Не зачистив Майдан ворог, зачистили свої.

Організатори виставки представили каски, які захищали українців на Майдані. Деякі з них мають сліди від гумових куль, кийків або обгоріли у Будинку профспілок. Є й суто декоративні. Змайстровані з вовни, прикрашені позолоченими вінками. На більшості будівельних касок помаранчевого кольору студенти Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури намалювали квіти, візерунки, янголів, архангела Михаїла, козаків, оздобили їх трипільськими символами, петриківським розписом, графікою. Усе так, як було в «гарячі дні» Майдану, коли виник цей різновид арту і каски розмальовували цілодобово.

Виставку підготували громадська організація «Артіль Майдан» та благодійний фонд Українського дому. Організатори мають на меті найближчим часом повезти її в Польщу та Німеччину. «Хочемо розповісти про Україну, про боротьбу з путінським режимом. Хочемо пояснити, за що гинуть наші хлопці, аби європейці підтримали нас», — пояснив один з організаторів, координатор Центру української духовності та культури «Джерело» Максим Потапчук. За його словами, каски-обереги повернуться в Український дім iз 22 по 30 серпня. Саме тоді у стінах нещодавно революційного притулку проходитимуть заходи до Дня Незалежності. «Про те, як відбуватиметься святкування, вам може більше розповісти директор Українського дому Юрій Іванович Стельмащук», — радять звернутися до керівництва охоронці будівлі.

І тут призначення директора стало новиною №1, відсунувши на задній план виставку, де кожна каска — пам’ятник хлопцям Небесної сотні.

Юрія Івановича зустріли на робочому місці далеко за шосту вечора. Молодий чоловік спортивної статури вже збирався додому. Але ми не могли дозволити собі проігнорувати знайомство з «милим» директором, у якого «можна відразу закохатися», і затримали його в позаробочий час.

Стельмащук розповів, що вже три тижні обіймає посаду директора. Провів у свій гарненький кабінет із запахом свіжого ремонту. Це єдине приміщення в Укрдомі, в яке приємно зайти. Все решта у жахливому стані, особливо вбиральні. До речі, головні двері, які наприкінці січня вибили майданівці, виганяючи звідти ВВшників, зараз закриваються на просту колодку. Інші двері обстріляні, стіни брудні. Пан Юрій хвалиться вмінням домовлятися. Каже, що першим ділом почав вести переговори з «адекватними» активістами, які облаштували собі кімнати відпочинку на чотирьох поверхах Укрдому. Переконав їх, що Український дім має підкреслювати серйозний статус держави.

«Я дисциплінував їх до того, щоб вони виконали свої обіцянки. Я їм довів, що в Українському домі має бути представлення української державності. Коли війна, нам бардак не потрібний. Маємо показати всім, що ми дисципліновані, культурні. Звичайно були різні люди. Мали конфлікти. Потрібно було працювати у жорсткому полі. Тоді пряма атака, хочеш не хочеш, забирайся. Я ж спортсмен, голова Міжнародної федерації елітних боїв в Україні», — розповідає «УМ» Юрій Стельмащук.

Цікавлюся, як потрапив на посаду директора культурного закладу, яку має освіту? «Я — культурна людина. Розповісти трошки про себе? Це секрет, — кокетує директор. — У мене вища освіта. Випускник Львівського університету фізичної культури і спорту. Дипломований спеціаліст iз фізичної культури, професійного, олімпійського та любительського спорту. Майстер спорту в минулому. Був громадським активістом. Родом із гірського села Отинія Коломийського району на Івано-Франківщині. Шість років у Києві. Мене призначило на посаду директора Українського дому Державне управління справами. Там дружу з усіма. Ми — одна команда. Робимо одну справу — працюємо над укріпленням держави у законному полі, на духовному, економічному рівнях, на міжнародній спільноті. Йдемо в Європу, де нас поважають і не обманюють».

У планах Юрія Івановича — повернути старих партнерів Українського дому. Нещодавно мав зустріч із кардіологами, говорили про виставку. 25 серпня відбудуться «Дні США в Україні», далі свою культуру представить Литва. Директор розіслав листи в усі посольства і чекає на співпрацю. Так що матимемо Дні Європи в Україні цілий рік.

За його словами, зараз перед ним стоїть завдання розпочати ремонт. Потрібно 200 тисяч гривень для старту, «щоб відновити систему охолодження, відремонтувати туалети й обстріляні двері та вікна». Потім по ходу можна робити капітальний ремонт. «ДУС нас любить. Незважаючи, що в бюджеті дірище, держава нам буде допомагати. Сьогодні створюємо комісію, будемо обговорювати питання, що і за скільки потрібно ремонтувати. Туди входитимуть представники ДУС і спеціалісти», — каже пан Юрій.

На другому місці — вибити борги. За його словами, у 2011 році було створено ряд громадських організацій, які орендували приміщення. Вносили завдаток, але повністю не розраховувалися. Директор припускає, що таким чином створювалася система відмивання грошей. «Якби вони з нами розрахувалися, бюджет Українського дому поповнився б на мільйони три», — підрахував Стельмащук.

На сьогодні з новим директором уже розрахувалася книжкова виставка, яку щороку в Українському домі проводить Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Повернули 200 тисяч боргу. Якраз потрібна сума для стартового ремонту.

«Буквально вчора до мене приходили працівники музею історії Києва, які орендують у нас четвертий і п’ятий поверхи. Всі їхні експонати досі у нас. Мають заборгованість за енергопостачання. Обіцяли розрахуватися, як тільки їм iз казначейства перерахують гроші. Вони нам не заважають. Почекаємо», — пояснив директор.

Чи будуть в Українському домі проводити акції, виставки, вистави, концерти, як це було під час Майдану? Пан Юрій відповідає: підприємство мусить заробляти. «Якщо вдень працює вентиляція, це коштує нам 600 гривень за годину. Робити безкоштовні акції часто не можемо. Ми підтримуємо дух Майдану, проводячи виставки, такі, як сьогоднішня «Стихія АРТ і ФАКТІВ», — висловлює свою позицію чоловік.

Стельмащук каже, що має талант підбирати команду, відразу бачить, хто чим дихає. Але тут його знання не пригодилися. «Я прийшов до готової команди, яка працювала з попереднім директором. Запропонував правила, вони погодилися на мої принципи. Працюємо у злагоді. Стараюся, щоб усім було комфортно», — додає Юрій Іванович.

Про попередника в Українському домі сьогодні ніхто не згадує. У травні 2010 року керівником була Оксана Гриценко. Вона зайняла крісло Наталі Заболотної, яку перевели в «Мистецький арсенал». Пані Оксана за роки свого керівництва відзначилася тим, що у листопаді 2013-го забороняла Євромайдану виступатизі сходів будівлі, а також не дозволяла співробітникам Музею Києва забрати взимку медикаменти та теплі речі з нижніх поверхів Українського дому для передачі в медпункти, оскільки «все, що знаходиться на її території, відтепер належить їй».

Зі слів Юрія Стельмащука випливає: він має задум повернути партнерів, які працювали за часів Оксани Гриценко. Як відомо, вона, крім промислових виставок-ярмарок і акцій посольств, більше ні на що не спромоглася. На цьому її українська культура в Українському домі завершилася.

«УМ» пообіцяла новопризначеному директору стежити за його діяльністю, щоб не повторилася ситуація з Гриценко, тільки під соусом «підкреслюємо серйозний статус держави». Ну і, звичайно, порадила йому звернути увагу на культуру, а не на банальне заробляння грошей. Дивлячись у щирі очі Юрія Стельмащука, ми побажали йому успіхів на нелегкій ниві. Віриться, що й справді спортсмен зможе навести лад у культурі дому. Якщо не діалогом, то «прямою атакою».