jozik_ua

наступна

Все як в Кустурици, дні за днями, фільми з почуттями...

Все як в Кустурици, дні за днями, фільми з почуттями, ти жмуришся…
Хто був тут до нас і хто прийде за нами, не чуєшся…
Вчора ще були, тепер лягли піснями, хвилююся…
Хочеться на вихідних до мами…
Передавай привіт в моє останнє літо, коли я можу мовчки на потяг сісти,
Втекти останнім рейсом і не шукати сенсу, у цих прибитих пилом днях і врешті… (гурт «Фіолет»)

Коли слухаєш цю пісню відразу в душі виринає щось таке, чого неможна ніколи описати словами… це просто те… те чого бажає душа і серце… серце, котре рветься до того чого не може зрозуміти мозок… мозок, який вириває з пам’яті моменти… моменти, того щасливого і водночас болючого почуття… почуття, яке ніколи не проходить просто так – час може пройти, а от спогади і біль можуть тільки ненадовго заспокоїтись… заспокоїтись на секунду, на хвилину, на день, тиждень, рік… але всерівно колись вони виринають, і тоді стають, як відкрита рана… рана котру неможливо залікувати просто так… просто так забути, її можна тільки пережити… пережити і будувати своє життя, надалі знаючи що це лише гіркий і повчальний урок нашого веселого життя… життя котре не може минути без тяжких моменті… моментів котрі нас загартовують, як вогонь сталь у печі…

(P.S. подивитись відео - http://www.youtube.com/watch?v=_rFfhUrCEg0 сторінка гурту "Фіолет" -http://vk.com/fiolet_band)