Закучерявилися хмари...
- 31.08.12, 13:23
ЗАКУЧЕРЯВИЛИСЯ ХМАРИ...
Закучерявилися хмари.
Лягла в глибінь блакить...
О милий друже, — знов недуже —
О любий брате, — розіп'яте —
Недуже серце моє, серце,
мов лебідь той ячить.
Закучерявилися хмари...
Женуть вітри, мов буйні тури!
Тополі арфи гнуть...
З душі моєї — мов лілеї —
Ростуть прекрасні — ясні, ясні —
З душі моєї смутки,
жалі мов квітоньки ростуть.
Женуть вітри, мов буйні тури!
Одбивсь в озерах настрій сонця.
Снує про давнє дим...
Я хочу бути — як забути? —
Я хочу знову — чорноброву? —
Я хочу бути вічно-юним,
незломно-молодим!
Одбивсь в озерах настрій сонця.
І сміх, і дзвони, й радість тепла.
Цвіте веселка дум...
Сум серце тисне: —
сонце! пісне! —
В душі я ставлю —
вас я славлю! —
В душі я ставлю світлий парус,
бо в мене в серці сум.
І сміх, і дзвони, й радість тепла.
Павло Тичина.
10
Коментарі
Гість: Заско Рублий
131.08.12, 13:42
гарно...
Fred Perry
231.08.12, 13:51
мило
Саничок
331.08.12, 15:40
Бусенка
41.09.12, 19:31
Остап 88
52.09.12, 19:21
Східняк
64.09.12, 01:58
Чудовий вірш, і Ваш дізайн вдалий!!!
Дякую! Сподобалось!
Enigm@*
74.09.12, 02:00Відповідь на 6 від Східняк
Тішусь, що догодила.
