Українській жіночці
- 21.05.12, 19:45
Так приємно уявляти Тихий вечір на весні, Дворик твій, твої пенати, Силует твій у вікні. В час вечірній непомітно Ніч наводить тишину, А в віконці досі видно Господарочку одну. Вона склянки вимиває, Щось готує залюбки. Дивно, але все встигають Її вмілі дві руки. Так життя і виглядає: Поміж лірики – буття. Місяць за гору сідає І немає вороття. До років, що проминули, До людей, що вже пішли … Навкруги вже всі поснули Й тіні на поля лягли. Прийде день і знову Сонце, Принесе всім новину, Прийде час – й в твоє віконце, А можливо й не одну… Про бажання, що здійсняться, Про кохання і «уют». Хай же добрі сни присняться Й нові звістки принесуть. Про життєві перспективи Повні правди і добра. Після втомленої ниви Заслужити все пора. І добробут, і визнання Добрих друзів і подруг. Але перш за все – Кохання, Щоб завжди був Милий Друг.
Коментарі
анонім
121.05.12, 20:48
alexsandr58
221.05.12, 21:14
Я ОДЕССИТКА
321.05.12, 21:39Відповідь на 1 від анонім
Я ОДЕССИТКА
421.05.12, 21:39Відповідь на 2 від alexsandr58
Гість: Magneto83
525.05.12, 12:13
Гість: Anakir
625.05.12, 13:22
Гість: Люсси_Я
725.05.12, 13:32
Гість: Радомір
825.05.12, 14:24
Я ОДЕССИТКА
925.05.12, 16:23Відповідь на 5 від Гість: Magneto83
Я ОДЕССИТКА
1025.05.12, 16:25Відповідь на 6 від Гість: Anakir
Спасибо!