Монолог батька беркутівця.
- 01.02.14, 01:53
Сьогодні, сину, мене хоронили.[Приєднана картинка]Сьогодні, сину, мене хоронилиРазом із тим, що ти його убив.Твій сад не прийметься,І вишенька зчорніла,Яку торік з тобою я садив...Навіщо жити? Вкрилося ганьбоюЙ прокльонами - твоє ім'я.Я так гордився, сину мій, тобою,А нині вслід: - це ж батько упиря...Ти зводив дім. Я мріяв про онука,(той постріл всім життя переверне).Душа поранена - страшна, пекельна мука...Ти в нього цілився,А вбив - мене!Казали, він мав карі очі,Казали, що Шевченка так...