Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки.

Детальний майстер-клас з виготовлення ошатної вузлової ляльки підготувала лялькарка зі Львова Олена Тарасенко. За кілька років вона самостійно опанувала це мистецтво й тепер охоче ділиться вмінням.

Про вузлову ляльку

Мої лялі – це авторська стилізація традиційної вузлової ляльки – «княгині». Основні принципи її створення наводжу за матеріалами книги Олександра Найдена «Українська народна лялька» (Київ; в-цтво «Стилос», 2007).

• Вузлова лялька – нащадок ляльки – божества, що символізувала Рожаницю, богиню-заступницю жіночої долі, хранительку плодючості, що їй поклонялися за давньослов’янських і трипільських часів. Сьогодні така лялька більш відома як мотанка.
• Спосіб творення цих ляльок – скручування, скочування, змотування, зв’язування, завивання. Голка з ниткою використовується лише в процесі виготовлення одягу та головних уборів.
• Характерною деталлю таких ляльок є викладений з різноколірних ниток хрест, переплетених таким чином, що на розхресті утворює квадрат. Це давній солярний знак – хрест у колі.
• Інша характерна риса мотанки – хрест на грудях. Цей знак характерний для пізньотрипільських жіночих божеств, статуетки яких мають зображення навскісного хреста на грудях. Характерна хрестоподібна перев’язь зафіксована також на зображеннях скіфської богині Володарки звірів.

Технологія виготовлення вузлової ляльки

Для створення ляльки висотою 28-30 см нам знадобляться:

— бязь 6080 см;
— ситець світлих барв 5080 см;
— добре висушений кукурудзяний качан;
— міцні в’язальні нитки;
— тонкі шерстяні нитки або муліне трьох-чотирьох кольорів для намотування хреста (фото 1);

а також наступні інструменти:

— ножиці;
— гачок для в’язання;
— нитки, що пасують до тканини;
— голка;
— зубочистки (фото 2).

Складаємо шматок ситцю у смужку (фото 3). Орієнтовна ширина смужки – 8-9 см. Скручуємо смужку «рулетиком» (фото 4). Шматок бязі розриваємо навпіл. Одну смужку відкладаємо, іншу розриваємо на дві половини. В одну із таких половинок вкладаємо «рулетик» (фото 5), щільно обгортаємо його тканиною (фото 6) та стягуємо ниткою (фото 7).

Викладаємо хрест. Я обрала коричневу кольорову гаму, хоч вона й не є традиційною. Для мене теплі відтінки коричневого означають тепло і затишок. Послідовність кольорів може бути такою, як вам заманеться. Я вирішила розпочати з білого (фото 8). На фото 9-13 видно власне техніку намотування хреста. Хрест за вашим бажанням може бути тоншим чи ширшим (фото 14-17).

Примотуємо голову ляльки акриловими нитками до качана кукурудзи (фото 18-20).

Далі беремо шматок тканини і обмотуємо голову ляльки, наче хусткою (фото 21-22). Щільно примотуємо кінці тканини до «тіла» ляльки (фото 23). Обгортаємо ляльку полоскою бязі (фото 24). Кінець, що опинився зверху, закріплюємо за допомогою нитки (фото 25-27).

Оформлення, прикрашання ляльки

Вирішила зробити лялю, яка б зображала чортика. Кілька днів тому пила каву з коліжанкою, і та поскаржилася, що доньці у шкільній виставі доручили грати роль Баби-Яги. Мовляв, у дитини є здібності до характерної ролі. Але ж кожна дівчинка мріє бути у виставі як не принцесою, то хоч Снігуркою…

Отже, всім дівчаткам, змушеним грати Бабу-Ягу та інших чарівних персонажів, присвячується…

Для декорування лялі знадобиться (фото 28):

— жмутик сіна (можна купити у зоомагазині);
— тканина на спідничку ( у мене – льон 2550 см);
— вузька тасьма для оздоблення спіднички;
— клаптики для фартушка (я підготувала невеличку вишивку та шматок мішковини);
— коралі дерев’яні та пластмасові;
— нитки для кіс (вовняно-акрилові) та для змотування рук (шерстяні).

Розправляємо сіно, щоб товщина була однакова по всій довжині, та обмотуємо нитками (фото 29). Довжина рук, на мій погляд, має бути трохи меншою за висоту ляльки. Товщина – приблизно третина товщини ляльки (фото 30). Примотуємо руки до ляльки (фото 31).

Робимо косички. Намотуємо нитки (фото32). Якщо хочете довгі коси – довжина нитки має перевищувати висоту ляльки, тобто в мене вона становить 60-65 см. Перев’язуємо нитки посередині, закріплюємо на потилиці ляльки і заплітаємо косички (фото 33-36).

Прийшла черга спіднички. Підшиваємо край лляної полоси і пришиваємо біленьку тасьму (фото 37-38). Збираємо полосу в красиві складки і примотуємо до ляльки (фото 39-40).

Далі підшиваємо і прикріпляємо фартушок (фото 41-43). Далі кілька ниток закріпляємо ззаду на талії і заплітаємо косичку. Це буде хвостик нашого чортеняти (фото 44).

Для ріжок я знайшла дві конічні дерев’яні намистинки та дві пластикові і закріпила їх на товстій нитці (фото 45). Ось які ріжки – закріплюємо їх на потилиці (фото 46).

Ключовий штрих – мітла. Для неї підійдуть:
— шматок мішковини;
— дерев’яна суха паличка;
— міцна нитка (фото 47).

Насмикуємо з мішковини ниток. Обгортаємо ними паличку (фото 48) і обмотуємо приблизно на третину довжини палички (фото 49). Розправляємо нитки донизу і знову перев’язуємо (фото 50-51). Прикріплюємо мітлу до руки лялі (фото 52).

І остання деталь – нанизуємо кілька намистин на стрічку і закріплюємо кокетливим бантом (фото 53).

Ось яка красуня!