В Партии регионов кандидатов в депутаты назвали «голожопенками» chas.kiev.ua/nevs//12959 "Час справжніх новин" 23/04/12

Накануне выборов в парламент в Партии регионов кандидатов, которые не могут позволить себе потратить на предвыборную кампанию 100  миллионов, считают «голожопенками». В частности, именно так  охарактеризовала неолигархических кандидатов мэр одного из крупнейших  городов Донбасса Неля Штепа. Фактически, у партии власти уже разделили кандидатов на две категории:  тех, кто может потратить на избирательную кампанию 100 миллионов (только неизвестно, чего именно, – гривен, долларов или евро) и благодаря этому получить благосклонность Партии регионов, и «голожопенков», которые не  обладают такими фантастическими даже для парламентских выборов  средствами. «Я вам честно скажу, я хочу вам сказать: не получится ни у кого пропихнуть своего депутата. Пройдет тот, кто больше всех даст денег, даст сто миллионов, я стану на площади, я пройду по каждому дому и скажу: «Вот этот депутат дал сто миллионов». И он пройдет. Если хотят голожопенки пройти, мало того, что уже обворовывали город, еще и хотят  пройти в депутаты. Ни у кого ничего не получится. Я стану перед всеми  жителями и скажу: «Этот помогал, этот помогал, этот помогал». На  сегодняшний момент нам помогает единственный депутат Верховного Совета  это Малышев Владимир Степанович. Миллионов двадцать он сюда уже завел. Я ему говорю: «Владимир Степанович, заведите еще восемьдесят». Он  говорит: «Заведу», - заявила мэр Славянска от Партии регионов Неля  Штепа. В связи с неадекватной позицией представителей Партии регионов относительно потенциальных кандидатов, общественные организации уже  подготовил соответствующие запросы к высшему руководству Партии регионов с просьбой предоставить официальные разъяснения, разделяют ли партийные руководители предвыборные позиции своих представителей на местах и  считают ли «голожопенками» всех кандидатов, которые не имеют возможности отдать 100 миллионов на избирательную кампанию для прохождения в  парламент. Партия регионов всегда имела значительную поддержку на  Донетчине, и подобное отношение к возможным кандидатам может негативно повлиять на исход избирательной кампании Партии регионов в области. Также слова мэра Славянска вызвали значительное возмущение местных  ветеранских организаций, ведь Неля Штепа обозвала потенциальных  кандидатов на встрече с ветеранами города. Напомним, что это уже не первый скандал «по словам мэра». Ранее Неля  Штепа обозвала местную журналистку «сукой», а всех представителей СМИ –  «проститутками».

www.62.ua/news/141326

www.youtube.com/wotch?v=grswn

У п’ятницю, 20.04, після завершення робочого дня мені віддали заключення німецьких лікарів професорів П. Хааса та К.Н.Айнхойпля, які  зазначили, що я не зможу поправити свій стан здоров’я в цій клініці, яку запропонувала українська влада.

Причина не в лікарях. Я вірю українським лікарям та глибоко їх поважаю, знаю, в яких складних умовах вони працюють. І не в обладнанні  лікарні – воно відповідає стандартам. Причина в загальній ситуації  щохвилинного насилля, знущання, які мені організував діючий президент  України.

Після отримання висновку німецьких лікарів я письмово повідомила начальника колонії, усно наглядаючого прокурора та заступника міністра  охорони здоров’я, що до зустрічі з моїм захисником, враховуючи зміст  висновку, я не можу переїжджати в лікарню. Ми домовилися, що такий  переїзд в лікарню відбудеться в понеділок після спілкування з Сергієм  Власенком.

Але приблизно біля 21.00 з тюремної камери, де я перебувала, вивели мою сусідку, а через деякий час після того до мене зайшли 3 чоловіки кремезної статури. Вони підійшли до мого  ліжка, накинули на мене простирадло та почали втрьох стягувати з ліжка,  докладаючи грубу фізичну силу.

Від болю та відчаю я, як могла, почала захищатися та отримала через простирадло сильний удар кулаком в живіт, мені скрутили руки та ноги, підняли та потягнули в простирадлі на вулицю.

Я думала, що наступили останні хвилини мого життя. Від невиносимого болю в спині та страху я почала кричати та кликати на допомогу, але ніякої допомоги я не отримала. В якийсь момент від страшного болю я просто відключилася та прийшла до тями вже в лікарняній палаті. В стані  крайнього стресу я відмовилася будь з ким спілкуватися до зустрічі з  моїми захисниками.

На наступний день я відмовилася від їжі. Але зустрічі з захисниками так і не вібулося.

Зараз я думаю про те, який безвихідь та безсилля відчуває кожна людина сьогодні, коли стикається з насиллям влади в усіх її проявах.

Коли до мене почали застосовувати грубу фізичну силу, я уявила весь відчай тих беззахисних людей, яких жорстоко, по-звірячому б’ють, а іноді і вбивають слуги народу в погонах в численних тюрмах, слідчих ізоляторах, міліцейських відділках, зонах, в підвалах сучасного  СБУ-НКВС.

Коли в чотирьох замкнутих стінах, в повній ізоляції від світу, над тобою орудують м’ясники з перекошеними від лютті обличчями і коли ти не  знаєш, це кінець життя чи ні - саме в такі хвилини особливо чітко усвідомлюєш, яку ми країну побудували за 20 років незалежності і що ми  не маємо права залишити її в такому нелюдському вигляді нашим дітям.

Я припинила їсти 20 квітня тільки з однією метою, щоб привернути увагу демократичного світу до того, що відбувається в центрі Європи, в країні під назвою Україна. І питання не в долі сучасних українських політв’язнів; ми готові стійко та гідно проходити свій шлях, який би він не був.

Проблема в іншому – в негайному розумінні, що президент України неухильно та педантично будує в великій європейській Україні концентраційний табір насильства та безправ’я, які доповнюються безпрецедентним збагаченням правлячої родини та її оточення за рахунок  привласнення державних ресурсів.

Треба негайно усвідомити цей трагічний стан речей та негайно це зупинити, застосувавши всі засоби українських та міжнародних можливостей та впливів. Якщо час буде втрачено, ми отримаємо Лівію або Сірію в  центрі Європи, і тоді вже буде запізно гасити пожежу.

Я благаю демократичний світ та всі здорові сили в Україні почати негайно діяти та спільними зусиллями ліквідувати цю загальноєвропейську загрозу. Саме  ліквідувати, бо консервативне лікування ситуації вже неможливе.

План, який я пропоную, складається з 2 пунктів: по-перше, розпочати публічні міжнародні розслідування всіх корупційних оборудок родини Януковича та його оточення, де були задіяні міжнародні фінансові  трансакції та оформлення власності, здобутої незаконним шляхом, на  території інших держав.

Я публічно прошу всіх чесних журналістів, лідерів громадських рухів, службовців, силовиків та інших небайдужих людей передати мені матеріали  журналістських та інших розслідувань, які чітко доводять міжнародний  характер злочинів правлячої верхівки України.

Я публічно звернуся до офіційної влади тих країн, в юрисдикції яких проводилися корупційні злочини наших правителів з проханням провести  неупереджені, незалежні розслідування цих злочинів та притягнути до  відновідальності винних. Треба розпочати Велике Очищення Країни вже  зараз.       

По-друге, треба докласти всіх зусиль, щоб без  революцій, мирно, під час парламентських виборів усунути авторитарний  режим Януковича з усіма його метастазами. Найближчим часом я оголошу  звернення до всіх громадян України з поясненням, як це на мій погяд  можливо зробити. Якщо на парламентських виборах народу України завадять усунути цю владу, це означає, що доведеться піднімати нову мирну революцію.

Але чого точно не можна робити – так це бути мовчазним стадом, яке ведуть на заклання. Поки я жива, я буду цьому протистояти. І ви не дозволите так принижувати Україну, я це знаю…

Ваша Юлія Тимошенко.

Лучший МУЖЧИНА - 
                 это не набор качеств и материального багажа.
Это тот ЧЕЛОВЕК, рядом с которым ты чувствушь себя
                               ЖЕЛАННОЙ,
Самой красивой, любимой
                            и просто СЧАСТЛИВОЙ...

Цим людям не споруджують пам’ятників. Їхніми іменами не називають  вулиць і скверів. Але саме вони виконували ту небезпечну роботу, завдяки якій діяло українське підпілля і наближався час відновлення державності України. Одне з таких імен — крайовий провідник підпільного  Українського Червоного Хреста, зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича Галина Дидик.

Вона народилася 17 квітня 1912 року в селі Шибалин поблизу Бережан. На малу батьківщину Галина повернулася вже як наставник учнів сільськогосподарської школи. Адже після закінчення вчительської семінарії їй не вдалося отримати посаду вчителя: тодішня польська адміністрація направляла на таку роботу переважно поляків.

Націоналістичний світогляд Галини формувався під впливом визвольних  змагань 1917—1921 років, коли в жителів Східної Галичини були ще свіжі  спогади про Січове стрілецтво та вояків УГА, які зі зброєю в руках  змагалися за незалежність України. Батько Галини — Тома — теж воював  у лавах УГА. Під час навчання у Бережанській гімназії дівчина вступила  до «Пласту». Вишкіл у цій патріотичній організації пройшли чимало  провідників та активних діячів ОУН, зокрема Богдан Кравців, Степан  Охрімович, Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Старух, Катерина  Зарицька. Просвітницьку роботу серед жіноцтва Галина Дидик вела по лінії Союзу українок. Працювати їй довелося з різними підопічними — в сім’ї священика в селі  Верхомля (Польща), в дитячих садках, згаданій сільськогосподарській  школі... Щоб підтримати кооперативний рух західних українців, який  допоміг їм вижити в умовах чужої держави, Галина Дидик перейшла  на роботу в систему кооперативів, працювала інструктором у містах  Підгайці, Зборів, Бережани, що на Тернопільщині.

Після «золотого» вересня 1939-го НКВС  заарештувало Галину Дидик — за зв’язок із підпільною ОУН та активну  націоналістичну пропаганду серед працівників Бережанської рибспілки. Однак у травні 1940-го її відпустили  за відсутністю доказів. «У зв’язку з арештом Галина Дидик була змушена  залишити рідні місця і переїхати до Львова, де навчалася на курсах  медичних сестер. До червня 1941 року вона працювала в обласному відділі  народної освіти на посаді секретаря. У перші три місяці окупації  працювала директором фабрики мармеладу у Львові, а згодом інструктором  в сільськогосподарській комендатурі», — гортає сторінки життєпису  дослідниця Леся Онишко.

У березні 1944 року керівник Тернопільського обласного проводу ОУН Іван Шанайда (псевдо — Данило) запропонував уже офіційному членові ОУН  Галині Дидик очолити підпільний Український Червоний Хрест на території  сучасної Тернопільської області. За рік діяльності їй вдалося  зорганізувати в різних селах курси для санітарок. Восени  1944-го за рекомендацією Катерини Зарицької (Монети) Г.Дидик створила  аналогічні курси для лікарів УЧХ. Під її безпосереднім керівництвом було організовано низку підпільних лікарень, функціонувало п’ять шпиталів  у Тростянецькому лісі. У лютому 1945 року референт УЧХ Галицького крайового проводу ОУН Катерина Зарицька запропонувала члену проводу ОУН Дмитрові Маївському  провести курси із совєтознавства для колишніх провідниць підпільного  Червоного Хреста. Мета? Крайові референтури пропаганди ОУН треба було  підсилити новими кадрами. Вишкіл розпочався на початку березня 1945 року в селі Конюхи (нині Козівського району). 92-річна львів’янка Ольга  Ільків (Роксолана), яка на курсах представляла Станіславську область,  а згодом була зв’язковою Р.Шухевича, згадує, що саме тоді познайомилася  з Галиною Дидик (Анною). «Це була інтелігентна жінка із широкими  митецькими зацікавленнями. Вона справила враження дуже доступної  і ласкавої в поведінці жінки», — розповідає її посестра.

Після дострокового, спричиненого облавами НКВС, завершення вишколу до села Бишки прибув головнокомандувач УПА генерал-хорунжий Роман Шухевич. Галина Дидик і Катерина Зарицька були направлені в його особисте розпорядження і призначені зв’язковими. Галина Дидик повинна була налагодити надійний зв’язок між Р.Шухевичем  та іншими членами проводу ОУН — Дмитром Маївським (Тарасом) Яковом  Бусалом (псевдо — Галина) та Василем Куком (Лемішем). Крім передавання  доручень, зв’язкова мусила забезпечувати Р.Шухевича літературою,  інформувати про події в краї, влаштовувати безпечні бункери.

Зв’язкові організували для командира УПА в різних місцях «хати»: спершу — в селі Заболотівка Чортківського району, потім — у селі Рай Бережанського району (обидва — Тернопільської області), в селі Пуків Рогатинського району Івано-Франківщини, на квартирі пенсіонерів у Львові. Облаштували нові бункери в селі Княгиничі Рогатинського району і в Лисиничах (Львівщина).

Останнє місце перебування головнокомандувача УПА було облаштовано  в селі Білогорща поблизу Львова. Галина Дидик за підробленими  документами переселенки з Польщі на ім’я Антоніни Кулик легально  проживала в будинку, що належав місцевій учительці Ганні Конюшик,  працюючи хатньою робітницею. Вона часто відлучалася в різні міста.  Виконувала доручення Шухевича, доставляла харчі, опікувалася здоров’ям  командира УПА — за потреби сама робила уколи, масаж, роздобувала ліки... Влітку 1948-го і в 1949 році організувала  поїздки Романа Шухевича до Одеси. Там, крім лікування і морських ванн,  зв’язкова і її шеф могли вільно спілкуватися з різними людьми,  з’ясовуючи для себе громадсько-політичну ситуацію на Півдні України.

П’ятого березня 1950 року, почувши постріл Шухевича, Галина Дидик прийняла отруту (після 1946 року всі провідні члени ОУН повинні були мати при собі ціанистий калій і зброю). «Я, лежачи, почала добувати отруту, поклала поміж зуби і почала жувати. Раптом я відчула, що трачу свідомість. Я мала відчуття, немовби якась гума стягнула мене, все пішло до горла. Я повністю втратила свідомість. Що потім зі мною було, я не знаю, бо пробудилася вже в тюрмі на Лонського», — згадувала згодом  зв’язкова.

«З Галини Дидик півроку знущалися щодня і щоночі. Протягом слідства, яке закінчилося 18 жовтня 1951 р., Галина Дидик витримала 129 допитів,  часто тривалістю 15—16 годин. 31 жовтня  1951 р. «трійка» при МДБ СРСР  засудила її заочно до 25 років концтаборів», — писав у «Львівській  газеті» старший науковий співробітник Інституту українознавства імені  І.Крип’якевича НАН України Юрій Зайцев.

Мужня жінка зазнала чимало страждань у Верхньоуральській в’язниці, відбула строк у Владимирській, а також у мордовському таборі.

Після звільнення в 1971 році через хворобу серця Галина Дидик, не отримавши права прописатися в Західній Україні, тимчасово оселилася  в Караганді. Упродовж року таємно мешкала в селі Бібрка, що на Львівщині. Наступний її осідок — у селі Христинівка  (Черкащина). Це було не життя, а животіння, бо пенсії не отримувала, існувала з невеличкого городу та допомоги людей, зокрема з-за кордону — від членів Міжнародної амністії в Німеччині, з якими  листувалася до останніх своїх днів. Проте більшу частину пакунків  роздавала, як їй здавалося, ще більш нужденним, підтримувала листами та відвідинами репресованих. Ця мужня жінка не погодилася на пропозиції  кадебістів розкаятися в обмін на пенсію і право повернутися доживати  віку в рідні місця. Вона померла від інфаркту 24 грудня 1979 року,  а вічний спочинок знайшла в Бережанах.

За сумлінну працю на чолі підпільного Червоного Хреста Тернопільської області президія УГВР нагородила Галину Дидик Бронзовим  Хрестом Заслуги. А Срібного Хреста Заслуги жінку було удостоєно навесні  1948 року — з ініціативи Романа Шухевича, який видав про це спеціальний  наказ.

В Україні влада не спромоглася вшанувати її пам’ять жодними відзнаками. Невже непоказні герої, які ціною власного життя і здоров’я здобували  нашу незалежність, варті згадки про себе лише на невеличких зібраннях у дні ювілеїв?

В Сеть утекли документы, грозящие Путину потерей вообще всего! Подробности. ©

На личной страничке в Facebook Марины Салье, расследовавшей причастность Владимира Путина к хищениям нефти и скончавшейся от инфаркта, появились документы её личного архива. Опубликованный архив Салье состоит по большей части из её переписки с различными государственными чиновниками. В ней Салье указывает на преступления, к которым, по её мнению, причастен Путин, и требует отстранить его от должности. Салье, обращаясь к чиновникам из администрации Санкт-Петербурга и Белого дома, требовала от них отчёта о том, кому и на каком основании Путин  продавал за границу нефть и редкоземельные металлы. Также Салье, судя по опубликованным документам, пыталась выяснить судьбу денег, полученных  за нефть и другое сырьё. Салье утверждала, что под руководством Путина  нефть и сырьё были проданы по бросовой цене.

При этом полученные деньги государство так и не увидело. Пресс-секретарь Путина Дмитрий Песков, комментируя публикацию архива Салье, заявил, что информация, содержащаяся в обнародованных документах, уже порядком  устарела. По словам Пескова, она уже была многократно опровергнута.

(По материалам сайта topnews.ru)

http://www.magistar.org/astro/birthdat.html

Спасибо жителям Донбасса за мощь атак и точность паса!

Согласностатистике, за последние три чемпионата Украины в ворота донецкого «Шахтера» был назначен всего лишь 1 пенальти, тогда как в ворота его  соперников – более чем в 20 раз больше. «Обком» попытался представить  себе, как при сохранении нынешних тенденций «одонечивания» спорта №1 будут выглядеть спортивные новости года этак через два.

Два года лишения свободы с конфискацией имущества получил арбитр Можаровский, назначивший тот самый пенальти в ворота «Шахтера» в матче УПЛ в мае 2011 года. Как известно, Можаровского,  задержанного СБУ во втором тайме ничейного матча «Шахтера» с киевским  «Арсеналом» 10 сентября 2013 года, обвиняют в превышении служебных  полномочий, измене Родине и изнасиловании. «Приговор Можаровскому является четким свидетельством того, что Виктор  Федорович выполняет свои обязательства перед ЕС по искоренению коррупции во всех сферах общественной жизни, – комментирует ситуацию председатель парламентской фракции Партии регионов Александр Ефремов. – И даже  хваленые европейские «правозащитники» не найдут здесь никаких  политических репрессий в адрес оппозиции: общеизвестно, что с августа  2012 года все судьи принадлежат исключительно к нашей партии, партии  Виктора Федоровича Януковича». *****

Украинский футбол необходимо избавить от коррумпированных действий  дельцов-монополистов. Такую резолюцию приняли участники Всеукраинского  Форума президентов футбольных клубов, прошедшего 18 декабря 2013 года в  Горловке.

Говоря о негативных перегибах прошлого, участники Форума потребовали  смертной казни для врагов украинского футбола – бежавших в Израиль  И.Коломойского, а также его грязных приспешников – Игоря и Григория  Суркисов. «Эти мерзавцы превратили наш футбол в частную лавочку и достойны самой  суровой кары», - заявил президент ФК «Волноваха» Валерий Коновалюк.

«Тысячи украинских людей требуют от СБУ, Генпрокуратуры и Внешней Разведки ФФУ наказать негодяев!» - отметил в своем выступлении президент красноармейского «Горняка» Владислав Лукьянов.

«Только сплотившись вокруг Виктора Федоровича Януковича и родной Партии  регионов, мы сможем противостоять ренегату Коломойскому, а также  примкнувшим к нему Суркисам», - заявил президент симферопольского  «Курортника» Вадим Колесниченко. Делегаты Форума уполномочили Президента ПФЛ В.В. Януковича передать  Президенту Украины В.Ф. Януковичу резолюцию Форума. Также в президиум  Форума переизбраны В.Хомутынник (ФК «Красный Лиман»), Н.Королевская (ФК  «Молодая гвардия», г. Луганск) и М.Добкин (ФК «Металлист», г. Харьков). *****

Увага, увага! Ми линемо до сердець мільйонів телеглядачів зі смарагдового майданчика НСК «Олімпійський», де вже третю годину триває зірковий концерт «Віват, Рінат!», присвячений черговій річниці президентства ФК «Шахтар» Ріната Ахметова! Режисер нашої трансляції  Микола Рябов, веде репортаж Сергій Савелій. Лунають карколомні пісні, і  я, чесно кажучи, не наважусь віддати якійсь з них територіальну та  ігрову перевагу…Скажу хіба, що кілька хвилин тому справжній сюрприз для  глядачів підготував Михайло Поплавський, виконавши свій новий хіт «Юний  хавбек». Зал зустрів оваціями одягненого у форму «Шахтаря» «співаючого  ректора» та драйвовий приспів його шлягеру:

«Юний хавбек, юний хавбек,

Ти біжи від смерек до смерек,

До смерек…»

Наразі ж триває виступ улюбленця жінок – розкутого та імпозантного Павла Зіброва. Звертаючись до VIP-трибуни, Павло своїм неповторним голосом  співає свій новий шлягер «Ти, Рінате»:

«Я і друзів розумів,

І ворогів умів кінчати

Бо хрещений батько мій –

Ти, Рінате, ти, Рінате!»

Поздоровили Ріната Леонідовича і майстри влучного слова. Радниця Президента України Ганна Герман запропонувала на розсуд громадськості  свій новий роман-містерію «Хіба реве «Шахтар», як ясла повні?». Герой  книги – кмітливий та порядний хлопчина Рінат, український self-made man, який завдяки своєму таланту та добрим людям піднявся зі злиднів до славетного статусу найзаможнішої люди України…

На очах Ріната Леонідовича блищать сльози, він щиро вдячний всім своїм друзям, футболістам, телеоператорам і майстрам з освітлення. Рінат Леонідович схиляє голову, його думки поринули кудись далеко у минуле…

(Фрагмент телетрансляции УТ-1, сезон 2013/14) *****

Сегодня Донецкий «Шахтер» на 11-й добавленной минуте вырвал победу в матче с днепропетровским «Днепром» на «Донбасс-Арене». Окончательный счет поединка – 3:2 в пользу хозяев, сообщает издание «Назло офсайдам».

При этом победный гол горняки забили с пенальти, который переназначался  дважды после того, как вратарь «Днепра» парировал два 11-метровых, но  был удален с поля, и место в воротах занял полевой игрок «Днепра». «Первый пенальти я отменил из-за того, что голкипер «Днепра» выругался  до удара, - пояснил журналистам главный судья матча Петр Мерцалов. –  Второй – за то, что вратарь слишком широко расставил руки, чтобы поймать мяч. Наконец, удаление голкипер заработал за то, что показал средний палец в сторону VIP-трибуны».

После финального свистка игроки «Днепра», окружив судью, попытались  оказать на него давление, но благодаря слаженным действиям донецкого  ОМОНа, применившего дубинки и слезоточивый газ, были заперты в  раздевалке.

Как заявил президент ФФУ Равиль Сафиуллин, по итогам случившегося будет  проведено объективное незаангажированное расследование, и провинившиеся  игроки «Днепра» понесут заслуженное наказание. ****

Несмотря на вой, поднятый так называемой демократической общественностью футбольной Европы, голкипер донецкого «Шахтера» Александр Рыбка целиком и полностью реабилитирован на родине.

«Никакого допинга – только компот! - так прокомментировал результаты  анализов зам генерального прокурора Украины Ренат Кузьмин – Поведение  спортсмена, я надеюсь, послужит хорошим примером Виктору Ющенко, от  которого мы уже столько лет ждем чистосердечной сдачи анализов с  диоксином».

*****

«В первенстве Украины наконец-то появилась третья сила», – именно так  большинство футбольных обозревателей оценивают покупку группой DCH  футбольного клуба «Александрия».

До сих пор чемпионство в украинской Премьер-лиге долгие годы разыгрывалось исключительно между 7 клубами «Приватбанка» и их 7 соперниками из «СКМ». Теперь же «Металлист», к радости болельщиков, тоже сможет побороться за заветный трофей. Впрочем, по словам капитана  «Динамо» Андрея Ярмоленко, «с двумя командами «Металлисту» еще рано  играть в чемпионате Украины».

*****

Непоправимую утрату понес чемпион Украины: бессменный переводчик тренера «Шахтера» Александр Спиридон сорвал голос, стараясь донести до игроков  мысли и требования Мирчи Луческу. Пока мистер Спиридон проходит лечение, его обязанности на себя взвалил президент клуба. В отличие от своего  предшественника Ринат Леонидович молчит: он просто стоит у кромки поля и наблюдает за ходом игры. Но игроки «Шахтера» все понимают, как говорят, с полуслова. После сегодняшнего поражения команда не рискнула зайти в  раздевалку, а прямиком побежала на базу, где и заночевала - на  противоположном берегу ставка Кирша.

*****

Чехия отказалась выдать Украине получившего политическое убежище в этой  стране украинского тренера Виталия Кварцяного. На родине Кварцяному так и не удалось доказать суду, что слова «пи..расы безъяйцевые», «инвалиды  ущербные» и «козлы донецкие» касались футболистов его вылетевшей из УПЛ  команды, а не руководителей Федерации футбола Украины.

*****

В Киеве наконец-то найдено средство от давки у северного входа на НСК  «Олимпийский». Руководство киевского стадиона воспользовалось  классической методикой донецких коллег – оказалось, болельщиков можно  загнать на стадион и за 2 часа до матча, если завозить их  организованными группами прямо с заводов и воинских частей.

*****

Сегодня Президент Украины Виктор Янукович посетил Изюмский футбольный  интернат им.Е.Кушнарева. В ходе визита глава государства встретился с  рабочим персоналом интерната, а также провел теоретическое занятие для  его учеников. Президент рассказал ребятам о своих встречах с  футболистами лондонской «Баварии» и миланского «Реала» и объяснил, как  симулировать падение от тяжелого тупого предмета в штрафной площадке.

В ходе практического занятия Виктор Янукович показал аудитории, как правильно исполнять «сухой лист», практически с нулевого угла сбив шапку у директора школы.

"ОБКОМ"
27.03 2012.

Забрать нельзя купить. Страна процветающего рейдерства

2012.04.13.

В украинскую политику возвращается кум Владимира Путина.
Экс-глава администрации президента Леонида Кучмы Виктор Медведчук заявил о возвращении в большую политику.
Киев, 20 апреля. Руководитель президентской администрации времен
Леонида Кучмы Виктор Медведчук, который недавно заявил о своих планах  вернуться в большую политику, может стать новым медиатором в отношениях  Москвы и Киева.
Об этом МТРК «Мир» рассказал украинский политтехнолог Тарас Березовец.
В настоящее время Виктор Медведчук активизировал свое присутствие
в украинской медиасфере. По мнению Березовца, это свидетельствует о том, что в украинском политическом пасьянсе появляется новая крупная фигура. «Медведчук заинтересован вернуться – к тому же он понимает, что ни  “оранжевые”, ни “регионалы” не соответствуют требованиям времени.  Специфика в том, что Виктор Медведчук принадлежит к тому узкому кругу  людей, которые могут лично позвонить Путину или Медведеву. И его  ценность как источника коммуникации между Киевом и Москвой только  растет. А развернутая им гражданская кампания имеет цель перерасти  в политический проект. Которому, кстати, вполне может оказать поддержку  и Москва», — рассказывает эксперт.

«Стоит учесть, что сегодня  Партия регионов потеряла статус пророссийской партии в глазах Кремля. И  Кремль может дать понять населению юго-востока Украины, что тот же  Виктор Медведчук стоит поддержки. Поэтому я считаю все это серьезным  проектом», — добавляет политтехнолог.

«К тому же надо понимать,  что нынешняя партия власти — Партия регионов — во многом переняла опыт  СДПУ(о), лидером которой был Виктор Медведчук. По сути именно он создал  на Украине первый успешный провластный проект в лице СДПУ(о). Все  предшествующие партии власти были в стране провальные», — резюмирует  Тарас Березовец.

Напомним, что Виктор Медведчук с июня 2002 года  по январь 2005 года возглавлял Администрацию президента Украины Леонида
Кучмы. В 2004 году в Казанском соборе Санкт-Петербурга его дочь Дарью  крестили Владимир Путин и Светлана Медведева.