Ми мовчимо, як зломлені трамваї,По котрих так давно не плинув струм.Ми мовчимо, коли когось вбивають,Хоч наших це дітей кладуть до трун.Ми мовчимо, коли земля втікаєЗ-під наших ніг, бо хтось ту землю вкрав.Ми мовчимо, лють топлячи в стакані,Бо вже давно позбулися всіх прав.Ми мовчимо, бо нам кидають гречку,Жерем її, хоч в горлі вже стоїть.Ми мовчимо, коли сокира в плечах,Не розібравшись, хто - чужі, свої?Ми мовчимо, коли рубають сосни,Якіі і нам давали в спеку тінь.Ми мовчимо, як нам ламають...
Читати далі...