Дорога до дому.

ЗНОВУ ВНУТРІШНІЙ ПОГЛЯД ПОВСЮДИ БЛУКАЄ З ТОБОЮ,

ЗАКЛОПОТАНО СЛІДУЄ ПОРУЧ ПО ДОВГИХ АВТОШЛЯХАХ.

ПО ДОРОЖНІХ ВИБОЇНАХ, ЩЕБЕНІ, НАЧЕ В НЕРІВНІМ ДВОБОЇ,

ТАЛІСМАНОМ НА НИТЦІ ГРАЙЛИВО ПОБОРЮЄ СТРАХ.

ВІДБИВАЄТЬСЯ В ДЗЕРКАЛЬЦІ AUDI ТВІЙ СИНІЙ ПОГЛІД,

І ЗІНИЦЬ АВТОФОКУС УВАЖНО ПРОНИЗУЄ ТЬМУ.

НАЧЕ ХМАРИ ПЛИВУТЬ ВЕЛИЧЕЗНІ НАД НАМИ БІЛБОРДИ,

І ДЛЯ ЧОГО НАС БОГ ЗВІВ - Я ДОСІ ТОГО НЕ ЗБАГНУ?

ПУЛЬСУЄ НАПРУЖЕНО КРОВ У ТВОЇХ СИВИХ СКРОНЯХ,

ВІДБИВАЄ ПОТУЖНИМИ ХВИЛЯМИ В НАШИХ СЕРЦЯХ.

І ТРИМАЮТЬ КЕРМО НАТРУДЖЕНІ НІЖНІ ДОЛОНІ,

БЕРУЧИ МОЮ РУКУ У КОЖНИХ ЗНАЙОМИХ МІСТАХ.

А МОВЧАНЬ ТВОЇХ ПАУЗИ ЗНОВ Б'ЮТЬ ЧЕРГОВІ РЕКОРДИ,

ІЗ ДУШЕЮ РОЗХРИСТАНОЮ Я СТОЮ НА КРАЮ,

ХОЧ НА СЕРЦІ ЗВУЧАТЬ ОДНІ ЛИШ МІНОРНІ АКОРДИ,

Я У МРІЯХ З ТОБОЮ ЛІТАЮ, НЕНАЧЕ В РАЮ.

Enigm@*