Багатий край,славетне місто,
палає Канів рідний наш.
В вечірніх зорях мов намисто,
Шевченка край бентежить серце аж.
Дніпро широкий,велич наша і краса,
тече спокийно,мирно й тихо позіхає.
Мов дівчини прекрасної коса,
а я дивлюсь ,і серце завмирає.
І серце в вічність рине, і кричить,палає,
і спокій не дає,і почуття ревуть!
Душа мов квітка,листя розкриває,
і жити хочеться,і цю...
Читати далі...