері перервав роздуми.
"Треба хоч халат накинути замість рушника, хтозна хто там..."
Не те, щоб прокидання вимагало відвертих, виснажливих зусиль, просто одноманітність кількох останніх років викликала певне роздратування.
Цього дня приреченість ранку викликала ще й головний біль.
Зарядка, ранковий душ, кухня, яєшня, тарілка з салатом, кава... "Після сніданку треба почистити зуби..." - промайнуло. Поголене підборіддя у дзеркалі, зубна щітка у руці, рушник на гачку. Андрій завершив чищення зубів, і тепер, спостерігаючи за виразом своїх очей у відображенні, намагався провести "чистку" пам'яті. Де ж це вони з Патріком так перебрали вчора? А може це було святкування новосілля у помешканні, яке придбав його співробітник та найвідданіший друг? Коли це все скінчилось? Хто привіз його додому, вклав у ліжко? Питань виявилось забагато, а відповіді - жодної.
Дзвінок у двері перервав роздуми.
"Треба хоч халат накинути замість рушника, хтозна хто там..."