Подарунок.

Наспівуючи нав’язливу мелодію, раптом усвідомила, що текст пісні перетворюється на реальність… У пісні співалось щось про втрачені можливості та загублену книжку. Я раптом ніби прокинулась: "Ну, точно про мене!". Я мала повернути енциклопедію у бібліотеку ще 3 тижні тому, але ні вдома, ні на роботі, ні у майстерні її не було. Куди я могла її сховати? Чи десь залишила на транспортній зупинці? І ніби й недорога, але все одно казус неприємний. Це ж не моя власність - чужа.
Втрачені можливості теж не давали спокою. Звідки я могла знати, що двоюрідна сестра клієнта нашого шоу-руму від'їжджає за направленням у Бостон? Я могла передати подарунок, а не відправляти його поштою. Прикро, що десь загубився. Річ, яка створювалась для адресата, мала ініціали. За великим рахунком, користі від неї іншій людині не буде...
Цікавий збіг. Музикант, що кілька десятиліть тому написав музику та вірші, навіть не підозрював, що у моєму житті його твір стане реальністю.
Люблю блюз. Хай там як. Подарунок відправлю ще один.