[Приєднана картинка] Взагалі-то мене звати Льша,але я усіх прохаю,щоби називали мене “Lost Crying Soul”,бо це- моє ІМО-ім”я,а я- імо-кід. Я прокидаюся о 14:30,і довго плачу над тим,що паркет у моїй кімнаті кремового кольору,а не рожевий, накрайняк-чорний.Я- імо-кід. Я довго снідаю тортиком,зберігаючи на мармизі вираз обличчя “абіділі мишку,напісяли в норку”.Адже я ще не прийшов до тямі від ранкового розпачу.Я- імо-кід. Я одягаю парадні труси-стрінги,на яких рожевими і...
Читати далі...